пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
04 серпня 2021 року Справа № 903/223/21
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу
за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
- Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк
-Дубечненської сільської ради, Волинська область, Старовижівський район, с.Дубечне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод”, Волинська область, Старовижівський район, с.Дубечне
про припинення договору оренди земельної ділянки від 16.02.2018 та повернення земельної ділянки площею 5,5503 га Волинській обласній державній адміністрації
за участю представників учасників справи:
від позивача-1, Захарунь І. О.: довіреність № 8832/58/2-20 від 14.12.2020;
від позивача-2: не прибув;
від відповідача: Іванішин Л.В., паспорт НОМЕР_1 від 19.08.1998;
від прокуратури: Лєбєдєв В.В., посвідчення №05384 від 25.01.2021;
Встановив: Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1)Волинської обласної державної адміністрації, 2) Дубечненської сільської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод”, в якому просить:
- припинити договір оренди землі від 16.02.2018, укладений між Волинською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод”;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод” повернути Волинській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,5503 га з кадастровим номером 0725081305:06:000:0901, яка знаходиться за межами населених пунктів Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області та була передана в оренду згідно договору оренди землі від 16.02.2018, укладеного між Волинською державною адміністрацією та відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки за №б/н від 16.02.2018, в частині своєчасної орендної плати.
Ухвалою суду від 01.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.05.2021 р.
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкладено підготовче засідання на 24.05.2021.
Ухвалою суду від 24.05.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2021.
Ухвалою суду від 23.06.2021 відкладено розгляд справи на 05.07.2021, явку уповноваженого представника ТзОВ “Дубечненський керамічний завод” для участі в судовому засіданні 05.07.2021 визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 05.07.2021 відкладено розгляд справи на 19.07.2021.
Ухвалою суду від 19.07.2021 розгляд справи відкладено на 04.08.2021.
Прокурор та представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просять задоволити позов з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив та просить відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень посилається на те, що заборгованість з орендної плати за договором від 16.02.2018, що укладений між Волинською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубечненський керамічний завод" виникла за періоди з лютого-березня та червня -грудня 2020 тобто в той період, у який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року до 28 лютого 2021 року (включно) на всій території України було запроваджено карантин. У зв'язку з обмежувальними заходами виробництво продукції на заводі було припинено, господарська діяльність не здійснювалась. Дані обставини і спричинили проблеми зі своєчасною оплатою орендних платежів.
В судовому засіданні представник відповідача звертає увагу на те, що орендована земельна ділянка, щодо якої подано позов, є єдиним джерелом отримання суглинків для забезпечення господарської діяльності керамічного заводу, без можливості користування даною земельною ділянкою ТзОВ "Дубечненський керамічний завод" припинить свою діяльність.
Відповідач зазначає, що в даний час відновлено господарську діяльність заводу, що дало можливість оплатити заборгованість з орендних платежів в сумі 225 000 грн. В підтвердження зазначених обставин подав платіжні доручення про здійснену оплату (а.с. 106-114)
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив таке.
На виконання розпорядження голови Волинської обласної адміністрації від 27.12.2017 № 672 "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки" і розпорядження голови Старовижівської районної державної адміністрації від 16.02.2018 "Про укладення договору оренди земельної ділянки" 16.02.2018 між Волинською обласною державною адміністрацією в особі голови Старовижівської районної державної адміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубечненський керамічний завод" (орендар) 16.02.2018 укладено договір оренди земельної ділянки. Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для видобування суглинків та глин, придатних для виробництва дренажних труб на Потоківському родовищі глин та суглинків з кадастровим номером 0725081305:06:000:0901, яка розташована за межами населених пунктів Дубечненській сільській раді Старовижівського району Волинської області. (п. 1 договору).
Цільове призначення земельної ділянки: розміщення та експлуатація основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. (п.16 договору)
Відповідно до п. 2, п. 8 сторони визначили, що по договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,5503 га. Сторони погодили, що договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування Орендарем надрами від 12.04.2016 №6118 - на 20 років.
Згідно відомостей сайту ДНВП "Геоінформ України" у ТзОВ "Дубечненський керамічний завод" наявний спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин, у тому числі і щодо Потоківського родовища, який діє до 12.04.2036.
