Справа № 420/13921/21
10 серпня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 05 серпня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якій позивач просив визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати не у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та зобов'язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року по справі № 420/13066/20 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) задоволено, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та зобов'язано військову частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 13 вересня 2017 року.
На виконання вимог рішення суду, відповідачем було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 3991,49 грн., але, на думку позивача, нарахування проведено з порушенням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є незгода позивача з виплатою індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, яку виплачено відповідачем на виконання рішення суду по справі № 420/13066/20.
Частиною 1 статті 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз відповідних норм процесуального закону свідчить, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. ст. 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Така сама правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року по справі № 420/5234/19.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, зазначені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведених обставин, позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) не може розглядатися в порядку позовного провадження, а тому суд відмовляє позивачу у відкритті адміністративного провадження.
Частиною 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Роз'яснити позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи №420/13066/20.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 19, 170,171, 256, 293,295 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що з даними вимогами він може звернутись в порядку, встановленому ст. 383 КАС України в межах справи № 420/13066/20.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.293,295 КАС України, пп. 15.5. п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя: Л.Р. Юхтенко