про залишення позовної заяви без руху
11 серпня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1200/15 (927/841/21)
Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом Бахмацького районного споживчого товариства, вул. Богомольця, 2, м. Бахмач, Чернігівської області, 16502 в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Рязанової Світлани Миколаївни, АДРЕСА_1
до відповідача: Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області , вул. Незалежності, 18, смт. Дмитрівка, Ніжинський район Чернігівська область, 16572, код ЄДРПОУ 04412395
про визнання права власності
У провадженні господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство Бахмацького районного споживчого товариства на підставі ст. 11, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі - Закон про банкрутство).
Постановою господарського суду Чернігівської області від 15.10. у відповідності до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”» боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рязанову С.М. 09.08.2021 на адресу суду надійшла позовна заява від 08.08.2021 Бахмацького районного споживчого товариства до Дмитрівської селищної ради у якій ліквідатор просить суд визнати за Бахмацьким районним споживчим товариством право власності на нежитлову будівлю складу площею 245,6 кв.м. з погребом 35,6 кв.м. та погребом 24,4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 129 смт. Дмитрівка Ніжинського району Чернігівської області.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом хоч в межах основної справи про банкрутство боржника, але у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 (пункти 100- 102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство.
Отже, такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника згідно з положеннями підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Тобто цей спір не стосується непозовного провадження в основній процедурі банкрутства цього боржника, яке врегульоване КУзПБ.
Таким чином, судова палата КГС ВС дотримується висновку про те, що за розгляд у позовному провадженні з урахуванням частини другої статті 7 КУзПБ в межах справи про банкрутство боржника, майнового (як у даній справі) чи немайнового спору, стороною якого є цей боржник, господарському суду необхідно обраховувати ставку судового збору, що підлягає сплаті за подання такої заяви, відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Подана до суду позовна заява серед доданих документів доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не містить.
За нормами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення позовної заяви Бахмацького районного споживчого товариства без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом: подання доказів сплати судового збору в установлених Законом порядку та розмірі, з урахуванням вартості спірного майна.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви - шляхом подання до суду доказів сплати судового збору 1,5 відсотка від вартості спірного майна, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за розгляд справи Господарським судом Чернігівської області.
3. Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в разі не усунення ним всіх недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя
М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/