10 серпня 2021 року Справа № 280/4793/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення з пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні «Торезьке»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області включити до пільгового стажу позивача період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні «Торезьке»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити заборгованість по пенсії за період з травня 2018 року по листопад 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- допустити до негайного виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 04.05.2018 набув права на призначення пенсії за віком та звернувся до Пологівського обєднаного управління ПФУ в Запорізькій області. 01.08.2018 позивач звернувся до Пологівського обєднаного управління ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії, у звязку з досягненням пенсійного віку. До заяви, окрмі інших документів, було додано також довідку ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» від 17.11.2014 про підтвердження навяного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, на підтвердження того, що позивач з 15.06.1981 по 09.08.1981 проходив практику на підземних роботах з повним робочим днем на посаді електрослюсар підземних видобувальної дільниці. З 24.02.1983 по 03.03.1983 проходив практику на підземних роботах з повним робочим днем на посаді електрослюсар підземних видобувальної дільниці УПР.
Крім того, зазначає, що згідно довідки, виданої шахтоуправлінням допоміжного виробництва «Торезантрацит» № 17 від 13.10.2014 наявний трудових стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, за якою з 16.06.1982 по 30.08.1982 позивач проходив виробничу практику на посаді підземного прохідника.
Також довідкою, виданою відокремленим підрозділом шахта «Родинська» Державного підприємства Мирноградвугілля № 0/649 від 15.07.2017 підтверджується наявний трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої з 30.11.1983 по 04.04.1984 позивач виконував гірничі роботи за посадою майстер гірничий підземний на дільниці № 3 та з 05.04.1984 по 11.08.1986 виконував гірничі роботи на посаді механік підземний на дільниці УПР-2.
Однак, згодом, дізнався про те, що відповідачем у даній справі подано позов до суду про стягнення з нього надмірно виплаченої суми пенсії у розмірі 83179,40 грн. Причиною такого звернення до суду про стягнення коштів стало те, що відповідачем було виключено із пільгового стажу період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 на Шахтоуправлінні допоміжного виробництва «Торезантрацит», у звязку з тим, що Довідка № 17 від 13.10.2014 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва ДП «Торезантрацит», а згідно записів в трудовій книжці позивач працював у шахтоуправлінні «Торезьке».
Окрім того, зазначає, що в травні 2018 року ним було подано документи для призначення ипенсії, однак перша виплата була лише у листопаді 2018 року, оскільки відповідачем проводилась перевірка наданих довідок, а тому виникла заборгованість по пенсії з травня 2018 року по листопад 2018 року, яка досі не виплачена. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також повідомлено про розгляд справи протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Ухвалою суду выд 23.06.2021 відстрочено сплату судового збору позивачу до ухвалення рішення по даній справі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 14.07.2021 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що рішенням № 084750000469 про перерахунок пенсії від 25.01.2021 та від 26.01.2021 позивачу призначено пенсію з 05.05.2019 без урахування до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982, оскільки довідка № 2017 від 13.10.2014 видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва Державного підприємства «Торезантрацит», а по трудовій книжці позивач працював в шахтоуправлінні «Торезьке», тобто довідка видана зберігачем архіву, а не підприємством, на якому працював позивач, і не правонаступником підприємства. Що стосується вимоги про зобовязання виплатити заборгованість за період з травня 2018 року по листопад 2018 року, то в цій частині відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить у задоволенні позову відмовити.
26.07.2021 позивачем до суду надісалано відповідь на відзив, де вказано, що на сьогоднійшій день відсутні будь-які докази того, що подані довідки про пільговий характер роботи містять у собі недостовірну інформацію. Крім того, посилання на те, що довідки були видані зберігачем архіву, не є підставою для виключення частини пільгового стажу, оскільки такі довідки є додатковим підтвердженням пільгового стажу. Єдиним основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Стверджує також, що з 05.05.2018 відповідачем було призначено пенсію за віком, що підтверджується рішенням про призначення пенсії, та до серпня 2020 року позивач таку пенсію отримував. Виплата була припинена з вересня 2020 року, а тому твердження про те, що пенсія була призначена у 2021 році з 2019 року, а з травня 2018 року не нараховувалась, не є дійсним. Просить позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 05.05.2018 та з цієї дати йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 26.07.2018 № 0000585620.
Рішенням № 084750000469 про перерахунок пенсії від 25.01.2021 та від 26.01.2021 позивачу призначено пенсію з 05.05.2019 без урахування до пільгового стажу на підземних роботах періоду роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982.
Як вбачається з матеріалів справи листом від 15.04.2021 № 4816-3286/Р-02/8-0800/21 позивача було повідомлено про те, що при зверненні за призначенням пенсії ОСОБА_1 було надано довідку про підтвердення наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 2017 від 13.10.2014 про період роботи з 16.06.1982 по 30.08.1982 підземним проходчиком. В звязку з тим, що довідка видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва Державного підприємства «Торезантрацит», а по трудовій книжці цей період позивач працював в шахтоуправлінні «Торезьке», відповідно стаж з 16.06.1982 по 30.08.1982 не враховано до пільгового стажу.
Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного забою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.
Відповідно до підрозділу 1 розділу І постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 “ Об утверждении списков производств, цехов, и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условияхи и в льготных размерах”, що був чинний на період 1986-1992 роки, до Списку №1 відносяться “Все рабочие, инженерно-технические работники и служащие,
занятые полный рабочий день на подземных работах по добыче угля,
руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, асбеста, соли,
слюды и других рудных и нерудных ископаемых, в геологоразведке, на
дренажных шахтах, на строительстве шахт, рудников и других
подземных сооружений, а также все работники, занятые полный
рабочий день под землей на обслуживании указанных выше рабочих и
служащих (медперсонал подземных (здравпунктов, работники подземной
телефонной связи и т. д.)”.
