ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.08.2021Справа № 910/7770/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анг Стиль"
про стягнення 119838,78 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анг Стиль" про стягнення за договором поставки від 03.12.2020 № 01/418/20 основного боргу в розмірі 103211,34 грн., трьох процентів річних у сумі 373,26 грн., штрафу в розмірі 15481,70 грн. та 772,48 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 заяву позивача від 24.06.2021 про зменшення розміру позовних вимог повернуто.
19.07.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути три проценти річних у сумі 373,26 грн., штраф у розмірі 15481,70 грн. та 772,48 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку її задовольнити, у зв'язку з чим подальший розгляд справи здійснюється лише в частині вимог про стягнення трьох процентів річних у сумі 373,26 грн., штрафу в розмірі 15481,70 грн. та 772,48 грн. інфляційних втрат.
За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 26.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення відповідачу з зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою міцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.12.2020 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 03.12.2020 № 01/418/20, за умовами якого постачальник зобов'язався протягом строку дії договору в порядку та на умовах, встановлених цим договором, продати та передати у власність покупця металопродукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.
Згідно пункту 1.2 договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається в рахунках-фактурах та/або специфікаціях та видаткових накладних постачальника, які є невід'ємними частинами цього договору.
Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару (пункт 2.2 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти в пункті поставки товару (п. 2.1. договору), погоджений для поставки товар протягом 3 (трьох) днів після зарахування на поточний рахунок постачальника коштів від покупця, сплачених відповідно до рахунка-фактури за погоджену до поставки партію товару, якщо інше не встановлено у специфікації.
Пунктом 4.3 договору встановлено, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури на погоджену сторонами партію товару, якщо інші умови оплати не вказані в специфікації або в інших додатках до цього договору.
Відповідно до пункту 3 специфікації від 17.03.2021 № Ц-000019186 покупець сплачує вартість товару протягом п'яти робочих днів з дати поставки товару.
Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної (пункт 5 специфікації).
Із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 103211,34 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною від 23.03.2021 № Ц-000009115 з довіреністю від 22.03.2021 № 38 на отримання Томащуком Д.С. відповідного товару.
Разом із цим, відповідач оплату поставленого товару здійснив лише 28.05.2021, тобто під час розгляду справи в суді, що слугувало підставою для зменшення позивачем розміру заявлених позовних вимог.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на прострочення оплати відповідачем товару позивачем нараховані три проценти річних у сумі 373,26 грн., 772,48 грн. інфляційних втрат та штраф у розмірі 15481,70 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).
Відповідно до пункту 6 специфікації покупець, в разі порушення строків оплати вартості товару, визначених у даній специфікації, на строк: 6.1) більш ніж 3 (три) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми вартості товару згідно з даною специфікацією; 6.2) більш ніж 5 (п'ять) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості товару згідно з даною специфікацією; 6.3) більш ніж 10 (десять) банківських днів сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від суми вартості товару згідно з даною специфікацією.
З огляду на те, що прострочення відповідачем оплати товару з 31.03.2021 становило більше 10 банківських днів, судом вважається обґрунтованим застосування позивачем штрафу в розмірі 15 % від повної вартості товару, що становить 15481,70 грн.
Також, за арифметичним перерахунком суду, підлягають стягненню в повному обсязі три проценти річних у сумі 373,26 грн. та 772,48 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача.
Також суд зауважує на праві позивача повернути за відповідним клопотанням сплачений судовий збір у розмірі 1955,04 грн. унаслідок зменшення розміру позовних вимог.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анг Стиль" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 33639423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Трейд» (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 4; ідентифікаційний код 37412768) три проценти річних у сумі 373 (триста сімдесят три) грн. 26 коп., 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 48 коп. інфляційних втрат, штраф у розмірі 15481 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 70 коп., а також 314 (триста чотирнадцять) грн. 96 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова