ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2021Справа № 910/3407/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі"
про відвід судді у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі"
про стягнення 788 294,42 грн.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі" про стягнення 788 294,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем ФОП Кононерову А.М. згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 918/551/19 збитків, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.04.2021.
12.04.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечуючи проти позову зазначив, що позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на ч. 1 ст. 1191 ЦК України, яка регулює недоговірні відносини, в той час як правовідносини у даній справі виникли на підставі договору № 365 від 06.03.2019 за яким відповідач зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 згідно із затвердженою проектною документацією і технічною характеристикою об'єкта, отже не є деліктними (позадоговірними). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/5040/17, від 26.11.2019 у справі № 922/359/19, від 17.12.2019 у справі № 910/30335/15. Жодних порушень умов договору з боку відповідача не було зафіксовано, що свідчить про відсутність будь-яких порушень будівельного законодавства та відсутність збитків. Посилання позивача на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 918/551/19, якою встановлено факти порушення ТОВ «БК «Нові Зодчі» технології проведення ремонтних робіт та порушення державних будівельних норм при проведенні ремонтних робіт, що стало причиною залиття меблів, розташованих в салоні на першому поверсі приміщення у м. Рівне по вул. Гагаріна, 39 та має преюдиційне значення для даної справи, відповідач вважає безпідставним, оскільки рішенням суду у його резолютивній частині не встановлено факт вчинення цивільного правопорушення ТОВ «БК «Нові Зодчі», а отже такий висновок суду не може вважатись обов'язковим при розгляді даної справи, а встановлені у рішенні факти підлягають правовій оцінці. Відповідач також вважає недоведеною свою вину у затопленні нежитлового приміщення меблевого салону, оскільки ФОП Кононеровим А.М. не доведено належними та допустимими доказами вини та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача по затопленню приміщення та наявністю збитків. Акт № 1 огляду меблів від 29.05.2019, що доданий позивачем до позовної заяви не фіксує факту залиття нежитлового приміщення, складений за відсутності представників ТОВ «БК «Нові Зодчі» та ПАТ «АБ «Укргазбанк», в т.ч. власника приміщення, якого орендар зобов'язаний був належним чином повідомити, відсутні будь-які докази повідомлення ПАТ «АБ «Укргазбанк» про зазначене та запрошення його до участі у складанні Акту. Під час складення Акту не здійснювався виклик аварійних служб, органів поліції, суб'єкта, який здійснює обслуговування будинку. Заяви свідків ОСОБА_2 від 24.09.2019, ОСОБА_3. від 24.09.2019 та ОСОБА_4. від 23.09.2019 не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки жоден свідок, який брав участь у комісії та які підписували акт огляду салону меблів від 29.05.2019 не зафіксували відмову Віктора - прораба будівельної компанії щодо зазначення свого прізвища та підпису складеного ними акту, про що можна зробити висновок, що заяви свідків ґрунтуються на повідомленні та проханні позивача. Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2020 № 9818 і описане експертом візуальне обстеження суперечить один одному, а тому не зрозуміло на підставі яких досліджень і аргументів експерт зробив такий висновок. Протиправність дій відповідача та порушення ним будівельних норм та стандартів не доведені належними доказами, в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження порушення технології виконання робіт на об'єкті, окрім як висновки суду, зроблені від зворотного - затоплення магазину могло статися виключно у випадку порушення будівельних норм ТОВ «БК «Нові Зодчі». Виходячи з викладеного відповідач вважає, що склад цивільного правопорушення у діях ТОВ «БК «Нові Зодчі» відсутній, а вимоги позивача є необґрунтованими та протиправними.
Також 12.04.2021 представником відповідача через відділ діловодства суду подано клопотання про витребування оригіналів доказів, а саме витребувати у Господарського суду Рівненської області з матеріалів справи № 918/551/19 Акт № 1 огляду салону меблів «San Remo» від 29.05.2019; договір оренди ФОП Кононерова А.М. з ПП Рязановою І.А. № 4 від 10.10.2011; заяву ОСОБА_1. від 21.08.2020, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С. та зареєстрована в реєстрі за № 614; висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2020 № 9818.
За наслідками розгляду вказаного клопотання відповідача судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
З аналізу ст. 81 ГПК України вбачається, що особа яка подає клопотання про витребування доказів має зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати та вказати заходи, яких особа, яка подає клопотання вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Разом з тим, відповідач, подаючи клопотання про витребування доказів не вказав, які заходи для отримання цих доказів ним вживалися самостійно, з огляду на ту обставину, що відповідач був стороною у справі № 918/551/19, яка розглядалась Господарським судом Рівненської області та причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 26.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.
26.04.2021 представником відповідача через відділ діловодства суду подано клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позов та клопотання про призначення судової експертизи.
За результатами розгляду клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Однак, відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання не наведено жодної підстави та обставини, яка у відповідності до ч. 1 ст. 99 ГПК України свідчила б про необхідність призначення судової експертизи.
За наведених обставин, судом відмолено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
23.04.2021 представником позивача через відділ діловодства суду подано відповідь на відзив, у якій позивач вказав, що правові підстави наведені позивачем у позові не обмежуються ст. 1191 ЦК України. Крім цієї статті позивач вказує у позовній заяві на ст. 228 ГК України, яка встановлює, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Крім того, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. При цьому саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Щодо тверджень відповідача, що позивач прийняв результати ремонтних робіт підписавши акт виконаних робіт без зауважень та заперечень, що виключає відповідальність підрядника, позивач вказав, що на момент здачі робіт та підписання акту приймання виконаних робіт від 24.06.2019 позивачу не було відомо про порушення відповідачем технології ведення ремонтних робіт, про недотримання будівельних норм і правил ведення будівельних робіт, про завдання збитків третій особі. Вказані обставини відповідач приховав від позивача. На момент підписання акту виконаних робіт від ФОП Кононерова А.М. до позивача не надходили скарги та претензії ані в усній, ані в письмовій формі щодо відшкодування завданих йому збитків. Так, лише у листі 15.07.2019 за вх. № К-663 на адресу позивача надійшов лист від 08.07.2019 щодо відшкодування збитків у зв'язку з псуванням майна (меблів) внаслідок затоплення орендованого приміщення. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Таким чином судовим рішенням встановлено факти порушення відповідачем технології проведення ремонтних робіт та порушення державних будівельних норм при проведенні ремонтних робіт. Отже, судовим рішенням встановлено факт завдання збитків (шкоди) Кононерову А.М. внаслідок протиправних, винних дій саме ТОВ «БК «Нові Зодчі», які перебували у причинному зв'язку з завданими збитками (шкодою). Але не зважаючи на спеціальний суб'єктний склад правовідносин суд поклав відшкодування збитків на позивача.
За наслідками судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 17.05.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.
30.04.2021 представником позивача через відділ діловодства суду подано клопотання про долучення доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).
Жодних причин неможливості подання доказів у встановлений строк, що не залежали від позивача, останнім до клопотання, поданого 30.04.2021 через відділ діловодства суду, не додано.
Приписами ч. 8 ст. 80 ГПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, враховуючи, що докази згідно клопотання, поданого позивачем 30.04.2021 через відділ діловодства суду, не подані ним у встановлений законом строк та при цьому позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, то такі докази до розгляду судом не приймаються на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України.
13.05.2021 представником відповідача через відділ діловодства суду подано заперечення на відповідь на відзив з клопотанням про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив. У поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив відповідачем викладено аналогічні аргументи й заперечення що і у відзиві на позовну заяву.
Також 13.05.2021 представником відповідача через відділ діловодства суду подано клопотання про долучення висновку експерта до матеріалів справи.
За змістом ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Таким чином, нормами процесуального закону визначено строк для подання відповідачем доказів по справі - разом з поданням відзиву на позовну заяву.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано відзив на позовну заяву у даній справі 12.04.2021 безпосередньо до відділу діловодства суду.
Таким чином, звертаючись до суду 13.05.2021 із клопотаннями про долучення додаткових доказів, відповідачем було пропущено встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні 17.05.2021 представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення йому пропущеного строку на подання доказу.
Частинами першою - четвертою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Таким чином, за змістом вказаної норми, процесуальний строк, який не закінчився, може бути продовжений судом за клопотанням сторони або з власної ініціативи, а строк який закінчився - поновлений.
Згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відтак, із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавством не встановлено безумовного обов'язку суду поновити строк на подання відзиву та прийняття його до розгляду у будь-якому разі поданою особою. Заявник має враховувати, що подання відзиву на позов поза встановленим процесуальним законом строком покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.
В той же час, жодних поважних підстав неможливості подання доказів у встановлений строк ні у поданому клопотанні, ні в усних поясненнях в судовому засіданні, суду не наведено.
У зв'язку з викладеним, судом було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
За наслідками судового засідання 17.05.2021 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання до 31.05.2021.
21.05.2021 від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли пояснення щодо розміру спричиненої шкоди та правових підстав позову та заперечення на клопотання про приєднання висновку експерта.
31.05.2021 враховуючи нез'явлення в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 14.06.2021.
31.05.2021 від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії відеозапису затоплення приміщення меблевого магазину «San Remo», записаного на USB флеш-накопичувач серійний номер 460625005171YML та про виклик свідків, а саме: Лаврова К.Є. - директора департаменту ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_1 - виконроба ТОВ «БК «Нові Зодчі» і судового експерта Стасюк М.Ю.
У судовому засіданні 14.06.2021 представник відповідача підтримав подані через відділ діловодства суду клопотання, просив поновити строк на їх подання та подав через відділ діловодства суду клопотання про виклик свідка, а саме: Бобровіцького Д.П. - заступника директора департаменту господарського забезпечення ПАТ АБ «Укргазбанк».
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на подання вказаних клопотань представник відповідача зазначив, що оскільки судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, відповідач не міг подати копію відеозапису разом з відзивом по справі, направленим до суду 09.04.2021 і як тільки відповідач зміг самостійно виготовити копію відеозапису, одразу надіслав її до суду.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотань відповідача оскільки відповідачем не наведено поважних причин для поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи.
Згідно з ч. 3 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Приписами статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про відсутність поважних причин пропуску відповідачем строку на подання клопотання про долучення доказів, та, як наслідок, відсутність підстав для поновлення строку на подання клопотання про долучення доказів.
За наслідками розгляду клопотань представника відповідача про виклик свідків, з урахуванням думки представника позивача, суд відмовив у задоволенні поданих клопотань, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. При цьому, ч.4 ст.88 ГПК України визначено, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст.88 ГПК України, письмово викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів. Позивач подає докази у строк, визначений ч.2 ст.80 ГПК України разом з поданням позовної заяви.
Проте, матеріали справи не містять заяв осіб, яких відповідач просить викликати в судове засідання, тому на даний час відсутні підстави сумніватись у їх показах, які фактично не надавались.
В свою чергу, ч. 4 ст. 69 ГПК України визначає, що експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Однак, дослідивши подане відповідачем клопотання про виклик судового експерта, заслухавши думку представника позивача, суд відмовив у його задоволенні, в зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2021.
23.07.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 26.07.2021 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання до 09.08.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.
09.08.2021 представником відповідача подано клопотання про повернення до підготовчого засідання та клопотання про призначення судової експертизи.
У судове засідання 09.08.2021 представники сторін з'явились.
Заслухавши пояснення представників сторін щодо заявленого відповідачем клопотання про повернення до підготовчого засідання, судом залишено означене клопотання без розгляду, оскільки нормами чинного процесуального закону не передбачено повернення до підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті.
За наслідками розгляду клопотання представника відповідача про призначення експертизи, судом залишено означене клопотання без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
У судовому засіданні 09.08.2021 представник відповідача заявив усний відвід судді, в зв'язку з чим, для надання можливості представнику відповідача письмово викласти відвід, судом оголошено перерву до 11.08.2021.
11.08.2021 представником відповідача подано заяву про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи № 910/3407/21, в обґрунтування якого, відповідач зазначив, що у ході розгляду справи всі клопотання відповідача, які стосувались вчинення процесуальних дій щодо збирання доказів по справі, були відхилені; у долучені будь-яких доказів, а саме: відповідачем у судовому засіданні 09.08.2021 заявлено клопотання про призначення проведення товарознавчої експертизи для встановлення остаточної ціни позову; 14.06.2021 заявлено клопотання про виклик свідків та судового експерта; клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису; у судовому засіданні 17.05.2021 заявлено клопотання про долучення матеріалів справи будівельно-технічної експертизи; 26.04.2021 - клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у першому судовому засіданні - клопотання про витребування у Господарського суду Рівненської області з матеріалів справи додаткових доказів по даній справі; жодне із заявлених клопотань не було задоволено судом, при чому підставами відмови є несвоєчасне подання відповідачем клопотань - не з позовною заявою, а в судових засіданнях у ході розгляду справи, і без причин обґрунтування причин пропуску строків подання клопотань.
У судове засідання 11.08.2021 представники сторін з'явились.
Заслухавши думку учасників справи та розглянувши заяву відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/3407/21, з огляду на наступне.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 та 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Як вбачається з поданої заяви, заявник обґрунтовує її наявністю передбачених п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України підстав, а саме обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, враховуючи, що заява представника відповідача про відвід судді подана у день судового засідання, суд дійшов висновку, що остання не підлягає передачі на розгляд іншому судді та питання про відвід судді має вирішуватися судом, що розглядає справу.
Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Однак, із суті поданої заяви про відвід судді Грєхової О.А. вбачається, що вона зводиться, виключно до незгоди відповідача з процесуальними рішеннями судді Грєхової О.А. у справі № 910/3407/21.
В свою чергу, частиною 4 ст. 35 ГПК України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі", суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді Грєхової О.А.
Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нові Зодчі" про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/3407/21 відмовити.
Ухвала набирає чинності 11.08.2021 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено: 11.08.2021
Суддя О.А. Грєхова