09 серпня 2021 р. Справа № 400/1447/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства «Злагода», вул. Пушкінська, 9, с. Єрмолівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56120,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 03.12.2020 № 222488,
Приватне підприємство «Злагода» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 222488 від 03.12.2020 року.
Свій позов обґрунтовує наступним:
03.12.2020 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було винесено Постанову № 222488, якою до позивача застосовано адміністративно - господарський штраф у розмірі 850000 грн. за перевищення встановлених габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезені вантажу без відповідного дозволу (Форд держ. номер НОМЕР_1 акт 249724).
Оскаржувану постанову, яка отримана Позивачем засобами поштового зв'язку 16.12.2020 року разом із супровідним листом від 04.12.2020р. №95326/20.3/24-20 позивач вважає протиправною.
Позивач зазначає, що відповідно до змісту ТТН № 2 від 05.10.2020 року позивач перевозив вантаж (мінеральні добрива), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено. Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутність такого дозволу.
Крім того, позивач наполягає, що транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотків. Відповідно до ТТН № 2 від 05.10.2020 року, маса транспортного засобу становила 40100 кг. Брутто, з яких 18 500 кг. - тара та 21 600 кг. - маса нетто вантажу, тобто не перевищувала максимальну вагу (40т.) більш як на 2 відсотки, тому позивач вважає, що ним не було перевищено встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Позивач вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.12.2020 року № 222488 у такому випадку є незаконною та підлягає скасуванню.
Також, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт так як позивач викликаний не був, у зв'язку з чим, був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справи та викласти свої доводи.
Таким чином, позивач вважає, що за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу від 03.12.2020 року № 222488.
Ухвалою від 12.03.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити та який обґрунтовано наступним:
Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) було додержано вимоги передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.
Запрошення на розгляд справи позивач отримав завчасно, але на розгляд справи не з'явився, заперечень та доводів стосовно факту перевищення вагових параметрів не надав.
Відсутність особи на розгляді справи без поважних причин не є перешкодою для притягнення її до відповідальності.
На дамку відповідача позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
- згідно ТТН М2 від 05.10.2020 року, де «Автомобільним перевізником» зазначено саме позивача, ПП «Злагода»;
- відповідальність на підставі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника;
- відповідач не порушував порядку розгляду справи так, про розгляд справи позивача було запрошено своєчасно;
- стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу. Оскільки Закон має вищу юридичну силу, ніж Правила дорожнього руху, тому суд застосовує норму права, яка має вишу юридичну силу, тому спірні постанови прийнято правомірно та скасуванню не підлягають.
Таким чином, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), при розгляді справи, за наявними матеріалами, виявили підстави для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
05.10.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, на а/д Н-14 «Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв», 75 км + 812 м, на підставі направлення на перевірку від 02.10.2020 року №009886, було проведено ваговий контроль транспортного засобу FORD CARGO, д/н НОМЕР_2 . Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами та виявлено перевищення вагових параметрів від 5%, до 10%. За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 249724 від 07.08.2020 року. Крім того, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.10.2020 року № 034452.
24.11.2020 року на адресу позивача було направлено запрошення на розгляд справи, яке мало відбутись 03.12.2020 року. Згідно з рекомендованим повідомленням, лист отримано 28.12.2020 року. Додатковим доказом є трекінг Укрпошти, згідно якого лист отримано особисто 28.11.2020 року.
Суд приймає докази відповідача щодо надсилання та отримання позивачем запрошення до участі у розгляді справи. Відповідні документи (рекомендоване повідомлення про вручення, роздруківка з веб-сайту Укрпошти, копія запрошення) наявні у матеріалах справи.
У зв'язку з цим, суд відхиляє доводи позивача про розгляд відповідачем справи за його відсутності, так як позивач був належним чином і заздалегідь запрошений на розгляд справи.
В подальшому, 03.12.2020 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було винесено постанову № 222488, якою до позивача застосовано адміністративно - господарський штраф у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.00 коп. за перевищення встановлених габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезені вантажу без відповідного дозволу (Форд держ. номер НОМЕР_1 акт 249724).
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач оскаржив її у судовому порядку.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до абз. 4. п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 422 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (зі змінами) затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до абз. 1 п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті»; утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) та Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Вінницька область).
Стаття 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України; державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі); рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів.
Враховуючи зазначене висновується, що відповідач наділений повноваженнями стосовно здійснення контролю транспортних засобів, що перевозять вантаж.
Згідно з пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з п. 20, 21 Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі п. 27 Порядку за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.
З огляду наявної у матеріалах справи оскаржуваної постанови та порядку її винесення суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано передбачену законодавством процедуру застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-ІV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як передбачено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідальність на підставі ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника.
Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаних транспортних засобів перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підставою вважати ці транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Щодо доводів позивача про характер вантажу (поділений) то суд погоджується з позивачем про імперативну заборону перевезення такого вантажу з перевищенням ваги та неможливість у зв'язку з цим отримати відповідний дозвіл, але аналізуючи пункт 14 частини першої ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» суд приходить до висновку, що адміністративно-господарський штраф може бути застосований, як у випадку перевезення вантажу із можливим отриманням дозволу так і у випадку неможливості отримання дозволу перевізником, в будь-якому випадку позивачем перевищено допустиму вагу у розмірі 2,58 тонн, тобто від 5 до 10 відсотків.
Стосовно доводів позивача про невідповідність методики зважування транспортного засобу суд звертає увагу, що предметом спору позивач не визначив процедуру зважування та результати габаритно-вагового контролю, а предметом спору є оскарження постанови про накладання адміністративно-господарського штрафу.
Посилання позивача стосовно відсутності методики, затвердженої уповноваженими центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, яка визначає чітку процедуру зважування транспортних засобів, які перевозять вантаж, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства або в зв'язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.
З цього приводу суд також приходить до міркувань, що позивач мав би відмовитися від проходження габаритно-вагового контролю та /або оскаржувати результати зважування мотивуючи свої дії відсутністю відповідної методики, однак останній погодився на проходження контролю та не оскаржував результати зважування викладені у відповідних документах.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Приватного підприємства «Злагода» (вул. Пушкінська, 9, с. Єрмолівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56120, код ЄДРПОУ 31417341) Державної служби України з безпеки на транспорті в особі до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.12.2020 року № 222488 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.08.2021 року.
Суддя О.В. Малих