Ухвала від 09.08.2021 по справі 420/5650/21

Справа № 420/5650/21

УХВАЛА

09 серпня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення нарахованої суми грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у неприйнятті жодних рішень та вчиненні жодних дій щодо виплати нарахованої суми боргу у розмірі 478955,85 грн., стягнення з відповідача нарахованої суми грошових коштів у розмірі 478955,85 грн. на користь позивача.

Ухвалою cуду від 13 квітня 2021 року вказаний позов залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтування звернення до суду із вказаним позовом, а не в порядку, визначеному розділом ІV КАС України.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення нарахованої суми грошових коштів повернуто без розгляду.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року про повернення позову скасовано, а справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення нарахованої суми грошових коштів направлено до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 року зазначено про необхідність суду першої інстанції провести кваліфікацію спірних правовідносин і, в залежності від цього, вирішити питання чи є підстави для відкриття позовного провадження або є підстави для відмови у його відкритті.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 року №420/2130/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову відповідача, викладену у листі №1488-1331/Л-02/8-1500/20 від 02.03.2020 року, у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 01.10.2017 року до 3-ї групи інвалідності і з 01.10.2017 року до 2-ої групи інвалідності у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести у відповідності до п. а ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (виходячи з 60 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної пенсіонеру ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року по 01.10.2017 року у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. і провести у відповідності до п. а ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (виходячи з 80 відсотків грошового забезпечення) перерахунок призначеної пенсії з 01.10.2017 року у відповідності до довідки №4385 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від загальної суми 24830,26 грн. з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 01.01.2016 року по день проведення такого перерахунку без обмеження граничного розміру.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року - без змін.

Позивач звертається до суду із позовом щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у неприйнятті жодних рішень та вчиненні жодних дій щодо виплати нарахованої суми боргу у розмірі 478955,85 грн., стягнення з відповідача нарахованої суми грошових коштів у розмірі 478955,85 грн. на користь позивача за рішенням суду у справі № 420/2130/20, що не породжує нового публічно-правового спору, а стосується питання виконання рішення суду у справі № 420/2130/20.

Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.ст. 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Вказана позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 420/5234/19.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, заявлені у даній справі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведених обставин, позовна заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку позовного провадження, а відтак суддя відмовляє позивачу у відкритті адміністративного провадження.

Частиною 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суддя роз'яснює позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи № 420/2130/20.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення нарахованої суми грошових коштів, належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст. ст. 256, 293 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення нарахованої суми грошових коштів - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи № 420/2130/20.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

Попередній документ
98885468
Наступний документ
98885470
Інформація про рішення:
№ рішення: 98885469
№ справи: 420/5650/21
Дата рішення: 09.08.2021
Дата публікації: 12.08.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.08.2021)
Дата надходження: 18.08.2021
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів