Іменем України
10 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3117/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач, ГУПФУ в Луганській області), відповідно до якої просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не включення до розрахунку пенсії ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі середньої суми за останні 24 місяці перед звільненням;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення, шляхом включення до її складу індексації грошового забезпечення у розмірі середньої суми за останні 24 місяці перед звільненням, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Також просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач проходила службу в органах внутрішніх справ з 2000 року по 06.11.2015, а з 07.11.2015 перебувала на службі в Національній поліції України, а саме: в Лисичанському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
26.02.2021 на підставі наказу № 101 о/с від 22.02.021 Головного управління Національної поліції в Луганській області позивача було звільнено з роботи через хворобу, за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З 27.02.2021 ГУПФУ в Луганській області позивачу було призначено пенсію по інвалідності III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, відповідно до пункту «б» статті 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як працівнику Національної поліції України.
При призначенні пенсії відповідно до інформації, яка міститься у відповіді ГУПФУ в Луганській області від 03.06.2021 № 1965-2082/3-02/8-1200/21, взяті до уваги документи надані ГУНП в Луганській області, зокрема, грошовий атестат від 21.04.2021 № 66 та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення від 21.04.2021 № 487/41/22-2021.
Разом із заявою про перерахунок пенсії до відповідача позивачем були надані довідки ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 118/111/22-2021, № 119/111/22-2021 та від 17.03.2021 № 323/111/22-2021 про доходив, яких зазначено, що за останні 24 місяці перед звільненням позивач отримувала індексацію, яка відноситься до складу грошового забезпечення та повинна відповідно до діючого законодавства України входити до розрахунку при призначенні пенсії, однак для нарахування пенсії відповідачем вищезазначений вид грошового забезпечення врахований не був.
Позивач вважає, відмову відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, згідно додатково наданих оригіналів документів для перерахунку пенсії, протиправною та просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 29-30), в якому зазначив таке.
Позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі-Закон № 2262) по лінії Національної поліції України.
Подання документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється в порядку визначеному статтею 49 цього закону та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007.
Відповідно до цього законодавства заява про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» подається до головних управлінь Пенсійного фонду через уповноважені структурні підрозділи.
При виникненні підстав для проведення перерахунку такої категорії пенсій всі документи до органів Пенсійного фонду також надаються саме цими уповноваженими структурними підрозділами.
Відносно Позивача подання про призначення пенсії, грошовий атестат та довідки про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії подавались структурним підрозділом Національної поліції України.
Так, з поданням про призначення пенсії від 11.05.2021 до головного управління була надана довідка про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії, яка видана Головним управлінням Національної поліції в Луганській області № 487/111/22-2021 від 21.04.2021.
Інформації про розмір індексації ця довідка не містила.
Абзацом 3 статті 43 Закону № 2262 визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ індексація не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії Позивачу, так як така надбавка не має статусу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
У пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (зі змінами) зазначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Формування грошового забезпечення з якого проводяться призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям силових відомств, не входить до компетенції головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Так, відповідачем на підставі наданих уповноваженим органом документів призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Окрім того, пенсії військовослужбовцям не перераховуються індивідуально кожній особі окремо за їх заявами, а тільки у разі прийняття постанов Кабінету Міністрів України чи законів України про зміну розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Керуючись викладеним, просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 44-45).
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 47-48).
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення від 20.04.2016 серія НОМЕР_2 (арк. спр. 8).
Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Національної поліції України з 27.02.2021, у розмірі 40 % грошового забезпечення (арк. спр. 35-36).
24.04.2021 позивач звернулася до ГУПФУ в Луганській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням сум індексації грошового забезпечення з врахуванням додаткової інформації на підставі довідок Головного управління Національної поліції в Луганській області від 05.02.2021 № 119/ІІІ/20-2021, від 05.02.2021 № 120/ІІІ/20-2021 та від 17.03.2021 № 323/ІІІ/20-2021 про отримання щомісячних виплат індексації грошового забезпечення у період 24 місяця перед звільненням (арк. спр. 13, 16, 17, 39-40).
У листі від 03.06.2021 № 1965-2082/3-02/8-1200/21 ГУПФУ в Луганській області повідомило позивача, що пенсію по інвалідності (захворювання, пов'язано з проходження служби в поліції), відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 по лінії Національної поліції України позивачу призначено з 27.02.2021 у розмірі 40% відсотків від грошового забезпечення (пункт «б» статті 21 Закону № 2262) на підставі документів, які, зокрема, містять грошовий атестат від 21.04.2021 № 66; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення від 21.04.2021 № 487/41/22-2021. Сума грошового забезпечення (12883,85 грн.) складається з: посадового окладу - 2500,00 грн; окладу за спеціальним званням - 2000,00 грн; процентної надбавки за вислугу років 40% - 1800,00 грн; середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за специфічні умови проходження служби - 45%; премія - 35,9%) - 6583,85 грн. Розмір пенсійної виплати станом на 01.06.2021 склав 8289,29 грн., а саме: основний розмір пенсії (12883,85*40%) - 5153,54 грн; підвищення як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551 - XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) - 442,25 грн; цільова грошова допомога на прожиття учасникам бойових дій, відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2004 № 1603 - IV «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб, з інвалідністю внаслідок війни» - 40,00 грн; надбавка непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї (14.09.2007 р.н.) в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1769,00 грн. *50%) - 884,50 грн; надбавка непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї (08.06.2012 р.н.) в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1769,00 грн. *50%) - 884,50 грн; надбавка непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатного члена сім'ї (24.11.2020 р.н.) в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1769,00 грн. *50%) - 884,50 грн (арк. спр. 14).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: - рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; - стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів; - індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін; - надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; - забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частини друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема, Закону № 2262-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, останні не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а відтак, при вирішенні цього питання необхідно субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейського для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом № 2262-ХІІ.
Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Таке питання розглянуто Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 638/9697/17, який виклав правову позицію з цього приводу у постанові від 03.04.2019.
Висновки суду у даній справі повністю узгоджуються з вказаною правовою позицією Верховного Суду у справі № 638/9697/17.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що перерахунок відбувається лише при наявності такого права.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку пенсії, позивач згідно з положеннями частин першої та другої статті 63 Закону № 2262-XII має право на перерахунок пенсії з урахування суми індексації.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами другою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створюватиме перешкоди для виконання такого рішення.
Отже, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення залишається судом без задоволення.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно норм КАС України по даній справі підлягали оплаті судові витрати за позовні вимоги немайнового характеру у сумі 908,00 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 908,00 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не включення до розрахунку пенсії ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі середньої суми за останні 24 місяці перед звільненням.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 27.02.2021 (з дня призначення пенсії), шляхом включення до її складу індексації грошового забезпечення у розмірі середньої суми за останні 24 місяці перед звільненням, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця