Рішення від 11.08.2021 по справі 904/2104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/5733/21)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ

про стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 22 212,27грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат” звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 22 212,27грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на станції призначення Жовтнева (експ.) Одеської залізниці проведено комісійну видачу вантажу за накладною №57111554 під час якої було виявлено нестачу вантажу, про що було складено комерційний акт № 417503/18 від 25.01.2021р. За розрахунком позивача вартість втраченого вантажу складає 22 212,27грн.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами. Запропоновано учасникам справи: Відповідачу:- протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати всім учасникам справи; - у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати відповідну заяву у строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; - у 10-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив (за наявності) надати суду, а також направити всім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України. Позивачу: - у 10-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також направити всім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 166 ГПК України; Учасникам справи: - при поданні заяв по суті справи надати суду докази на підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників для перевірки судом дотримання строку подачі відповідних заяв, а також докази надсилання на адресу інших учасників справи заяв, що подаються до суду.

01.07.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів норма природної втрати вантажу у зазначеному вагоні складає 0,5%, що дорівнює 328,93 кг. За твердженням відповідача, у позовній заяві позивач не врахував норму природної втрати, в зв'язку з чим розрахунок позивача відповідач вважає необґрунтованим. Таким чином, за доводами відповідача, вартість нестачі вантажу складатиме 18 273,67грн. Судом відзив прийнято до відома.

16.07.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позов посилаючись на те, що складений 25.01.2021 на станції Жовтнева комерційний акт № 417503/18 засвідчує обставини, які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача. Позивач зазначає, що відповідачем, в порядку норм ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, не доведено, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці. Позивач вважає, що із системного аналізу вищезазначених норм права та фактичних обставин справи, виключно відповідач несе відповідальність за збереження вантажу на шляху прямування до моменту видачі його одержувачу. Також, позивач заперечував проти застосування норми природної втрати, оскільки відповідачем не доведено, що катанка стальна має властивості, в наслідок яких маса цього вантажу може зменшуватись, позивач вважає застосування норми природної втрати та граничного розходження в розмірі 0,5% безпідставним. Також позивач заперечував проти тверджень відповідача, стосовно необхідності здійснення перерахунку вартості вантажу без урахування ваги пристосування, посилаючись на те, що оскільки катанка стальна в спірному вагоні відвантажувалась в тарі (про що свідчить наявність пристосувань) норма нестачі має розраховуватись від маси брутто (тобто з урахуванням ваги тари), позивач вважає визначення ваги вантажу для розрахунку вартості нестачі від маси нетто, таким, що суперечить вказівкам, що містяться в Правилах. Судом відповідь на відзив прийнято до відома.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 між Palermita Management LTD (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (продавець) був укладений рамковий договір купівлі-продажу №1DMK/03/18/18-0265-11, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити металопродукцію (товар), в асортименті, згідно якості та технічним умовам, толерансу, терміну поставки, транспортним умовам, по ціні, а також іншим умовам, визначених даним Договором.

Кількість та якість товару погоджується сторонами у специфікації (п.2.1 договору купівлі-продажу №1DMK/03/18/18-0265-11 від 01.03.2018).

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору купівлі-продажу №1DMK/03/18/18-0265-11 від 01.03.2018 ціна товару, включаючи доплати та знижки, встановлюються в євро в специфікації до договору. Ціна товару, вказана в специфікації, визначається на основі відповідних умов поставки, погоджених сторонами у відповідності до специфікації і включає в себе всі податки, збори і інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати продавця, пов'язані з продажем товару (якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації).

18.12.2020 сторони рамкового договору підписали специфікацію №137/764 WR-PLM/1125821, в якій погодили поставку катанки в кількості 1000 МТ (+10/-10%), за ціною 362 євро за 1 МТ ваги нетто у період з 18.12.2020 по 28.02.2021.

Відповідно до залізничної накладної №47111554 вантажовідправником - Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" на адресу одержувача вантажу - ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» у вагоні №62007521 відправлено катанку сталеву, масою 62785 кг, пакування бухта - 32 місць.

На станції призначення Жовтнева (експ.) Одеської залізниці проведено комісійну видачу вантажу у вагоні №62007521, про що складено комерційний акт №417503/18 від 25.01.2021р.

В комерційному акті №417503/18 від 25.01.2021 зазначено, що на підставі комерційного акту ст. Тимкове Од. від 21.01.2021 №414115/2 проведена комісійна перевірка та вивантаження вантажу із вагона №62007521 в складі комісії: ДС Тріщан О.О., ДСМ Ришко А. І., аг. ком. Мізернюк 1.6., стрільця ВОХР ст. Миколаїв Ярлик М.І., змінного заступника начальника складу Грушковець О.Є., представника вантажоодержувача Матвєєвої Т. М. По документу зазначено: вантаж - катанка стальна (діаметр 5,5 мм; 8мм), 32 місця, маса бунта більше 100 кг. Вага пристосування 288 кг, вага нетто - 62 497 кг. Вантаж маркований вапном. Верхній ярус 16 бунтів, спосіб визначення маси по трафарету. Фактично виявлено: вантаж - катанка стальна у бунтах, навантаження у вагоні в два яруси, у верхньому ярусі 16 бунтів, що відповідає документу. З правої сторони за рухом поїзда на 5-му та 6-му бунті розірвані ув'язки, бірки відсутні. Між 4-м та 5-м бунтом, над 3-4-ми люками, вільне місце довжиною 650 мм. шириною 1200 мм. глибиною 1100 мм. Розмір залишка 5-го бунта, який розміщений над 4-5-ми люками, склав 1000 мм. Розмір 6-го бунта, який розміщений над 5-б-ми люками, склав 1500 мм, верхня розірвана ув'язка бунта підсунута між кільцями дроту 5-го та 6-го бунтів. На 30-ти справних бунтах ув'язки не порушені, в наявності. У зв'язку з відсутністю у вантажоодержувача товарних ваг, зважування 2-х пошкоджених бунтів проводили на справних 150-тн вагонних вагах вантажоодержувача №8 (повірка 14.08.2020; огляд - перевірка 16.11.2020), шляхом завантаження їх у порожній вагон. Після вивантаження вантажу проведено тарування вагону №62007521, тара склала 22840 кг. Фактично після зважування 2-х пошкоджених бунтів встановлено вагу брутто - 1240 кг та 880 кг. Згідно складеної вивантажувальної специфікації, завіреної з наданим 25.01.2021 сертифікатом якості №1284 на відвантаження вагону №62007521, визначено масу брутто 2-х пошкоджених бунтів вантаж - катанка сталева діаметром 5,5 мм за номером плавки 120097, номером партії 1696: пачка №63 масою брутто -1985, пачка №66 масою брутто -1990 кг. Загальна недостача вантажу в вагоні (2-х пошкоджених бунтів) склала 1855 кг. Вантаж, якого не вистачає, у вагоні поміститися міг. Вагон прибув в технічному відношенні справний згідно акту форми ГУ-106 ст. Жовтнева Од. від 25.01.2021 №3, в комерційному відношенні згідно комерційного акту ст. Тимкове Од. від 21.01.2021 №414115/2.

