вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" серпня 2021 р. Справа№ 925/1232/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Сітайло Л.Г.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2021 р. (повне рішення складено 28.04.2021 р.)
у справі № 925/1232/20 (суддя - Довгань К.І.)
за позовом Приватного підприємства "Техбуднагляд"
до Департаменту освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради
про стягнення 136049,40 грн
У вересні 2020 року Приватне підприємство "Техбуднагляд" звернулося з позовом до Департаменту освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 136049,40 грн за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду № 12/08-2019 від 29.08.2019 р., з яких: 119215,73 грн - основна заборгованість за договором, 12698,84 грн - пеня, 2707,29 грн - 3% річних, 1427,54 грн - інфляційні втрати.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору підряду, не виконав свого обов'язку щодо вчасної оплати за виконані роботи, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2021 р. у справі № 925/1232/20 позов Приватного підприємства "Техбуднагляд" задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Департамент освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оплата буде ним здійснена за умови, якщо позивач виконає всі свої зобов'язання за укладеним договором у повному обсязі, за переліком, обсягом робіт та використовуючи матеріали, наведені у робочому проекті. Також скаржник посилається на те, що Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є бюджетною установою та у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на 2020 рік у нього відсутня можливість сплатити заборгованість.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 925/1232/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради, керуючись ч. 10 ст. 270 ГПК України, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено Приватному підприємству "Техбуднагляд" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
30.06.2021 р. через канцелярію суду від Приватного підприємства "Техбуднагляд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2021 р.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3443/21 від 10.08.2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1232/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 925/1232/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 р. справу № 925/1232/20 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
29.08.2019 р. між Приватним підприємством "Техбуднагляд" (далі - підрядник), Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (далі - платник) та Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради (далі - замовник) було укладено договір підряду № 12/08-2019 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати «Капітальний ремонт прилеглої території (павільйони) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 «Вербиченька» Черкаської міської ради за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25 в м. Черкаси» (далі - об'єкт) за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені в робочому проекті.
Згідно з п. 3.1 договору ціна договору становить 550506,81 грн.
Платіжні зобов'язання платника перед підрядником за договором виникають при наявності у платника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) (п. 3.3 договору).
Як передбачено п. 4.1 договору, у разі необхідності підрядник має право підготувати та подати замовнику проміжні акти по фактично виконаним роботам, які розглядаються замовником у відповідності з даним договором.
За п. п. 4.2, 4.3 договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту і на підставі підписаних підрядником, замовником та платником актів виконаних робіт за формами № КБ-2в, № КБ-3. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом банківських днів з дати отримання платником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Підрядник зобов'язаний розпочати роботи за договором протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору і завершити виконання робіт з ремонту у терміни до 25 грудня 2019 року (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.3 договору здавання і приймання робіт, після закінчення їх виконання, здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформляється актом здавання виконаних робіт (форма № КБ-2в, № КБ-3).
Згідно з п. п. 5.5, 5.6 договору після подання довідок форми № КБ-2в, № КБ-3, замовник та платник розглядають їх протягом 5 робочих днів, погоджуючись з ними або повертають підряднику із мотивованими зауваженнями. В разі невмотивованої відмови замовника та платника від підписання актів виконаних робіт протягом 5 робочих днів після їх подання підрядником, вони вважаються дійсними і такими, що підлягають оплаті.
Платник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплатити за якісно і вчасно виконані роботи (п. 6.1 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Термін закінчення договору 25.12.2019 р. (п. 11.1 договору).
На виконання умов укладеного договору підряду Приватне підприємством "Техбуднагляд" виконало на користь Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 18 "Вербиченька" Черкаської міської ради роботи з капітального ремонту прилеглої території (павільйони) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №18 "Вербиченька" Черкаської міської ради за адресою: вул. Олександра Маломужа, 25 в м. Черкаси, що підтверджується актом приймання виконаних робіт форми № КБ-2в за грудень 2019 року, підсумковою відомістю ресурсів за грудень 2019 року, розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та грудень 2019 року.
Вартість виконаних позивачем будівельних робіт становить 119215,73 грн, що підтверджується актом приймання виконаних робіт форми № КБ-2в за грудень 2019 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, які підписані замовником та платником без зауважень та претензій щодо якості виконаних робіт.
09.12.2019 р. Приватне підприємство «Техбуднагляд» направило на адресу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради лист-претензію вих. № 06/12-31 від 06.12.2019 р. з вимогою провести розрахунок за виконані роботи у сумі 119215,73 грн.
З урахуванням п. 4.2 укладеного договору підряду, яким передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту і на підставі підписаних актів виконаних робіт за формами № КБ-2в та № КБ-3, відповідач повинен був провести розрахунок із позивачем не пізніше 12.12.2020 р.
26.08.2020 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 26-08/40 з вимогою про сплату коштів.
Однак відповіді на вказаний лист відповідач не надав, заборгованості за укладеним договором не сплатив.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконав взяті на себе договірні зобов'язання щодо вчасної оплати за виконані роботи за укладеним договором підряду, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 119215,73 грн.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
У відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як передбачено ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
У відповідності до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Як було встановлено вище, після підписання актів виконаних робіт за формами № КБ-2в та № КБ-3 відповідач отримав листа-вимогу про сплату коштів 09.12.2019 р., тому він зобов'язаний був сплатити кошти по договору підряду не пізніше 12.12.2019 р., відтак прострочення відповідача по сплаті боргу позивачу починається з 13.12.2019 р.
Строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав, однак відповідач не сплатив заборгованість у розмірі 119215,73 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 119215,73 грн заборгованості за виконані підрядні роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання скаржника на відсутність кошторисних призначень на 2020 рік за укладеним договором підряду, тому у нього відсутні правові підстави для оплати заборгованості, колегія вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до п. 4.3 договору підряду, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Як передбачено ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 р. у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже відсутність надходження бюджетних коштів не позбавляє відповідача від обов'язку з оплати робіт за відповідним правочином.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 р. у справі № 904/6252/17, від 28.01.2019 р. у справі № 917/611/18.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 12698,84 грн пені.
Відповідно до 611 ЦК, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.5 договору підряду сторони погодили, що у разі затримки оплати за виконані роботи платник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент нарахування пені, від вартості невиконаних і неоплачених за договором робіт за кожен день затримки.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців з часу виникнення права на пеню, якщо інше не передбачено умовами договору між сторонами.
Отже, враховуючи, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 13.12.2019 р. по 13.06.2020 р. у розмірі 12698,84 грн підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним.
За неналежне виконання умову укладеного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2707,29 грн 3% річних та 1427,54 грн інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховані позивачем 2707,29 грн 3% річних та 1427,54 грн інфляційних втрат є арифметично правильними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат позивача на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції та 1000,00 грн в суді апеляційної інстанції.
В підтвердження відповідної вимоги в суді першої інстанції позивач надав суду:
- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 25.08.2020 р., укладеного між Адвокатським бюро «Ігоря Кваші» та Приватним підприємством «Техбуднагляд»;
- ордер серії ЧК № 134847, виданий Приватним підприємством «Техбудогляд» Кваші Ігорю Володимировичу;
- копію свідоцтва про право на заняття Квашою Ігорем Володимировичем адвокатською діяльністю серія ЧК № 000767 від 03.07.2017 р.;
- акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.08.2020 р. на суму 1000,00 грн;
- акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 14.09.2020 р. на суму 4000,00 грн;
- рахунок на оплату № 20 від 26.08.2020 р. на суму 1000,00 грн;
- рахунок на оплату № 21 від 14.09.2020 р. на суму 4000,00 грн;
- платіжне доручення № 28 від 07.09.2020 р. на суму 1000,00 грн;
- платіжне доручення № 30 від 14.09.2020 р. на суму 4000,00 грн.
Додатково, у суді апеляційної інстанції за понесені витрати послуг адвоката відповідач надав суду:
- акт наданих послуг № 4 від 23.06.2021 р. на суму 1000,00 грн;
- рахунок на оплату № 4 від 23.06.2021 р. на суму 1000,00 грн;
- платіжне доручення № 71 від 25.06.2021 р.
Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вбачається, що позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Квашею Ігорем Володимировичем професійної правничої допомоги Приватному підприємству «Техбуднагляд» у суді першої інстанції на суму 5000,00 грн та 1000,00 грн в суді апеляційної інстанції.
Відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі. Клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, ні у місцевому суді, ні в апеляційному суді відповідачем не заявлялося.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартості витрат позивача на оплату послуг адвоката у суді першої інстанції у розмірі 5000,00 грн, а також задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2021 р. у справі № 925/1232/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Департаменту освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Департаменту освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2021 р. у справі № 925/1232/20 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Департамент освіти та науки гуманітарної політики Черкаської міської ради.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
Л.Г. Сітайло