Відповідно до п. 5, п. 9 договору сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0725081305:06:000:0901 становить 3 954 462,59 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки об'єкта оренди, становить 197 723,12 грн. в рік, і перераховується на рахунок місцевого бюджету Дубечненської сільської ради Старовижівського району. З 01.01.2021 розмір орендної плати становить 6% від нормативної грошової оцінки.
За умовами п. 11 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа звітного періоду в сумі 16 476,93 гривень.
Згідно п. 34 договору сторони визначили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також підстав, визначених законом.
Відомості про укладення договору внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.03.2018, номер запису про інше речове право: 25139330. (а.с. 13)
02.03.2018 орендодавець передав об'єкт оренди у користування орендарю згідно акту приймання-передачі (а.с. 12)
Звертаючись до суду із позовом про припинення договору оренди землі від 16.02.2018, який укладений між Волинською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дубечненський керамічний завод” і зобов'язання повернути Волинській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,5503 га з кадастровим номером 0725081305:06:000:0901, яка знаходиться за межами населених пунктів Дубечненської сільської ради Старовижівського району Волинської області, керівник Ковельської окружної прокуратури доводить, що наявна заборгованість орендаря перед місцевим бюджетом Дубечненської сільської ради з несплати платежів за два і більше періодів поспіль: за періоди лютого-березня, та червня-грудня 2020 року, є систематичною несплатою обов'язкових платежів, систематичним невиконанням стороною істотних умов договору, а саме п. 11 договору та є підставою задоволення позову.
Прокурор звертає увагу суду на те, що станом на 01.03.2021 у відповідача непогашена заборгованість зі сплати орендної плати на загальну суму 202 688,76 гривень, яка утворилась за період дії договору, та не погашена на час звернення прокурора із позовом до суду.
Забезпечення належного виконання договору від 16.02.2018 становить суспільний інтерес, оскільки лише у випадку належного виконання договору сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою, земельна ділянка використовується відповідно до цілей її надання (здійснюється видобуток надр), що зумовлює створення робочих місць та забезпечує економічне стимулювання розвитку відповідної територіальної громади. Вищенаведені обставини в розумінні чинного законодавства є підставою для звернення прокурора до суду.
Подальше перебування спірної земельної ділянки у користуванні відповідача, на думку прокурора, є недоцільним, оскільки держава позбавлена можливості отримувати належні їй кошти, земельна ділянка використовується відповідачем фактично безоплатно і не може бути надана в оренду іншому користувачу, який буде належним чином сплачувати орендну плату.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення договору оренди землі, при цьому виходив із такого.
Згідно зі статями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6, визначено, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Згідно із пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що визначальним для розірвання договору за наведених у позові обставин є встановлення обставин систематичної несплати орендної плати (вказана позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 28.09. 2016 № 6-977цс16) і сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, що орендар сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю до моменту пред'явлення позову чи винесення рішення у справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 у справі № 925/549/17.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ТзОВ “Дубечненський керамічний завод”, останній використовує земельну ділянку площею: 5,5503 га, кадастровий номер: 0725081305:06:000:0901 місцезнаходження: Волинська обл., Старовижівський р-н., с/рада. Дубечненська, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. (а.с. 29-30 )
Дана земельна ділянка є єдиною, яка забезпечує виробничий процес у здійсненні господарської діяльності товариством, тобто господарська діяльність ТзОВ “Дубечненський керамічний завод” нерозривно пов'язана з цільовим використанням орендованої земельної ділянки.
Договір оренди щодо цієї земельної ділянки є довгостроковим, як уже зазначалось вище, у пункті 8 договору сторони погодили, що договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування орендарем надрами від 12.04.2016 №6118 - на 20 років.
З моменту дії договору 16.02.2018 станом на 01.03.2021 у відповідача була наявна не погашена заборгованість в період запроваджених КМУ карантинних заходів відповідно до постанови №1236 від 20.12.2020 (зі змінами та доповненнями) зі сплати орендної плати на загальну суму 202 688,76 грн.
Між тим, ні прокурор, ні позивач не звертались з позовом до відповідача про стягнення цієї заборгованості за умовами спірного договору оренди.
