10 серпня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3153/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 22 червня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому представник позивача просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.09.2018 по 28.03.2021 включно;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.09.2018 по 28.03.2021 включно.
Ухвалою від 29 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу, надавши всі належні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Від позивача 27 липня 2021 року до суду надійшла заява про надання пояснень на виконання ухвали від 29.06.2021.
Щодо строку звернення до суду позивач зазначила, що керуючись рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 у справі № 4-рп/2012 звернулась до суду в межах визначеного тримісячного строку.
Просила визнати причини пропуску місячного строку звернення до суду поважними, поновити процесуальний строк звернення до суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку для звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
В позовній заяві позивач зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі № 360/3417/20 відповідачем 07.12.2020 виплачено на користь позивача грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустку як учаснику бойових дій за 2016 - 2018 роки у сумі 10794,05 грн, що підтверджується повідомленням про надходження. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 360/3418/20 відповідачем 29.03.2021 виплачено на користь позивача частину індексації грошового забезпечення у сумі 67961,28 грн, що підтверджується повідомленням про надходження.
Отже саме з дати отримання позивачем останньої виплати коштів тобто з 29.03.2021 розпочався перебіг місячного строку звернення до суду з даним позовом, та сплив 29.04.2021.
Однак даний позов позивачем поданий до відділення поштового зв'язку лише 17 червня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного КАС України.
Позивач в заяві, наданій на виконання ухвали суду 29.06.2021, зазначає, що керуючись рішенням Конституційного Суду України від 22.02.2012 у справі № 4-рп/2012 звернулась до суду в межах визначеного тримісячного строку.
Однак суд зазначає, що висновок позивача про можливість розповсюдження на данні спірні правовідносини положень частини першої статті 233 КЗпП України, якими встановлений тримісячний строк звернення до суду, є помилковим з огляду на таке.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі 240/532/20 відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа № 420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа № 813/1001/17), одночасно погодилась з висновком щодо застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа № 815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа № 620/1982/19).
При цьому, в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19 Верховний Суд зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
Так, предметом адміністративного спору, що розглянуто у справі № 620/1982/19, є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати.
З огляду на комплексний аналіз постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19 та постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20, суд дійшов до висновку, що строк звернення до суду за вирішенням спору щодо стягнення саме середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (що не входить до структури заробітної плати) охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Однак позивачем не надано доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до суду визнаються судом неповажними.
Таким чином, позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на три календарних днів з дня отримання ухвали про продовження строку.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 календарні дні з дня отримання даної ухвали суду.
Запропонувати позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя К.О. Пляшкова