Справа № 645/4449/18
Провадження № 2-п/645/55/21
11 серпня 2021 року Фрунзенський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Горпинич О.В.,
за участю секретаря Шептухи В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Фрунзенського районного суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченка Олексія Івановича про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.11.2018 року у цивільній справі №645/4449/18, -
встановив:
Представник ОСОБА_1 звернувсядо суду із заявою про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.11.2018 року з тих підстав, що відповідач не була присутня в судових засіданнях та не знала про розгляд справи, оскільки фактично не мешкає за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 , а тому була позбавлена можливості надати суду свої заперечення та відзив на позовну заяву, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення. Зазначає, що вказане рішення було без урахування важливих обставин, зокрема не враховано той факт, що ані заявниця ані деякі інші боржники у справі не мешкають за місцем реєстрації. Також зазначав, що між заявницею та КП «Харківські теплові мережі» не було укладено договору про надання послуг з підігріву води. а тому нарахування заборгованості є необґрунтованою. Крім того просив поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Заявник та її представник до суду не з'явились, від представника надійшла заява, в якій останній просив заяву розглянути без їх участі на підставі поданих документів, вимоги підтримав.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦКУ заява про переглядзаочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
06.08.2018 року КП «ХТМ» звернулось до Фрунзенського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води.
Ухвалою суду від 17.09.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін у судове засідання. Судове засідання призначене на 11.10.2018 року.
Крім того, згідно інформаційних довідок з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 14.09.2018 року, відповідачі, значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене також не оспорюється самою заявницею.
Відповідачів було належним чином повідомлено про дату судового засідання, шляхом направлення ухвали суду з повісткою на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 , про що свідчать поштові конверти в матеріалах справи.
У зв'язку із неявкою учасників справи 11.10.2018 року, судове засідання було відкладено на 08.11.2018 року. Про дату наступного судового засідання було належним чином повідомлено відповідачів шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації.
Заочним рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.11.2018 року позовні вимоги КП «ХТМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було задоволено, стягнуто в солідарному порядку заборгованість за опалення та підігрів води за період з 03.2013 року по 06.2018 року у розмірі 53560,09 грн., 3% річних у розмірі 1862,66 грн. та інфляційні витрати у розмірі 7440,63 грн.
Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, судових повісток ОСОБА_1 про виклик до суду не отримувала, оскільки, як вказує, фактично мешкає за іншою адресою.
Натомість заявником не надано жодних доказів її мешкання за іншою адресою а також про те, що КП «Харківській теплові мережі» було проінформовано про те, що вона мешкає за іншою адресою, у зв'язку із чим не споживає наданих послуг.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання ОСОБА_1 на обставини неотримання судових повісток, як на докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання, не знайшли свого підтвердження.
Щодо посилання на те, що інші боржники у справі також фактично не мешкають за місцем реєстрації також не знайшли свого підтвердження.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Щодо посилань представника заявника на факт неукладеного договору між ОСОБА_1 та КП «ХТМ», як підставу відсутності обов'язку зі сплати наданих послуг, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13).
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Судом враховано, що докази на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення не є істотними для правильного вирішення справи, а обставини зазначені у заяві не стверджуються будь-якими доказами, що безумовно не може бути прийняті судом до уваги при вирішенні питання про скасування заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.11.2018 року.
Щодо вирішення питання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає за необхідне таке клопотання задовольнити, оскільки в матеріалах справи міститься розписка представника заявника - адвоката Вдовиченка О.І. про отримання заочного рішення від 08.11.2018 року на руки саме 27.05.2021 року.
Беручи до уваги зазначені обставини, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Поновити представнику заявника - адвокату Вдовиченку Олексію Івановичу процесуальний строк на звернення із заявою про перегляд заочного рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченка Олексія Івановича про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 08.11.2018 року у цивільній справі №645/4449/18- залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий суддя: