справа № 380/7338/21
06 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відділу перерахунку пенсії № 3 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.02.2021, яким здійснено ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 04.03.2020 № 435, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 в розмірі 50 % грошової винагороди відповідного судді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 04.03.2020 № 435, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 в розмірі 52 % грошової винагороди судді відповідного суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Сокальського районного суду Львівської області від 20.11.2015 у справі № 459/3347/15в, що набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 має стаж роботи суддею понад 20 років, тобто 21 рік 7 місяців. Після внесення змін до ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", позивач повинен отримувати з 18.02.2020 довічне утримання судді у відставці в розмірі від грошового утримання судді на відповідній посаді, що становить 100896 грн х 52% = 52466 грн. При цьому після звернення до виконання рішення суду від 26.10.2020 у справі № 380/6857/20, відповідач рішенням від 15.01.2021 здійснив перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді і розпочав з березня 2021 року виплату менших коштів 50 448 грн. (100896 х 50%). Тобто, відповідач ревізує попередні рішення судів, яким встановлено стаж на посаді судді 21 рік 7 місяців та безпідставно зменшив стаж та розмір виплат на 2%.
Ухвалою від 11.05.2021 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 09.06.2021 (вх. № 41483), у якому зазначає, що оскільки стаж роботи Мелешка на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області становить 17 років 2 місяці 5 дні (14.05.1998 по 16.07.2015), тому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провело перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 % * 100896,00 - 50448,00). Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Червоноградського міського суду Львівської області від 25.08.2015 № 79/К суддю ОСОБА_1 , виключено із штату Червоноградського міського суду Львівської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 № 380/6857/20, яке набрало законної сили 10.02.2021 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Відділу з питань перерахунків пенсій № 5 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області № 435 від 04.03.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
На виконання рішення від 26.10.2020 № 380/6857/20, позивачу 15.02.2021 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 50% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області № 435 від 04.03.2020, виходячи зі стажу судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання, 17 років 02 місяці 26 дні.
Позивач, вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ у Львівській області в частині встановлення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання при здійсненні перерахунку (50 %), звернувся із цим позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1402-VIII).
Пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частинами першою, третьою статті 116 Закону №1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Так у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому пункт 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, який передбачав, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), виключений з 01 січня 2020 року на підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України від 16 жовтня 2019 року №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування".
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Однак Конституційний Суд України рішенням від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнав неконституційним.
У рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, зроблено правовий висновок про те, що зміна з 01 січня 2020 року розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19 лютого 2020 року, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020.
Відповідач, здійснюючи на виконання рішення від 26.10.2020 № 380/6857/20 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області № 435 від 04.03.2020 розрахував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи з стажу 17 років 02 місяці 26 дні, в розмірі 50%.
При цьому суд зазначає, що відповідно до розрахунку стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Червоноградським міським судом Львівської області стаж роботи ОСОБА_1 станом на 16.07.2015 становить 21 рік 07 місяців 26 днів.
Таким чином, підтверджено суддівській стаж позивача, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді на час виходу у відставку 21 рік 07 місяців 26 днів.
Так, враховуючи вимоги частини третьою статті 142 Закону №1402-VI, позивач, маючи підтверджений стаж 21 рік 07 місяців 26 днів, повинен був отримувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не 50%, а 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На переконання суду, відповідач у цій справі не довів правомірності вчинених ним дій в частині перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 зі стажу судді, який дає право на відставку та щомісячне довічне грошове утримання, 17 років 02 місяці 26 днів - 50%.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним рішення відділу перерахунку пенсії № 3 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 15.02.2021, яким здійснено ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 04.03.2020 № 435, починаючи з 19.02.2020 в розмірі 50 % грошової винагороди відповідного судді.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області від 04.03.2020 № 435, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 в розмірі 52 % грошової винагороди судді відповідного суду.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 908,00 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складений 10.08.2021.
Суддя Кедик М.В.