Справа № 420/8221/21
09 серпня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/8221/21 в порядку загального позовного провадження, -
19.05.2021 року до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСОЛЬЛАЙН"» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №2144633/42289205 від 17.11.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 24.05.2021 року судом адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСОЛЬЛАЙН"» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №2144633/42289205 від 17.11.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
У вказаній ухвалі судом роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду (з копією для відповідача) уточненої позовної заяви.
31.05.2021 року (вх.№27800/21) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим позовом.
В уточненому позові позивачем у якості відповідачів по справі визначено Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) та Державну податкової служби України.
Ухвалою суду від 07.06.2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСОЛЬЛАЙН» (в редакції уточнень за вх.№27800/21) і відкрито провадження по справі.
29.06.2021 року (вх.№34039/21) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/8221/21 в порядку загального позовного провадження, виходячи з наступного.
Так, згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Суд встановив, що спір в цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на позов, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/8221/21 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим, недоведеним та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/8221/21 в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Корой