Згідно статті 65 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначених норм Кабінетом Міністрів України 12.08.1993 прийнято Постанову №637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок 637).
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вбачається зі змісту витягу з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.08.1981, ОСОБА_1 :
- 16.06.1982 прийнятий підземним прохідником для проходження виробничої практики (запис №3, наказ №88/к від 16.06.1982);
- 30.08.1982 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики (запис №4, наказ №132/к від 30.08.1982).
Згідно із Довідкою № 2017 від 13.10.2014, виданою відокремленим підрозділом «Управлінням допоміжного виробництва Державного підприємства «Торезантрацит», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: « ОСОБА_2 пропрацював повний робочий день під землею на Шахтоуправлении Торезское производственного обьединения «Торезантрацит» в период с 16.06.1092 по 30.08.1982 подземный проходчик, участок ГПУ2, приказ 88К от 12.06.1982, приказ 132к от 25.08.1982. Производственная практика, подземные выхода: 1982 год - VI - 12 вых.; VII - 24 вых.; VIII - 25 вых…. За время работы в качестве: подземного проходчика, работал полный рабочий день по землей и относится к списку № 1 р. 1 п. 1 согласно Постановления Совета Министров СССР № 1173 от 22.08.1956 года…».
Згідно із наказом Міністерства вугільної промисловості України № 422 від 03 серпня 2006р. «Про передачу архівів шахт» генеральному директору ДП "Торезантрацит" ОСОБА_3 прийняти архівні документи шахт: "Червона Зірка", "Об'єднана", N 2
і N 43 шахтоуправління "Торезьке".
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.
Таким чином, спірний період праці позивача підтверджений необхідним документами, а саме трудовою книжкою та уточнюючою довідкою, архівним документом, що свідчить про необґрунтованість відмови відповідача у зарахування такого стажу до пільгового періоду.
Щодо оформлення зазначеної довідки, наявних на них підписів та печаток, та відомостей трудової книжки у представника відповідача зауважень та додаткових пояснень у поданому до суду відзиві не зазначено.
Суд зазначає, що прийняття даних документів, від підприємства ВП УДВ Державного підприємства «Торезантрацит», не позбавляє обов'язку Пенсійного фонду здійснювати належну їх перевірку відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV та надавати в кінцевому результаті їм належної правової оцінки, але надання останньої має бути обґрунтованим та закріплено нормами діючого законодавства.
Суд також зазначає, що відповідач в даній справі не надав доказів тому щоб вважати довідку № 2017 від 13.10.2014 незаконною та недійсною, видану органом, що створений у порядку, не передбаченому законом. В даному випадку, представником відповідача не надано суду належних обґрунтувань щодо не можливості здійснення належної перевірки довідки ВП УДВ Державного підприємства «Торезантрацит», № 2017 від 13.10.2014, та інших документів, та не надано доказів, що суб'єктом владних повноважень було вчинено усі необхідні дії для перевірки документів після отриманої заяви від позивача.
Відповідно, суд приходить до висновку, що неврахування зазначеної довідки № 2017 від 13.10.2014 з підстав того, що вона видана архівом відокремленого підрозділу управління допоміжного виробництва Державного підприємства «Торезантрацит», а по трудовій книжці цей період позивач працював в шахтоуправлінні «Торезьке», є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення. Крім того, відповідачем не взято до уваги норми наказу Міністерства вугільної промисловості України № 422 від 03 серпня 2006р. «Про передачу архівів шахт» та не надано цьому оцінку.
Інших доказів, щодо здійснення належної перевірки відомостей в трудовій книжці позивача та поданих до неї документів, представником відповідача до справи не надано.
Крім того, не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
З урахуванням вище встановленого та викладеного, відповідачем не доведено обґрунтованість дій по виключенню з пільгового трудового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_2 з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого обєднання «Торезантрацит».
Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Також, суд вважає необхідним при виборі захисту права позивача на пенсію, з урахуванням того, що відповідач прийняв рішення без дотримання положень Законів № 1058-IV та № 1788-ХІІ та Порядку №637, з урахуванням вищевказаних висновків суду, позовні вимоги позивача задовольнити і в частині зобов'язання врахувати до стажу ОСОБА_2 періоди роботи на шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого об'єднання «Торезантрацит» відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва «Державного підприємства «Торезантрацит», зазначені в довідці № 2017 від 13.10.2014, яка надаює право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, ст. 114 Закону № 1058-IV.
Разом з тим суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги щодо зобовязання відповідача виплатити заборгованість по пенсії за період з травня 2018 троку по листопад 2018 року слід відмовити, оскільки відповідач ще не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу, і у випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгоден з нарахованою до сплати сумою пенсії, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом, а тому така вимога є передчасною.
З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати заборгованості за вищевказаний період питання до негайного виконання рішення судом не вирішується.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Тож, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, стягнути з позивача на користь спеціального фонду Державного бюджету судовий збір у розмірі 454 грн. та стягнути на користь позивача 454 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по виключенню з пільгового трудового стажу за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 з 16.06.1982 по 30.08.1982 на шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого обєднання «Торезантрацит».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи на шахтоуправлінні «Торезьке» виробничого обєднання «Торезантрацит» відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва державного підприємства «Торезантрацит», зазначені в довідці № 2017 від 13.10.2014, які надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ та ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 (чотириста пятдесят чотири) гривні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста пятдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.08.2021.
Суддя А.В. Сіпака