проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"10" серпня 2021 р. Справа № 922/203/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Шевель О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Саламаха В.Р., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 09.10.2019 №002388) - на підставі ордера від 09.06.2021 серії АХ №1055140;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «КОНТУР», м. Харків,
на рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 (суддя Жигалкін І.П.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 17.05.2021,
у справі №922/203/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТУР», м. Харків,
до відповідача: ФОП Масалової Яни Євгеніївни,
про розірвання договору,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 у справі №922/203/21 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 6, 11, 509,510, 526,527, 610, 612, 627, 629, 655, 691, 692, 712 ЦК України, статті 173, 179, 193, 265 ГК України мотивовано тим, що порушення позивачем умов договору купівлі-продажу від 30.08.2019 №30/08-19 в частині здійснення повної попередньої оплати обладнання зумовило неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
ТОВ «КОНТУР» з рішенням суду першої інстанції не погодилося та 09.06.2021 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтуванням вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що після підписання договору купівлі-продажу від 30.08.2019 між сторонами спору за усною домовленістю було досягнуто згоди щодо порядку розрахунків та строків поставки. Так, скаржник зазначає, що за домовленістю сторін покупець мав сплатити постачальнику попередню оплату за обладнання у сумі 140000,00грн, а постачальник - поставити товар після внесення попередньої оплати, що ним не виконано. Крім того, вказує на те, що місцевий господарський суд прийняв відзив відповідача зі спливом строку, встановленого судом для його подання, та без обґрунтованої заяви відповідача про поновлення строку на подання відзиву.
09.08.2021 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач не зміг ознайомитись з матеріалами справи з підстав відсутності у м.Харкові та у зв'язку необхідністю ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги.
Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача та зазначив, що відповідач чи його представник жодного разу не з'являлись в судове засідання при розгляді справи судом першої інстанції, звернення з клопотанням про відкладення розгляду справи свідчить лише про затягування розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки: по-перше, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а саме, доказів відсутності Масалової Я.Є. у м.Харкові; по-друге, з опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 23.06.2021 (а.с.144) вбачається, що копія апеляційної скарги з додатками надіслані відповідачеві за його юридичною адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у відзиві на позов від 19.04.2012 (а.с.84,85); по-третє, з трекінгу та інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті АТ “Укрпошта”, вбачається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду 04.08.2021, а отже мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та апеляційною скаргою. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
ФОП Масалова Я. Є. належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить інформація, розміщена на офіційному веб-сайті АТ “Укрпошта”, та клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та зважаючи на відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
30.08.2019 між ФОП Масаловою Я.Є. (продавцем) та ТОВ "Контур" (покупцем) укладений договір №30/08-19, п.1.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання - верстат плоскошліфувальний Knuth FSM 480 (новий), а покупець зобов'язується прийняти й сплатити за нього 230000,00грн (а.с.19).
Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що загальна сума договору становить 230000,00грн.
Відповідно до п.2.1 цього договору строк поставки обладнання становить 30 днів з моменту отримання оплати на розрахунковий рахунок продавця.
Продавець має право здійснити поставку обладнання раніше строку, вказаного у договорі (п.2.2 договору).
Згідно з п.3.1 цього договору оплата покупцем обладнання здійснюється на підставі договору та рахунку на банківський рахунок продавця не пізніше 3-х банківських днів після підписання договору та отримання рахунку на оплату.
У п.4.1 цього договору встановлено, що продавець зобов'язується передати обладнання покупцю у строк, вказаний у п.2.1 цього договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до остаточного виконання його зобов'язань обома сторонами (п.8.1 договору).
Відповідно до п.8.2 цього договору всі зміни і доповнення до цього договору здійснюються за погодженням сторін в письмовій формі.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на виконання умов договору від 30.08.2019 №30/08-19 позивач перерахував відповідачеві 140000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.08.2019 №2050 на суму 40000,00грн та від 04.09.2019 №2083 на суму 100000,00грн (а.с.20).
