09 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 280/7305/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в адміністративній справі № 280/7305/20 (суддя І інстанції - Сіпака А.В.)
за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як дружині померлої особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 та Закону України про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як дружині померлої особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 та Закону України про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як дружині померлої особи з інвалідністю внаслідок війни у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, станом на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування скарги зазначив, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого позивач отримує пільги, виплати, у тому числі разову грошову допомогу до 5 травня є чинним. Зазначена допомога, на думку апелянта, виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а не у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Механізм надання разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112. Цією постановою встановлено розмір разової грошової допомоги до 5 травня на 2020 рік дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, який складає 900 грн. Відповідний розмір допомоги отримав у 2020 році і позивач. Також зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості збільшення на свій розсуд розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня розміру соціальних виплат. Крім того, не погоджується з резолютивною частиною оскарженого рішення, що сформульовано як «зобов'язати відповідача здійснити перерахунок», оскільки паспортами бюджетних програм не передбачена виплата сум за рішеннями суду, тому відповідач рішення з таким визначенням виконати не може, ця вимога може бути виконана лише шляхом стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів з зазначенням конкретної суми.
У частині відмови в позові рішення суду не оскаржено.
Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни та має право на пільги, встановлені статтею 15 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для ветеранів війни учасників бойових дій, в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія посвідчення (а.с. 5).
Позивач отримала разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 900 грн.
У подальшому позивач звернулася до відповідача з заявою про нарахування і виплату їй недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, проте отримала відповідь, що їй виплачена разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 112, а тому її розмір не підлягає перерахунку (а.с. 6).
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з дня прийняття 27.02.2020 Конституційним Судом України рішення № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) розмір разової грошової допомоги до 5 травня членам сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни у 2020 році має визначатися положеннями статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008), за змістом яких щорічно до 5 травня членам сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. З огляду на те, що відповідач здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, у сумі 900 грн, проте як встановлено судом з 27.02.2020 позивач набула право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, що є підставою для часткового задоволення позову. Позивач просила суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги) в сумі 7290 грн, проте в цій частині позову суд відмовив, оскільки статтею 15 Закону № 3551-ХІІ, у редакції від 25.12.1998 № 367-ХІV встановлено, що членам сімей та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, оскільки згідно з посвідченням позивач має право на пільги, встановлені для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, яким щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає законність і обґрунтованість такого рішення в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008) щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Натомість, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ (далі - Закон № 79-VІІІ) розділІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», пп. 1 п. 1 якої визначено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 900 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27 лютого 2020 року застосуванню підлягають зазначені вище положення ст. 15 Закону № 3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме позивач повинна була отримати спірну допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком як дружина померлого ветерана війни.
Натомість, відповідачем у квітні 2020 року виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 900 грн, тобто у розмірі меншому, ніж визначено статтею 15 Закону № 3551-XII.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж визначено статтею 15 Закону № 3551-XII, діяв протиправно та порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.
Також, апеляційний суд зазначає, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач в апеляційний скарзі, суперечать приписам Закону № 3551-ХІІ, а тому застосуванню не підлягають, оскільки у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, який має вищу юридичну силу.
Крім цього, при вирішенні цієї справи, судом взято до уваги висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладені у рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, предметом спору у якій є нарахування та виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік особі, яка має статус особи з інвалідністю та має право на пільги, передбачені статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18).
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року в адміністративній справі № 280/7305/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко