Справа №:755/8085/21
Провадження №: 2-с/755/29/21
"10" серпня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, який видано Дніпровським районним судом міста Києва 26 травня 2021 року у справі №755/8085/21 за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,-
26 травня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 23 726,60 грн, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3909,30 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 27 344,94 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 10 285,18 грн, витрати пов'язані з отриманням інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 33,00 грн та судовий збір у розмірі 227,00 грн.
03 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, який виданий Дніпровським районним судом міста Києва 26 травня 2021 року.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не дійшли згоди щодо якості та обсягу послуг, щодо розміру заборгованості наявний спір. Вважає, що стягувач побудував обґрунтування заяви про видачу судового наказу на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами. Крім того, заявник зазначає, що з моменту встановлення приладу обліку гарячого водопостачання не користувався послугами стягувача. На думку заявника, стягувач нарахував необґрунтовані та непідтверджені суми, без доказів звірки, без претензій до боржника, без доказів надсилання будь-яких вимог без звернення до суду в межах строку позовної давності.
06 серпня 2021 року вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
За змістом положень ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як убачається з матеріалів справи, виданий судом наказ був отриманий боржником 19 липня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отже визначений частиною 1 ст.170 ЦПК України строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу боржником не пропущено.
Заява про скасування судового наказу оформлена належним чином, отже відсутні передбачені частиною 6 ст.170 ЦПК України підстави для її повернення без розгляду.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про скасування судового наказу, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов'язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Враховуючи, що повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу вичерпно визначені частиною 3 ст. 171 ЦПК України, суд убачає визначені законом підстави для скасування судового наказу та роз'яснює стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу заявника на те, що розгляд заяви про скасування судового наказу не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і відповідно приписами Розділу ІІ ЦПК України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви. Як визначено ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує лише питання про поворот виконання судового наказу.
Приписи ж статті 141 ЦПК України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.
За таких обставин, виходячи з того, що Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу, суд прийшов до висновку про відмову у встановленні боржнику строку для подання стороною доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, про що було заявлено ОСОБА_1 в заяві про скасування судового наказу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 170, 171, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий Дніпровським районним судом міста Києва 26 травня
2021 року в цивільній справі №755/8085/21 за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .
Роз'яснити стягувачу Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.