Відтак, у зв'язку з незбереженням прийнятого до перевезення вантажу залізницею, позивач просить стягнути з відповідача збитки, які були завдані йому у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в загальній сумі 22 212,27 грн. При цьому, позивач зазначає, що вартість 1 тонни вантажу у вагоні №62007521 відповідно до специфікації №137/764 WR-PLM/1125821 від 18.12.2020 та рамкового договору купівлі-продажу №1DMK/03/18/18-0265-11 від 01.03.2018 складає 362,00 євро. Виходячи з розрахунку: 362 євро (1 т продукції) х 1,855 т (вага втраченого вантажу) = 671,51 євро; 671,51 євро х 33,0781 (офіційний курс гривні станом на 08.06.2021) = 22 212,27 грн. (вартість втраченого вантажу - еквівалент у гривні).

Отже, за розрахунком позивача, збитки, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні становлять 22 212,27 грн.

Наведені обставини стали причиною виникнення даного спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч.6 ст.306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до п.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут), Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

За змістом ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України та ст.314 Господарського кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (ч.2 ст.308 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству (ч.1 п.110 Статуту залізниць України).

Згідно з ч.ч.1, 2 п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, на станції призначення Жовтнева (експ.) Одеської залізниці, залізницею було проведено комісійну видачу вантажу, під час якої встановлено, що у вагоні №62007521 фактична кількість вантажу не відповідає вказаній в накладній, про що перевізником складено відповідний комерційний акт. Отже залізниця не виконала взятих на себе обов'язків щодо збереження вантажу під час перевезення, який був прийнятий нею до перевезення без будь-яких зауважень.

Частиною 1 ст.623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ч.2 ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" та п.113 Статуту).

Частиною 3 ст.314 Господарського кодексу України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (п.114 Статуту залізниць України).

Абзацом 1 п.115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

При цьому ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач здійснив розрахунок розміру збитків на підставі специфікації №137/764 WR-PLM/1125821 від 18.12.2020 та рамкового договору купівлі-продажу №1DMK/03/18/18-0265-11 від 01.03.2018, тобто з дотриманням вимог абз.1 п.115 Статуту залізниць України.

В той же час, відповідно до ч.2 п.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Як вбачається з залізничної накладної №47111554 маса вантажу у вагоні №62007521 становить 62785 кг.

Таким чином, відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, норма природної втрати вантажу у вагоні №62007521 складає 0,5%, що дорівнює 313,93 кг.

Однак, позивачем при розрахунку недостачі маси вантажу не враховано норму природної втрати, оскільки відповідно до приписів п.114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із комерційним актом №417503/18 від 25.01.2021р. нестача склала брутто 1855кг. Отже враховуючи норми природної втрати кількість фактичної нестачі становить 1541,07 кг (1855 кг - 313,93 кг = 1541,07 кг (1,54107 т).

Таким чином, вартість втраченого вантажу у вагоні №62007521 становить 557,87 євро (632 євро х 1,54107 т).

При визначенні вартості втраченого вантажу позивачем застосовано встановлений НБУ курс гривні до євро станом на 08.06.2021, що складав 33,0781 грн. за 1 євро.

Таким чином відповідно до розрахунку суду, здійсненого на підставі вищезазначених положень законодавства, загальна вартість недостачі, виявленої у вагоні №62007521 з урахуванням норми природної втрати, складає 18 453,19 грн. (557,87 євро х 33,0781 грн.).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На переконання суду, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт втрати вантажу відправником якого він був (договір, залізнична накладна та комерційний акт) та дійсну вартість вантажу (специфікація).

В той час як залізниця, всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційному акті, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв'язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Як і не надала жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею до перевезення без зауважень вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Отже залізниця повинна відшкодувати збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.

Таким чином, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини втрати частини вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини у незбереженні прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми збитків, які виникли внаслідок незбереження вантажу при перевезенні, підлягають частковому задоволенню на суму 18 453,19 грн.

В частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 3 759,08 грн. слід відмовити.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, Єжи Ґедройця, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, вул. Соборна, 18Б, ідентифікаційний код 05393043) вартість втраченого вантажу у розмірі 18 453,19 грн. та судовий збір у розмірі 1 885,84 грн.

В частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 3759,08 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.08.2021

Суддя І.В. Владимиренко