вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5810/21
за позовом Державного підприємства "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА КОНСТРУКТОРСЬКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА", м. Київ
до Комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬК ВОДОКАНАЛ", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 28 302,29 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін.
Державне підприємство "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА КОНСТРУКТОРСЬКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬК ВОДОКАНАЛ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 28 302,29 грн, з яких: 21 000,00 грн - основний борг, 1 367,01 грн - 3% річних, 2 171,96 грн - інфляційне збільшення боргу, 3 763,32 грн - пеня.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.07.2021 представник відповідача подав відзив на позов.
19.07.2021 представник позивача подав відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача, викладена у позові
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору на створення (передачу) науково-технічної продукції № 57-10-18 від 08.08.2018. Позивачем були надані послуги відповідачу на загальну суму 21 000,00 грн, які останній не оплатив.
Позивачем за неналежне виконання відповідачем договору нараховано пеню у розмірі 3 763,32 грн, 3% річних у розмірі 1 367,01 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 171,96 грн.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 530, 612, 625-626, 629, 892 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що відповідно до експрес накладних №59000358478622 від 22.08.2018 та №59000359277645 від 27.08.2018 науково-технічна продукція, акти приймання-передачі виконаних робіт направлені разом із супровідним листом №710 від 22.08.2018 на ім'я Радовенчик Наталії Миколаївні, а не КП "Новомосковськ водоканал".
05.02.2019 позивач направив відповідачу вимогу про виконання грошового зобов'язання за вихідним №64 КП "Новомосковськ водоканал", яку відповідач отримав вимогу 12.02.2019, без вказаних у вимозі додатків.
Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» не виконало пункт 3.3 умов договору, а саме не передав КП "Новомосковськ водоканал" акт приймання-передачі науково-технічної продукції у двох примірниках з додатком до нього комплекту науково-технічної документації, передбаченої Календарним планом робіт та умовами Договору.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що 05.02.2019 повторно направив на адресу відповідача вимогу про виконання грошового зобов'язання, до якої були додані акти здачі-приймання робіт та результати робіт (звітні матеріали).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
08.08.2018 між Державним підприємством "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА КОНСТРУКТОРСЬКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА" (виконавець) та Комунальним підприємством "НОВОМОСКОВСЬК ВОДОКАНАЛ" (замовник) було укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 57-10-18 (арк.с.15).
Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе створення (передачу) науково-технічної продукції: «Розрахунок екологічної броні по відкладенню води для КП «Новомосковськ водоканал».
Згідно пункту 2.1 договору, за виконану науково-технічну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу угоди про договірну ціну 21 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 3 500,00 грн.
Оплата за договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідної грошової суми на вказаний у договорі рахунок виконавця (пункт 2.2 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що передача оформленої у встановленому порядку науково-технічної продукції здійснюється за супроводжувальними документами виконавця.
По завершенню робіт виконавець пред'являє замовнику акт приймання-передачі науково-технічної продукції у двох примірниках з додатком до нього комплекту науково-технічної документації, передбаченої календарним планом робіт та умовами договору (пункт 3.3 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору замовник протягом 10 днів з дня отримання акта приймання-передачі та звітних документів, що передбачені в пункті 3.3 цього договору, зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт приймання-передачі науково технічної продукції або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Згідно пункту 3.6 договору, якщо в передбачені пунктом 3.4 договору строки замовник не повертає виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт, підписаний виконавцем є підставою для проведення розрахунків.
Позивач зазначає, що ним було направлено на адресу відповідача лист № 710 від 22.08.2018 з додатками, а саме: акти здачі-приймання робіт (2 екз), рахунок на оплату, договір та звіт (2 екз) (арк.с.20).
05.02.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 64 (арк.с.38), в якій позивач просив сплатити заборгованість у розмірі 21 000,00 грн. Разом із вимогою були направлені відповідачу акти здачі-приймання робіт, рахунок на оплату, договір та звіт.
Вищезазначену вимогу відповідач отримав 12.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508910480 (арк.с.40).
Акти здачі-приймання робіт відповідач не підписав. Також, відповіді на вимогу та мотивованої відмови від прийняття робіт відповідач не надав.
На час прийняття рішення, доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 892 Цивільного кодексу України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини підряду.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до пункту 3.4 договору замовник протягом 10 днів з дня отримання акта приймання-передачі та звітних документів, що передбачені в пункті 3.3 цього договору, зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт приймання-передачі науково технічної продукції або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Суд погоджується з позицією відповідача про те, що позивачем не доведено направлення йому 22.08.2018 листа № 710 з додатками, оскільки відповідно до експрес накладної №59000358478622 від 22.08.2018 вищезазначений лист з додатками було направлено не відповідачу, а Радовенчик Наталії Миколаївні.
05.02.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 64 (арк.с.38), в якій позивач просив сплатити заборгованість у розмірі 21 000,00 грн. Разом із вимогою були направлені відповідачу акти здачі-приймання робіт, рахунок на оплату, договір та звіт.
Вищезазначену вимогу відповідач отримав 12.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508910480 (арк.с.40).
Згідно пункту 3.6 договору, якщо в передбачені пунктом 3.4 договору строки замовник не повертає виконавцю акт приймання-передачі науково-технічної продукції або не надає мотивованої відмови від прийняття робіт, роботи вважаються прийнятими замовником, а акт, підписаний виконавцем є підставою для проведення розрахунків.
Відтак, оскільки відповідач у строк до 22.02.2019 не підписав акт здачі-приймання робіт та не надав мотивовану відмову від прийняття робіт, суд дійшов висновку, що роботи, які виконані позивачем вважаються прийнятими відповідачем та акт вважається підписаним відповідачем, що є підставою для проведення розрахунків.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що вимогу було направлено без додатків, оскільки у такому випадку, відповідач на виконання пункту 3.6 договору повинен був заперечити проти вимоги, чого ним не було зроблено.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 21 000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.3 договору, за порушення замовником строків оплати за цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 3 763,32 грн за період з 11.12.2018 по 11.06.2019.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення оплати виконаних робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Суд, перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме позивачем нараховано пеню з 11.12.2018, тоді як строк виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи є таким, що настав 23.02.2019, відповідно прострочення починається з 24.02.2019.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає задоволенню становить 2 209,89 грн за період з 24.02.20219 по 11.06.2019.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 367,01 грн за період з 11.12.2018 по 10.02.2021.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме позивачем нараховано 3% річних з 11.12.2018, тоді як строк виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи є таким, що настав 23.02.2019, відповідно прострочення починається з 24.02.2019.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає задоволенню становить 1 237,56 грн за період з 24.02.20219 по 10.02.2021.
Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 171,96 грн за період грудень 2018 - січень 2021.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування, а саме позивачем нараховано інфляційні втрати з грудня 2018, тоді як строк виконання зобов'язання по оплаті за виконані роботи є таким, що настав 23.02.2019, відповідно прострочення починається з 24.02.2019 та нарахування інфляційних втрат з березня 2019.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає задоволенню становить 1 895,84 грн за період з березень 2019 - січень 2021.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 112,88 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬК ВОДОКАНАЛ" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 40; ідентифікаційний код 36615515) на користь Державного підприємства "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА КОНСТРУКТОРСЬКО ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35; ідентифікаційний код 03363588) основний борг у розмірі 21 000,00 грн, пеню у розмірі 2 209,89 грн, 3% річних у розмірі 1 237,56 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 895,84 грн та судовий збір у розмірі 2 112,88 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Суддя Я.С. Золотарьова