Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10835/21
Провадження № 1-кс/758/3723/21
04.08.2021 Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище, Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, який має середню освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 24.05.2012 року Монастирищенським судом Черкаської області за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, 30.01.2015 року звільнений умовно-достроково; 21.12.2019 Подільським УП ГУНП у м. Києві притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, 14.01.2020 року обвинувальний акт направлено до Подільського районного суду м. Києві; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які 03.08.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001432, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12021100070001432 від 03.08.2021 року.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 03.08.2021, приблизно о 03 год. 30хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановлена досудовим розслідування особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , побачили автомобіль марки «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, в якому через скло помітили поліетиленовий пакет з речами. В цей момент, у ОСОБА_5 , та невстановленої досудовим розслідуванням особи, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, ОСОБА_5 спільно з невстановленою слідством особою, вступили у злочинну змову без розподілу злочинних ролей.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, перебуваючи за вище вказаною адресою, невстановлена слідством особа, спостерігала за оточуючою обстановкою з метою недопущення викриття злочину та в разі появи сторонніх осіб повинна був попередити про це, в той час як ОСОБА_5 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, сторонніх осіб поруч немає, діючи з корисливих мотивів, шляхом розбиття скла багажного відділення автомобіля марки «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, та через утворений отвір рукою проник до салону автомобіля, звідки таємно викрав: поліетиленовий пакет з речами для відпочинку, рушник, рюкзак різнокольоровий, в якому знаходились купальники, чоловічі шорти, жіночі туфлі.
В цей час, невстановлена слідством особа, слідкувала за зовнішньою обстановкою з метою недопущення викриття злочинних дій.
Після цього, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та мали можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, однак були затримані працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
03.08.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.
Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.
У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність ризиків.
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує, зокрема те, що ОСОБА_5 , 21.12.2019 було притягнуто Подільським УП ГУНП у м. Києві до кримінальної відповідальності за ч. 2ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, проте останній на шлях виправлення не став та знову вчинив майновий злочин. Відсутність законного джерела доходу, при наявності корисливого мотиву згідно фактичних обставин кримінального провадження дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, так як збагачуються за рахунок вчинення злочинів. В подальшому, відповідно, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, яке йому загрожує у зв'язку з характером вчинюваного злочину підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду та матиме мотиви незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).
Все вищевказане свідчить, що будучи судимим та відбувши до кінця реальний строк покарання, підозрюваний ОСОБА_5 на шлях виправлення не став та продовжує вести злочинну діяльність.
Більше того, останній не працює, а тому може продовжувати злочинну діяльність з метою заволодіння матеріальними цінностями.
Таким чином, ОСОБА_5 веде антисоціальний спосіб життя, схильний до протиправної поведінки, після звільнення з місця відбування покарання роботу не знайшов та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Враховуючи викладені обставини, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).
Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.
Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, негативно впливати на розслідування кримінального провадження.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставини справи відповідають вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.
Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які 03.08.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001432 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 03.08.2021 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 03.10.2021 року.
Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 47580,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_5 може бути звільнений з-під варти.
У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;
не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання своїх обов'язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст складений 06 серпня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1