Справа № 420/8324/21
13 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_2 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до: Одеської обласної прокуратури (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, телефон: (048) 731 98 21, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2)
про: стягнення вихідної допомоги, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу, у зв'язку зі звільненням у розмірі 20 595,12 грн. грн.(двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 12 коп.);
- стягнути з Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.12.2020 по день ухвалення судового рішення.
Як зазначено в позовній заяві, підставою для звернення позивача стали протиправні дії щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.
Дослідивши доводи представника позивача щодо поважності строку звернення, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.
Згідно правил ст. 19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Одеським окружним адміністративним судом.
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно приписів статті 12, 257 КАС України, адміністративна справа підлягає розгляду у загальному позовному провадженні.
Також суддя роз'яснює, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 195 КАС України під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів», наказом ДСА України №196 від 23.04.2020 року затверджено «Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду».
З урахуванням наведеного, а також наявної технічної можливості у Одеського окружного адміністративного суду провести судове засідання в такий спосіб (за допомогою програмного забезпечення «EASYCON»), повідомляємо про наявну технічну можливість проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв'язку.
При цьому, за наявності бажання та технічної можливості необхідно подати до суду заяву про участь особи у судовому засіданні в режимі відео конференції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 257-262 КАС України, суддя,-
Заяву за вхід. № 36116/21 від 08.07.2021 року - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Відкрити провадження по справі № 420/8324/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Приписами ч. 2, 5 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Приписами ч. 1 ст. 149 КАС України встановлено, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань (ст. ст. 166-167 КАС України).
Звернути увагу учасників справи, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України, а витребування доказів - згідно ст. 80 КАС України.
Призначити підготовче судове засідання по справі, яке відбудеться за адресою суду: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14 в залі судового засідання № 25 « 10» серпня 2021 року о 10 год. 30 хв.
Попередити учасників справи, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Попередити учасників справи, що використовувані ними технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку.
Повідомити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою.
У разі, якщо учасник не має електронного підпису (або Система не дозволяє реєстрацію з використанням електронного підпису), то він повинен попередньо зареєструватись в Системі з використанням логіну та паролю чи за допомогою інших передбачених обраною Системою засобів реєстрації. При цьому, в своїй заяві про участь у судовому засіданні, поданій відповідно до пункту 3 цього розділу, учасник справи повинен вказати про наявність або відсутність у нього електронного підпису.
Попередити учасників справи, що відповідно до ч. 6 ст. 10 КАС України, трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.