22.01.2021 ТОВ «КОНТУР» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Масалової Я.Є. про розірвання договору купівлі-продажу №30/08-19, укладеного між ФОП Масаловою Я.Є. та ТОВ "Контур", та стягнення коштів в сумі 140000,00грн, сплачених за платіжними дорученнями від 30.08.2019 №2050 та від 04.09.2019 № 2083. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 30.08.2019 укладений договір купівлі-продажу №30/08-19, за умовами якого відповідач мав поставити обладнання. Після підписання договору, сторони шляхом конклюдентних дій досягли усної домовленості щодо порядку розрахунків та строку поставки. Позивачем було перераховано відповідачеві 140000,00грн на виконання умов договору купівлі-продажу від 30.08.2019, однак відповідач свої зобов'язання не виконав, обладнання не поставив , а отже порушив умови договору. Крім того, вказує на те, що ТОВ «КОНТУР» звернулось до відповідача з претензією про невиконання умов договору та повернення грошових коштів та пропозицією розірвати договір. Однак відповідач не надав відповіді на вказану претензію. Крім того, відповідача було повідомлено про розірвання договору та про повернення сплачених коштів (а.с.1-23).
У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачем частково перераховані грошові кошти відповідачеві, у розмірі 140000,00грн, на виконання умов договору від 30.08.2019 №30/08-19. Порушення умов договору в частині здійснення повної попередньої оплати обладнання зумовило неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором по причині відсутності грошових коштів, за які відповідач мав закупити обладнання для його поставки позивачеві. Крім того, вказує на те, що відповідач готовий виконати свої зобов'язання з поставки обладнання за умови виконання позивачем обов'язку стовідсоткової оплати обладнання з урахуванням змін його ціни (а.с.84,85).
06.05.2021 місцевим господарським судом ухвалене оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.113-120).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом позову у даній справі є розірвання договору від 30.08.2019 №30/08-19 та стягнення попередньої оплати у сумі 140000,00грн.
Спірні правовідносини сторін виникли з виконання вказаного договору, який за своєю правовою природою є договором поставки, та регулюються умовами цього договору, нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 6 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30.08.2019 між ФОП Масаловою Я.Є. (продавцем) та ТОВ "Контур" (покупцем) укладений договір №30/08-19, п.1.1 якого встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця обладнання - верстат плоскошліфувальний Knuth FSM 480 (новий), а покупець зобов'язується прийняти й сплатити за нього 230000,00грн (а.с.19).
Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п.3.1 договору від 30.08.2019 №30/08-19 оплата покупцем обладнання здійснюється на підставі договору та рахунку на банківський рахунок продавця не пізніше 3-х банківських днів після підписання договору та отримання рахунку на оплату.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до п.2.1 цього договору строк поставки обладнання становить 30 днів з моменту отримання оплати на розрахунковий рахунок продавця.
Отже, з умов спірного договору вбачається, що сторони досягли згоди щодо оплати товару на умовах стовідсоткової попередньої оплати вартості товару.
Як зазначено вище, позивач на виконання умов договору від 30.08.2019 №30/08-19 перерахував відповідачеві 140000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.08.2019 №2050 на суму 40000,00грн та від 04.09.2019 №2083 на суму 100000,00грн (а.с.20), тобто здійснив часткову оплату товару, а отже позивач не виконав покладені на нього зобов'язання, визначені п.2.1 договору від 30.08.2019 №30/08-19 щодо попередньої оплати товару.
Відповідно до статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Зі змісту положень договору від 30.08.2019 №30/08-19 вбачається, що обов'язок з поставки товару у постачальника (відповідача у справі) виникає лише після повної оплати товару (обладнання) покупцем (позивачем у справі).
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження повної оплати обладнання, тобто виконання позивачем свого обов'язку за договором від 30.08.2019 №30/08-19, у постачальника (відповідача у справі), в силу п.2.1 договору від 30.08.2019 №30/08-19 не виникло обов'язку щодо його поставки.
Позивач стверджує, що за усною домовленістю між сторонами досягнуто згоди щодо порядку розрахунків та строків поставки. Так, скаржник зазначає, що за домовленістю сторін покупець мав сплатити постачальнику попередню оплату за обладнання у сумі 140000,00грн, а постачальник - поставити товар після внесення попередньої оплати, що ним не виконано.
Частиною 1 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, положеннями статті 188 ГК України встановлений порядок внесення змін до договору, укладеного між сторонами.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дій, направлених на зміну умов договору 30.08.2019 №30/08-19 та погодження відповідача з цими умовами.
Згідно з 1 статті 654 ГПК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п.8.2 договору від 30.08.2019 №30/08-19, укладеного між сторонами спору, всі зміни та доповнення до цього договору здійснюються за погодженням сторін в письмовій формі.
Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про погодження сторонами змін до договору та внесення їх до умов договору від 30.08.2019 №30/08-19, зокрема, щодо часткової передоплати товару.
Враховуючи викладене, доводи позивача про зміну умов договору від 30.08.2019 №30/08-19 в частині порядку оплати товару не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами, а отже є безпідставними і необґрунтованими.
Посилання позивача на договір купівлі-продажу від 02.09.2019 №02-09/1, укладений між ФОП Степановою О.А. та ФОП Масаловою Я.Є., як на доказ зміни умов договору в частині розміру попередньої оплати, укладеного між позивачем та відповідачем 30.08.2019 №30/08-19, шляхом вчинення відповідачем конклюдентних дій, є безпідставними, оскільки: конклюдентні дії це - дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір, однак вказаний договір не містить будь-яких посилань на договір від 30.08.2019 №30/08-19 та зміни у порядок розрахунків за обладнання, а лише регулює правовідносини між ФОП Степановою О.А. та ФОП Масаловою Я.Є.; за умовами договору від 30.08.2019 №30/08-19 зміни до нього можуть бути вчинені лише у письмовій формі; договір купівлі-продажу від 02.09.2019 №02-09/1 укладений між іншими учасниками господарських відносин та регулює правовідносини саме між цими сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Зважаючи на відсутність порушень умов договору від 30.08.2019 №30/08-19 відповідачем в частині поставки товару (обладнання) у зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку щодо оплати товару місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову щодо розірвання договору.
Щодо позовної вимоги про повернення попередньої оплати, здійсненої на виконання умов договору від 30.08.2019 №30/08-19, суд апеляційної інстанції зазначає таке,
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 викладено правову позицію, відповідно до якої аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
З огляду на наведені норми права та встановлені судами обставини, зважаючи на недоведеність позивачем порушення відповідачем умов договору від 30.08.2019 №30/08-19, чинність договору (вказаний договір не припинений, не розірваний та не визнаний у встановленому порядку недійсним), відсутність вимоги позивача про повернення суми здійсненої попередньої оплати товару у зв'язку з втратою позивачем інтересу до продукції (обладнання), відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині повернення сплачених позивачем коштів у розмірі 140000,00грн.
Доводи позивача про порушення судом норм процесуального права у зв'язку з прийняттям відзиву зі спливом строку, встановленого судом для його подання, та без обґрунтованої заяви відповідача про поновлення строку на подання відзиву не приймаються судом апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.05.2021 у цій справі встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву, однак вказана ухвала відповідачем не отримана та повернута на адресу суду з довідкою за формою ф.20 АТ «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.36-38), а отже строк для подання відзиву на позов відповідачем не пропущений та відзив правомірно прийнятий судом з метою дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених статтею 2 ГПК України.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).
Згідно із статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТУР» не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 у справі №922/203/21 з урахуванням меж його перегляду, визначених частиною 1 статті 269 ГПК України, слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ТОВ «КОНТУР».
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТУР» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 06.05.2021 у справі №922/203/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 11.08.2021.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Шевель