На час розгляду справи ТзОВ “Дубечненський керамічний завод” добровільно погасив усю наявну заборгованість за вказаний прокурором у позовній заяві період. (а.с. 106-114)
Водночас, прокурор наявність боргу, який за його доводами є підставою для припинення договору оренди землі, підтверджує рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 по справі №140/9173/20 про стягнення з ТзОВ “Дубечненський керамічний завод” на користь Головного управління ДПС у Волинські області податкового боргу зі сплати земельного податку в сумі 285 929 грн.
Як встановлено судом, цивільні права та обов'язки, що склались між сторонами вході виконання договору оренди землі становлять правовідносини, які за своєю правовою природою відносяться до договору оренди (найму).
До відносин оренди застосовуються відповідні ЦК України з урахуванням особливостей передбаченими ГК України (ч.6, ст. 283 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами та договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Виходячи зі змісту ст. 93 ЗК України, ст.ст. 762, 792 ЦК України, статей 13 та 21 Закону України «Про оренду землі» правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства.
В силу ст.ст. 177,181,373,374ЦК України земельна ділянка (як індивідуалізований об'єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об'єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 ЦК України).
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено також главою 20 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частинами 3, 4 статті 31 та частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним нормативним актом, що регулює саме правовідносини щодо договорів оренди землі, встановлені аналогічні положення про те, що зміна та розірвання договорів оренди землі допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. Зміна та розірвання договорів оренди землі саме в односторонньому порядку допускаються лише, якщо це прямо передбачено відповідним законом або договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).
Сторони у договорі оренди землі від 16.02.2018 порядок припинення його дії визначили у пунктах 33, 34 .
За їх змістом дія договору припиняється у разі:
-закінчення строку, на який його було укладено;
-придбання орендарем земельної ділянки у власність;
-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового - відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
-ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
1) взаємною згодою сторін;
2)рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також підстав, визначених законом.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
Із наведеного слідує, що припинення договору оренди від 16.02.2018 із мотивів несвоєчасної оплати орендних платежів, як порушення істотної умови договору можливе лише шляхом його дострокового розірвання.
Між тим, прокурор подаючи позов до суду та в судовому засіданні про розірвання договору оренди землі не звертався.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно п.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» законодавець визначив, що у разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Частина 3 статті 124 Конституції України встановлює, що законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Частиною 3 ст. 291 ГК України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, визначених Цивільним кодексом України, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
Згідно з положеннями частини 2 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України).
У разі прийняття пропозиції договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).
Тобто передумовою дострокового розірвання договору оренди є необхідність направлення ініціюючою стороною іншій стороні пропозиції про дострокове припинення договірних відносин. Така пропозиція повинна бути зроблена за 20 календарних днів до запланованої дати розірвання, якщо інший строк не встановлений у самому договорі. Додатком до пропозиції повинна бути додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди, якою визначатимуться усі істотні умови повного припинення господарських зобов'язань між сторонами.
У відповідності до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №914/2649/17 від 12.02.2019.
У матеріалах справи відсутні докази про дотримання позивачем визначеного порядку дострокового припинення договору оренди землі шляхом його за рішенням суду.
Пунктами 37, 38 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та даного договору, а сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
У договорі оренди (п.15, п. 16) визначено, що земельна передається в оренду для видобування суглинків та глин придатних для виробництва дренажних труб на Потоківському родовищі глин та суглинків Дубечненської сільської ради Старовижівського району. Цільове призначення земельної ділянки: розміщення та експлуатація основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами.
Як зазначено вище, дана земельна ділянка є єдиною, яка забезпечує виробничий процес у здійсненні господарської діяльності відповідача, тобто господарська діяльність ТзОВ “Дубечненський керамічний завод” нерозривно пов'язана з цільовим використанням орендованої земельної ділянки, і як доводить представник в судовому засіданні без її використання виробничі приміщення втрачають своє призначення.
Забезпечення належного орендування даної земельної ділянки становить суспільний інтерес, оскільки земельна ділянка використовується відповідно до цілей її надання (здійснюється видобуток надр), що зумовлює створення робочих місць та забезпечує економічне стимулювання розвитку відповідної територіальної громади.
На думку суду у даній справі правомірним є застосування висновку ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (29979/04), який підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в позові .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що у позові відмовлено, відтак судовий збір покладається на прокуратуру Волинської області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повне судове рішення складене та підписане 11.08.2021
Суддя В. М. Дем'як