10 серпня 2021 року справа №380/11994/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) та просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2021р. ВП №59950046.
Ухвалою суду від 22 липня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 29 липня 2021 року залучено Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 29 липня 2021 року витребувано письмові докази.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішення Львівського окружного адміністративного суду не виконано, тому у відповідача не було підстав для закінчення виконавчого провадження. Просить позов задоволити.
В судовому засіданні 05.08.2021 позивач позов підтримав, просив задоволити.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що державним виконавцем вчинені усі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які не привели до виконання рішення суду, тому винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 05.08.2021 представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання участь представника не забезпечила, подала пояснення на позов, у якому зазначила, що проведено позапланову перевірку достовірності відомостей відображених у довідці про розмір грошового забезпечення від 20.12.2018 №8, якою встановлено, що у довідці невірно зазначено розмір окладу за військовим званням та невірно розраховано надбавку за вислугу років та надбавку за високі досягнення у праці. Крім того, повідомляє, що рішення суду виконано в повному обсязі.
У судове засідання 10.08.2021 сторони не з'явились, позивач та представник відповідача подали заяви з проханням слухати справу у їх відсутності. Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 363 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268" у відсотковому співвідношенні 62 % від загальної суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 20.12.2018 № 8 з 10.05.2018.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року у справі № 1.380.2019.000513 - без змін.
20.08.2019 видано виконавчий лист у справі.
06.09.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих дні.
07.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області скерувало листа, у якому просила відкласти провадження виконавчих дій до з'ясування достовірності видачі довідки.
06.11.2019 відповідач скерував позивачу (боржнику) Вимогу державного виконавця про виконання рішення суду та зобов'язав повідомити виконавця про виконання рішення суду протягом трьох робочих дні з дня отримання вимоги.
11.12.2019 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
07.04.2020 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
07.04.2020 відповідачем скеровано подання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого ст.382 КК України.
25.06.2021 внесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Позивач не згідний з постановою про закінчення виконавчого провадження та оскаржив її до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Органи державної виконавчої служби є органами державної влади, а тому зобов'язані діяти у відповідності до ст.19 Конституції України лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-19 (далі - Закон №1404) дано визначення поняттю виконавчого провадження, відповідно до якого виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, тобто сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст.74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Згідно ст.63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи приписи ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передумовою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження при виконанні рішень зобов'язального характеру на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону є вчинення державним виконавцем таких дій:
- винесення постанови про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність,
- повторна перевірка виконання рішення боржником;
- надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, врахував всі обставин, які могли вплинути на його прийняття. Суд зазначає, що державним виконавцем вчинено вичерпний перелік дій, передбачених законом, направлених на своєчасне та повне виконання рішення суду, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо застосування при перерахунку пенсії позивачу третьою особою максимального розміру пенсії, то суд зазначає, що судом при винесенні рішення у справі 1.380.2019.000513 дане питання не вирішувалось, а тому виник новий спір, який повинен вирішуватись в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст.139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору не належить стягнути .
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 287 пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кухар Н.А.