Справа № 420/10081/21
27 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Шарапи Д.С.,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні віповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “АТТІ”, про скасування містобудівних умов та обмежень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні віповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “АТТІ”, про скасування містобудівних умов та обмежень №182/1, які затверджені наказом № 01-06/299 від 01.10.2020р. для проектування реконструкції нежитлових будівель і споруд під адміністративно-офісний центр з апартаментами та підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул. Косвена, 64/66.
Ухвалою суду від 01.07.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 27.07.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “АТТІ” про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення адміністративного позову позивач у позовній заяві вказав, що надаючи містобудівні умови та обмеження, уповноважені на те органи враховують відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації та, у разі виявлення порушень, відмовляють у наданні відповідних документів. Позивач вказав, що на схемі генерального плану, будівля яка реконструюється, розташована впритул до прилеглої існуючої будівлі на суміжній земельній ділянці, що є порушенням вимоги п.15.2.2, табл. 15.2 (вимоги до протипожежних відстаней) ДБН Б.2.2-12:2019, що не враховано при видачі вказаних містобудівних умов та обмежень. Як зазначив позивач, допущені порушення містобудівного законодавства, посягають на встановлений законодавством порядок забезпечення сталого розвитку територій, та як наслідок, призводить до виникнення факту самочинного будівництва, що обумовлює звернення Управління до суду із адміністративним позовом про скасування містобудівних умов та обмежень. В свою чергу, позивач вказав, що оскільки станом на сьогоднішній день Державну інспекцію містобудування України не утворено, саме Управління звертається до суду із цим позовом, як орган який відповідно до своїх повноважень здійснює державно-архітектурний контроль та виявляє порушення у сфері містобудівної діяльності.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання представник Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
19.07.2021р. до суду від третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “АТТІ” надійшли пояснення щодо позову у прохальній частині яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, на думку представника третьої особи, акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства при плануванні і забудови територій м.Одеси від 10.06.2021р. є недопустимим доказом і не підлягає прийняттю судом. Разом з тим, представник третьої особи вказав, що містобудівною документацією передбачено призначення будівництва під адміністративно-офісний центр, а доводи позивача, на його думку, не ґрунтуються на будь-яких доказах, а усі вимоги і відповідність вимогам ДБН є складовою проектної документації і не може надаватись до містобудівного розрахунку, тому що містобудівний розрахунок відображає лише інвестиційні наміри і не може містити повного складу проектної документації. Також, представник третьої особи зазначив, що на час звернення Управління ДАБК Одеської міської ради до суду із позовом Державна архітектурно - будівельна інспекція перебуває у стані ліквідації, а постановою КМУ від 23.12.2020р. №1340 утворено Державну інспекцію містобудування України, проте жодною із зазначених постанов не було уповноважено Управління державного архітектурно - будівельного контролю міських рад здійснювати ці функції, що є, на думку третьої особи, самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Поряд з цим, представник третьої особи наголосив на тому, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру та вони не дають право на забудову відповідних земельних ділянок та позивачем порушено принцип «належного врядування».
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 01.10.2020р. №01-06/299 затверджено ТОВ «Юридична фірма «АТТІ» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №182/1 щодо об'єкту «Реконструкція нежитлових будівель і споруд під адміністративно-офісний центр з апартаментами та підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Косвена 64/66» (а.с.12-18).
Листом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 08.06.2021р., на адресу Управління державного архітектурно -будівельного контролю Одеської міської ради направлено містобудівні умови та обмеження № 01-06/299 на реконструкцію нежитлових будівель і споруд під адміністративно-офісний центр з апартаментами та підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул. Косвена, 64/66 та схему генерального плану (а.с.11).
Посадовими особами Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради та Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, проведено комісійне обстеження об'єкту містобудування за адресою: м.Одеса,вул.Косвенна, 64/66, про що складено акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси від 10.06.2021р. (а.с.9-10).
За результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 5110197900:18:009:0011, загальна площа 0,1228га, занаходиться в оренді в Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “АТТІ” на підставі договору оренди від 06.06.2019р., орендодавець - ОМР. Територія вищезазначеної ділянки огороджена парканом без вільного доступу. На момент обстеження підготовчі або будівельні роботи не виконувались. Будівельники та будівельна техніка були відсутні. В містобудівних умовах та обмеженнях виданих Департаментом архітектури та містобудування ОМР від 01.10.2021р., зазначено вид будівництва -реконструкція нежитлових будівель і споруд, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки «для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (СТО автомобілів)». Крім того, будівля, яка реконструюється, розташована впритул до прилеглої існуючої будівлі на суміжній земельній ділянці, що є порушенням вимог ДБН Б.2.2.-12.2019.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року№ 3038-VI.
Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Так, ч.1 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Згідно приписів ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам сільських, селищних, міських рад делеговані повноваження, зокрема, з надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДЕРЖАРХБУДІНСПЕКЦІЯ) з 20.03.2020р. перебуває в стані припинення.
Пунктами 1-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. №1340 постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, що додається. Ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування.
Встановлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов'язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.05.2021р. зареєстровано Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840) (ДІАМ).
