Справа № 420/3366/21
10 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 25.05.2020р. №Ф-35172-51У у розмірі 29 293,44грн.
Ухвалою суду від 12.04.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 11.06.2021р. ухвалено перейти до розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 25.05.2020р. №Ф-35172-51У у розмірі 29 293,44грн. у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.07.2021р., яка занесена до протоколу судового засідання, замінено відповідача по справі з Головного управління ДПС в Одеській області ( код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Сторони повідомлялись про день та час розгляду підготовчого засідання, однак у підготовче засідання не з'явились. 27.07.2021р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 02.08.2021р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; розгляд справи продовжено у письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35172-51, якою ОСОБА_1 зобов'язано сплатити борг по єдиному внеску у розмірі 29 293,44грн. Позивач вказав, що не погоджується із прийняттям вказаної вимоги, зазначивши що ОСОБА_1 не є фізиної особою -підприємцем та ніколи таким не був та, як наслідок, у позивача відсутній обов'язок сплачувати борг, вказаний у податковій вимозі.
05.05.2021р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку у Малиновській ДПІ ГУ ДПС в Одеській областіє, як фізична особа-підприємець. Відповідач вказав, що у період з 2018-2020 роки у позивача в ІКП по єдиному внеску з технологічним кодом 71040000 здійснено автоматичні нарахування як фізичній особі-підприємцю та всього за цей період було нараховано: 1) 2018 рік-заборгованість сформована 09.02.2018р. на суму 8448,00грн.;2) 2019 рік -26539,26грн.; 3) станом на 21.04.2020р.-29 293,44 грн. Доказами вказаних обставин, як вказав відповідач, є виписки з Електронних карток платника податків ОСОБА_2 . З урахуванням зазначеного та посилаючись на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
12.07.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначив, що не погоджується із відзивом відповідача та просить суд задовльнити позов у повному обсязі. Так, позивач вказав, що ОСОБА_1 ніколи не звертався з заявою про реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності, підприємницькою діяльністю не займався, відомості ЄДРПОУ не містять запису про реєстрацію ОСОБА_1 . За таких обставин, позивач зазначив, що вимога ГУ ДПС в Одеській області про сплату податкового боргу є безпідставною.
23.07.2021р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач, посилаючись на обставини викладені у відзиві від 05.05.2021р. просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Щодо доказів про підтвердження перебування на обліку позивача у ГУ ДПС в Одеській області, відповідач вказав, про наявність таких відомостей про держреєстрацію платника - від 17.01.2001р. №Ф0040152; орган державної влади -виконавчий комітет Одеської міської ради та зазначені документи містяться у виконавчому комітеті ОМР, в у ГУ ДПС в Одеській області дані відомості містяться в самій електронній картці платника податків.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
25.05.2020р. ГУ ДПС в Одеській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35172-51 про те, що станом на 19 жовтня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 складає 29 293,44грн.(а.с.4). Зазначена вимога направлялась на адресу АДРЕСА_1 , однак повернулась із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»(а.с.52).
Позивач, зазначивши, що ніколи на мав та не має статусу фізичної особи-підприємця, звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування вказаної вимоги.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI.
Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємця, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Під час офіційного з'ясування обставин справи судом встановлено, що за позивачем рахується заборгованість за період з 2018-2020 роки 29 293,44 грн.
Як зазначив представник Головного управління ДПС в Одеській області за ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному внеску, нарахування якого здійснено автоматично, а саме: 1) 2018 рік-заборгованість сформована 09.02.2018р. на суму 8448,00грн.;2) 2019 рік -26539,26грн.; 3) станом на 21.04.2020р.-29 293,44 грн.
При цьому, позивач зазначив, що ніколи не реєструвався фізичною оосбою-підприємцем.
Ухвалою суду від 11.06.2021р. судом витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області, зокрема, належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування та на обліку в податкових органах України, як фізичної особи - підприємця.
Вимоги ухвали суду від 11.06.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області виконано не було, докази які підтверджують перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування не надано.
Натомість, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за пошуком згідно реквізів «РНОКПП НОМЕР_1 »- відсутня інформація про реєстрацію такої фізичної особи-підприємця ( ОСОБА_1 ).
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ч.2 ст.77 КАС України не доведено належними та допустимими доказами перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування та відповідно наявність підстав для визначення йому податкового боргу зі сплати єдиного внеску, суд приходить до висновку, що вимога Головного управління ДПС в Одеській області від 25.05.2020р. №Ф-35172-51У про нарахування єдиного внеску у розмірі 29 293,44грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 р.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов є таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області від 25.05.2020р. №Ф-35172-51У.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра