Справа № 758/9625/20
Категорія
30 липня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г. ,
при секретарі - Сілюковій Ю.В.
представник позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В.,
В провадженні судді Подільського районного суду м. Києва Скрипник О.Г. перебуває заява ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В. при розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала заяву відповідача про відвід судді Гребенюка В.В. при розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.
В обгрунтування заяви зазначила, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01.04.21 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 стягнуто аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку ( доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Під час вирішення вказаної справи суддя Гребенюк В.В. не забезпечив достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу безосторонності у цьому судовому провадженні, а саме:
-Не відклав розгляд справи за заявою відповідача, який фізично не зміг прибути в судове засідання через отриману травму , що підтверджувалося консультативним висновком травматолога;
-Між суддею Гребенюком В.В. та позивачем по справі мали місце неформальні стосунки, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що фіксування судового засідання технічними засобами не проводилося; заява позивача про розгляд справи у її відсутність в канцелярії суду не зареєстрована, проте містить резолюції головуючого у справі Гребенюка В.В. «До справи» . Крім того, суддя досить швидко виготовив текст вступної та резолютивної частини заочного рішення, що також свідчить про його безосторонність.
Заява ОСОБА_1 про вирішення питання щодо відводу судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В. передана на розгляд до Подільського районного суду м. Києва. Автоматизованим розподілом справи, заява про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В. надійшла до провадження судді Подільського районного суду м. Києва Скрипник О.Г.
Заслухавши думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 до ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.3 ст.40 ЦПК України).
Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст.40 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.
Так, згідно зі ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).
Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України. Посилання на порушення процедури розгляду справи суддею Подільського районного суду м. Києва Гребенюком В.В., жодними доказами не підтверджено та побудовані виключно на припущеннях.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що заява відповідача, ОСОБА_1 про відвід судді Гребенюка В.В. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву відповідача, ОСОБА_1 про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В. - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. Г. Скрипник