Справа № 756/9530/21
Номер провадження № 1-кп/756/1196/21
05 липня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва питання можливості призначення кримінального провадження, внесеного 28.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001209, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гвіздів, Корецького району, Рівненської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, до судового розгляду, залучення цивільного позову, а також клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому,
22.06.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений 17.06.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 28.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001209, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу згідно з вимогами статей 31, 35 КПК України, 22.06.2021 зазначений обвинувальний акт передано на розгляд головуючому судді.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.06.2021 дане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.
Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, обвинувачений та захисник проти цього не заперечували.
Перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Оболонському районному суду міста Києва.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
Судом проведено підготовку до судового розгляду, як і визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, склад осіб, що підлягають виклику.
На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, одноособово, у відкритому судовому засідання, в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілого.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, посилаючись лише на не правильну кваліфікацію, що впливає, на думку останнього, на тяжкість покарання, а отже і неможливість застосування щодо ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Зокрема, захисник просив урахувати практику Верховного суду України, яку викладено в Постанові Пленуму Верховного суду № 14 від 23.12.2005, в якій вказано, що якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення не потребує або сума відповідних витрат менша від зазначено у п. 3 примітки о ст. 289 КК України, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня. У випадках коли особа знищила транспортний засіб, яким незаконно заволоділа, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення злочину. Також захисник посилається на те, що аналогічна за змістом правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 16.09.2020 у справі № 755/14255/15-к.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника, посилаючись на відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах клопотання, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Судом установлено, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинуваченого.
Між тим, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому стосувалось лише наданні оцінці обґрунтованості підозри, а отже наразі, фактично висунутому обвинуваченню. Тобто захисник поставив суду питання, яке останній має вирішити відповідно до ст. 26 КПК України, а саме в межах того питання, яке винесене суду на його розгляд.
Однак, на думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри (обвинувачення) чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Крім того слід зауважити, що захисник посилається на практику Верховного суду України, викладену в Пленумах та постановах Верховного суду. Але, при аналізі наданих посилань на Пленум Верховного суду України, як і Постанову Верховного суду України, можна зробити висновок, що надані в цих рішеннях оцінка стосується положень ст. 289 КК України, в редакції закону № 2903-IV від 22.09.2005. Тоді як висунуте ОСОБА_6 обвинувачення ґрунтується на положенням ст. 289 КК України в редакції закону № 875-IX від 03.09.2020.
Отже, на думку суду, наразі відсутні підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 з підстав, які неведені захисником в клопотанні.
Крім того, 05.07.2021, потерпіла ОСОБА_7 через канцелярію суду подала цивільний позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та просить суд прийняти його до розгляду в даному кримінальному провадженні, визнавши її цивільним позивачем.
Вирішуючи питання прийняття цивільного позову, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Судом встановлено, що форма і зміст позовної заяви відповідає вимогам встановленим до позову, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. За таких обставин є підстави для прийняття цивільного позову до кримінального провадження, та визнання цивільним позивачем потерпілу та цивільними відповідача обвинуваченого та фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 .
Керуючись статтями 7, 31, 128, 177, 178, 193-194, 200, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва о 14:30 год. 15.07.2021.
Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово, викликав у судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, представника потерпілої, свідків.
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_7 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прийняти до розгляду в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнавши ОСОБА_7 цивільним позивачем, а фізичну особу - підприємця ОСОБА_8 та ОСОБА_4 цивільними відповідачами.
Установити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до початку розгляду справи по суті строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, а також надіслати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 .
Ухвала в частині відмови в зміни запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення щодо неї можуть бути подані під час подання апеляційної скарги на рішення, яке буде прийнято за наслідком розгляду справи по суті.
Суддя ОСОБА_1