Пунктом 3 Порядку №1340 встановлено, що основним завданням ДІАМ, зокрема, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3)викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги". Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення). Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до ч. 4 зазначеної статті підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3)невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Згідно з ч.ч.5-7 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 1-1) ідентифікатор об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор об'єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2)інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним. Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу. Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури. Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.
Частиною 8 зазазначеної статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 3) за рішенням суду. У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
У позовній заяві позивачем в обґрунтування наявності підстав для скасування оскаржених містобудівних умов та обмежень зазначено, що на схемі генерального плану (М 1:500), будівля яка реконструюється (зазначена літ.1), розташована впритул до прилеглої існуючої будівлі на суміжній земельній ділянці, що є порушенням вимоги п.15.2.2, табл.15.2 (вимоги до протипожежних відстаней) ДБН Б.2.2-12:2019. Однак, уповноваженим органом Одеської міської ради при видачі містобудівних умов та обмежень не прийнято вищевикладені факти порушення містобудівного законодавства України. При цьому, у судовому засіданні представник позивача посилався у якості доказів вказаних порушень на проведене обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси 10.06.2021р.
Разом з тим, відповідно до п.4, п.5 оскаржених містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №182/1 щодо об'єкту «Реконструкція нежитлових будівель і споруд під адміністративно-офісний центр з апартаментами та підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Косвена 64/66» визначено ТОВ «Юридична фірма «АТТІ» вимоги щодо необхідності дотримання при здійсненні вказаної реконструкції відстані у відповідності з нормами протипожежних вимог (розділ 15) ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва».
Як вбачається з акту обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеси від 10.06.2021р., обстеження здійснено на підставі Порядку взаємодії виконавчих органів,комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 135 від 29.03.2018р.
Відповідно до п.1 Порядку №135 вказаний порядок визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти.
Відповідно до п.2 Порядку виявлення фактів самочинного будівництва здійснюється із повідомлень про відповідні факти, які надходять від фізичних та юридичних осіб, або безпосередньо виконавчими органами Одеської міської ради, комунальними підприємствами, установами, закладами та організаціями Одеської міської ради, органами самоорганізації населення та іншими, визначеними законодавством України та цим Порядком суб'єктами, які в межах наданих повноважень здійснюють постійний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси або здійснюють інші повноваження, в ході реалізації яких можуть бути виявлені факти самочинного будівництва, в тому числі: - департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради; - юридичним департаментом Одеської міської ради; - департаментом комунальної власності Одеської міської ради; - департаментом міського господарства Одеської міської ради; - управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради; - управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради; - управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради; - управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради; - районними адміністраціями Одеської міської ради; -комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради»; -комунальними підприємствами житлово-комунального сервісу Одеської міської ради; -комунальними підприємствами, які обслуговують прибережну зону в м. Одесі.
Разом з тим, згідно п.3 Порядку визначено, що особа, яка відповідно до покладених на неї обов'язків за цим Порядком виявила факт самочинного будівництва, зобов'язана протягом трьох робочих днів повідомити про такий факт управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, відповідну районну адміністрацію Одеської міської ради за місцезнаходженням об'єкта самочинного будівництва з одночасним направленням копій наявних з цього приводу матеріалів.
У разі надходження повідомлень від юридичних та фізичних осіб про виявлення факту самочинного будівництва на території міста Одеси до інших органів Одеської міської ради, вони підлягають перенаправленню до управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та відповідної районної адміністрації Одеської міської ради протягом трьох робочих днів.
При цьому, п.4, 5 Порядку встановлено, що управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об'єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За необхідності районна адміністрація Одеської міської ради спільно з представником відповідного комунального підприємства житлово-комунального сервісу Одеської міської ради та, за можливістю, із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, проводить обстеження об'єкта будівництва, про що складає акт (за формою, що додається) та здійснює фотофіксацію.
Поряд з цим, п.7 Порядку встановлено, що за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За таких обставин, згідно положень Порядку №135, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, здійснючи архітектурно -будівльний контроль на підставі вказаного Порядку, зобов'язано провести перевірку, у разі виявлення порушень скласти протокол, видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
При цьому, право на забудову земельної ділянки (реконструкцію будівель) реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації, затвердження якої передує розробленню проектної документації, її затвердженню і здійсненню підготовчих та будівельних робіт. Разом з тим, судом не встановлено порушень відповідачем при затвердженні оскаржених містобудівних умов та обмежень, а при здійсненні обстеження об'єкта за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул. Косвена 64/66 працівниками Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було встановлено, що будівельні роботи не здійснюються. Крім того, враховуючи вищезазначені приписи діючого законодавства, не передбачено повноважень Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської на звернення до суду із позовами про скасування містобудівних умов та обмежень.
Частиною другою статті 6 та частиною першої статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пунктах 70-71 рішення по справі “Рисовський проти України” (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, “Онер'їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, “Тошкуца та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах “Онер'їлдіз проти Туреччини” (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та “Беєлер проти Італії” (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
За таких обставин, адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні віповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “АТТІ”, про скасування містобудівних умов та обмежень є таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 02.08.2021р.
Суддя К.О. Танцюра
.