вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" серпня 2021 р. Справа № 911/1382/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Пашкіної С.А.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - не з'явилися
відповідача - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.06.2021
у справі №911/1382/21 (суддя - Колесник Р.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Фізичної особи-підприємця Рубахи Юлії Валентинівни
про стягнення заборгованості.
У травні 2021 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Рубахи Юлії Валентинівни про стягнення заборгованості у розмірі 133491,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за кредитним договором №011/27897/744771 від 09.12.2019 в частині повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2021 відкрито провадження у справі №911/1382/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також 07.06.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Рубасі Юлії Валентинівні, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2021 у справі №911/1382/21 у задоволені заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та задовольнити подану заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання кредитних зобов'язань - повна відмова від оплати заборгованості, а також дій щодо розподілу майна між подружжям без залучення до судового розгляду представників кредитора.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу у справі №911/1382/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу у справі №911/1382/21 залишено без руху на підставі ч 2 ст. 260 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження у справі №911/1382/21, призначено її до розгляду на 11.08.2021, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали.
На електронну поштову адресу суду 27.07.2021 представником Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3381/21 від 09.08.2021 у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1382/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 апеляційну скаргу у справі №911/1382/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У призначене засідання суду 11.08.2021 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Так, підтвердженням належного повідомлення позивача є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також суд зазначає, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі надіслано судом на адресу реєстрації відповідача: 07101, Київська обл., місто Славутич, Добринінський квартал, будинок 12, квартира 201. Проте, поштове відправлення з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження відповідачу не вручено.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, апеляційний суд зазначає, що Фізична особа-підприємець Рубаха Юлія Валентинівна належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Разом з цим, як було зазначено вище, відповідач належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомила суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як убачається з матеріалів справи та правомірно встановлено місцевим господарським судом, у поданій заяві про забезпечення позову відсутнє посилання на будь-які докази, що підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову. Зі змісту заяви не вбачається також реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Натомість, як було зазначено вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Однак, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" на підтвердження фактичних обставин, викладених у заяві, не надало суду першої інстанції жодних доказів, які могли б свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Такими доказами можуть бути, зокрема, докази реалізації майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.
Також заявником не подано доказів відсутності у відповідача грошових коштів в межах суми позову, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги позивача.
Відтак, наведені позивачем у заяві доводи є лише оціночними суб'єктивними судженнями без конкретних доказів, які б свідчили про можливе ухилення відповідачем від виконання своїх зобов'язань чи про вчинення дій на приховування майна, на яке буде можливо здійснити стягнення у разі відсутності коштів.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу того, що не є підставами для забезпечення позову посилання позивача на ухилення Фізичної особи-підприємця Рубахи Юлії Валентинівні від виконання зобов'язань за кредитним договором, оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду справи, а не заяви про забезпечення позову, адже є безпосереднім предметом позову. А тому не можна розглядати доводи позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема, в сумі, що заявлена до стягнення.
Порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №011/27897/744771 від 09.12.2019 також не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Наявність у позивача сумніву вважати, що рішення суду буде виконане, за відсутності належних доказів не є достатньою підставою для забезпечення позову, адже такий захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно має наслідком позбавлення особи права на вільне розпорядження власним майном.
Отже, саме лише припущення заявника, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, без надання жодних доказів, не є безумовною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Рубасі Юлії Валентинівні, а саме квартиру
АДРЕСА_1 апеляційній скарзі Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання кредитних зобов'язань - повна відмова від оплати заборгованості, а також дій щодо розподілу майна між подружжям без залучення до судового розгляду представників кредитора.
Разом з цим, апеляційний вкотре наголошує на тому, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися виключно на припущеннях заявника. Натомість, як було зазначено вище, ухилення Фізичної особи-підприємця Рубахи Юлії Валентинівні від виконання зобов'язань за кредитним договором не є підставою для забезпечення позову, оскільки на час подання позовної заяви такі доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду справи, а не заяви про забезпечення позову.
Щодо посилань позивача на дії щодо розподілу майна між подружжям без залучення до судового розгляду представників кредитора, то такі аргументи не наводилися Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" у заяві про забезпечення позову, а отже не були предметом судового розгляду. При цьому, знову ж таки, на підтвердження вказаних доводів скаржником не надано суду жодних доказів.
З огляду на викладене, наведені аргументи позивача не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підтверджені жодними доказами.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 08.06.2021 у справі №911/1382/21.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.06.2021 у справі №911/1382/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 11.08.2021.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
С.А. Пашкіна