Справа № 420/9775/21
09 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» в якому позивач просить:
надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС», що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 10.03.2021 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника, податковий борг ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» перед державним бюджетом становить - 505344,74 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, майно платника передано у податкову заставу, а позивач звернувся до суду із даним позовом.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 11.06.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалу про відкриття провадження отримано відповідачем 01.07.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 65300 1007668 5 (67704 0091936 6).
Ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Строк для подання відзиву сплив 17.07.2021 року.
Станом на 09.08.2021 року Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС», код ЄДРПОУ 32018258, зареєстроване Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 27.06.2002 року за №15521200000001150.
За даними Головного управління ДПС в Одеській області ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» перебуває за основним місцем обліку як платник податків у ГУ ДПС в Одеській області, Чорноморське управління, Білгород- Дністровська державна податкова інспекція (м. Білгород-Дністровський) з 22.10.2002 року та зареєстроване за №2231.
Станом на 10.03.2021 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податковий борг ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» становить 505 344,74 грн. по: орендній платі з юридичних осіб у сумі 206 751,58 грн.; податку на нерухоме майно у сумі 89 367,01 грн.; єдиному податку з юридичних осіб у сумі 209 226,15 грн.
Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті:
самостійного нарахування платником податків податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №9000759377 від 15.01.2018 року на загальну суму 56 686,81 грн. (основний платіж);
проведення камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна тата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в результаті якої складено акт за №26807/15-32-12-07- 32018258 від 14.09.2018 року та винесено податкове повідомлення-рішення за №0191671207 від 17.09.2018року на суму 2 509,66 грн. (ш/с);
самостійного нарахування платником податків податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна тата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №9005669603 від 25.01.2019 року на загальну суму 69 253,31 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податків податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна тата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №9008918769 від 29.01.2020 року на загальну суму 69 253,31 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податків податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна тата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №8253180 від 05.02.2021 року на загальну суму 7147,61 грн. (основний платіж).
Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 1 900,88 грн., відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.
Заборгованість по податку на нерухоме майно виникла в результаті:
самостійного нарахування платником податку податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за №9000780441від 15.01.2018 року на суму 31 007,10 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за №9005663252 від 25.01.2019 року на суму 36 972,78 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за №9010085199 від 30.01.2020 року на суму 20 922,89 грн. (основний платіж).
Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 464,24 грн., відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№ 422.
Заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб виникла в результаті:
самостійного нарахування платником податку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за №9298031511 від 06.02.2018 року на суму 22 430,79 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за №9068794977 від 14.04.2018 року на суму 3 156,07 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за №9159615013 від 02.08.2018 року на суму 45 936,17 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за №9242095028 від 06.11.2018 року на суму 105 976,82 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за №9308728620 від 25.01.2019 року на суму 31 368,90 грн. (основний платіж);
самостійного нарахування платником податку податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за №9063165569 від 04.04.2019 року на суму 357,40 грн. (основний платіж).
Станом на 02.06.2021 року платником податків ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» борг не погашено.
В зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» №20465-17 від 23.02.2018 року, яку було вручено ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» 07.08.2018 року.
Відповідно до даних про банківські рахунки платника, у ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» відсутні банківські рахунки, на які б можливо було б звернутися зі стягненням коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Відповідно до ст. 89 розділу II Податкового кодексу України податковий орган прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу від 24.10.2019року №2/11/15-32-53-09.
На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВС» №25/15-32-53-09-16 від 24.03.2020 року.
Податковим органом описано майно, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №247564006 від 10.03.2021 року, а саме:
нерухоме майно загальною вартістю 2 000 800,00 грн. за реєстраційним номером 1422143, тип майна - група інвентарних об'єктів, адреса нерухомого майна - Одеська область, м. Білгород- Дністровський, вулиця Карла Маркса, буд. №42-а, найменування майна - промислова база у складі:
адміністративна будівля №1 площею 101,8 кв.м., матеріал: фундамент - бетон, стіни - цегла, покриття - черепиця;
убиральня площею 12,5 кв.м., матеріал: фундамент - бетон, стіни - кам'яні, покриття - шифер;
ганок з козирком площею 7,6 кв.м.;
оглядові ями площею 12,1 кв.м. та 11,7 кв.м.;
огорожа, матеріал: залізобетонні плити площею 86,6 кв.м.;
ворота металеві площею 11,3 кв.м.;
хвіртка металева;
водопровід з металевих труб 56,84 м/п; каналізація з пластмасових труб 2 м/п; зливна яма оцементована.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, такий обов'язок податковим органом виконано.
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Відповідно до пунктів 87.1,87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Зі змісту статті 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Як встановлено судом, у ТОВ «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» відсутні банківські рахунки, на які б можливо було б звернутися зі стягненням коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Таким чином, згідно з вимогами статті 95 ПК України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ГУ ДПС в Одеській області здійснило усі передбачені законодавством заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а відповідач не спростував доводи податкового органу та не надав доказів погашення податкового боргу, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
При цьому, суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву.
Як зазначає ч.1 ст. 178 КАС України, зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову і повинна відповідати вимогам статей 160,161 КАС України, тобто, тим же умовам, що і позовна заява.
Зустрічна позовна заява подається до того суду, який розглядає первісний позов у письмовій формі. До зустрічної позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч.2 ст. 177 КАС України, зустрічна позовна заява приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Рівність учасників адміністративного процесу означає наділення їх рівними правами і обов'язками щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції та покладає на суд обов'язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-кому з учасників судового процесу.
Зустрічний позов є одним із ефективних інструментів захисту відповідача, який надає можливість відповідачу не лише захиститися проти пред'явленого позову, а й відновити власне право у разі його порушення позивачем.
Станом на 09.08.2021 року відповідачем зустрічний позов не подано.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною на підставі декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб'єкт владних повноважень не поніс витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 14, 77, 78, 90, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу - задовольнити повністю.
Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС», що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХСПЕЦСЕРВІС» (адреса: 67700, Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Кочубинського, буд. 42-а, код ЄДРПОУ 32018258)
Головуючий суддя Н.В. Потоцька