09 серпня 2021 року Справа № 280/6648/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, встановлення фактів, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати дії Управління в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області у формі листа від 27.08.2010 року за № 9796/03 щодо неможливого зарахування до загального стажу періоду роботи з 12.10.1994 по 07.07.1999 в ПП «Незабудка», оскільки записи про прийняття на роботу та звільнення з займаної посади зроблені однаковими чорнилами, незважаючи на те, що розрив між записами - 5 років, та неврахування довідки видана посадовими особами ПП «Незабудка», від №5 від 17.06.2010 про заробітну плату для обчислення пенсії за 49 місяців, у період з липня 1995 по липень 1999 року - протиправними;
2) скасувати рішення у формі листа від 27.08.2010 за №9796/03 щодо неможливого зарахування до загального стажу періоду роботи з 12.10.1994 по 07.07.1999 в ПП «Незабудка», оскільки записи про прийняття на роботу та звільнення з займаної посади зроблені однаковими чорнилами, незважаючи на те, що розрив між записами - 5 років, та неврахування довідки видана посадовими особами ПП «Незабудка», від №5 від 17.06.2010 про заробітну плату для обчислення пенсії за 49 місяців, у період з липня 1995 по липень 1999 року;
3) встановити факт трудового стажу з 12.10.1994 до 07.07.1999 включно відповідно до вкладишу трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_2 ;
4) зобов'язати відповідача врахувати дохід позивача, отриманий в період з липня 1995 року по липень 1999 року під час трудової діяльності в ПП «Незабудка» в розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі довідки №5 від 17.06.2010 про середньомісячну заробітну плату за 49 місяців підряд трудової діяльності для встановлення пенсії.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі «Електронний суд» та подані позивачем у формі електронного документа.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено, крім іншого, вимоги про встановлення факту трудового стажу позивача.
Разом з тим, КАС України не передбачено звернення до суду з позовними вимогами про визнання та/або встановлення фактів, оскільки позовні вимоги можуть бути заявлені лише в спосіб, передбачений КАС України.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог, встановлених частини 1 статті 5 КАС України, щодо визначення змісту позовних вимог.
Для усунення зазначеного недоліку позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, привівши її у відповідність до вимог КАС України в частині визначення змісту позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області та скасування рішення у формі листа від 27.08.2010 за №9796/03, прийняте вказаним органом, однак відповідачем у справі визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Отже, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи з урахуванням змісту заявлених позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає особливості подання документів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, згідно з частин 8, 9 статті 44 КАС України в редакції від 26.05.2021 року, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У порушення наведених вимог КАС України, позивач не надав доказів надсилання листом з описом вкладення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2 270,00 грн.
Позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії; скасування рішення та встановлення факту) отже, у даній справі сума судового збору становить 1 816,00 (908,00 +908,00).
Всупереч вимог частини 3 статті 161 КАС України позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору.
Посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка за подання до суду заяви у справах окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 454,00 грн., слід відхилити, оскільки адміністративний суд не розглядає заяви у справах окремого провадження та при визначенні розміру судового збору не керується ставкою, встановленою законом для вказаної категорії справ.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання в порядку окремого провадження заяви позивача про встановлення факту, що має юридичне значення.
Слід звернути увагу на те, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовною завою, а не із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, визначає КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Необхідно звернути увагу, що Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг зі сплати судового збору за критерієм предмету спору щодо захисту соціальних справ.
У справах такої категорії суд може звільнити особу від сплати судового збору, але єдиною підставою для цього є врахування судом майнового стану сторони.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначений принцип кореспондується з вимогами частини 1 статті 8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Виходячи з цього, суд повинен зважено підходити до вирішення питання про надання учаснику справи певних переваг у вигляді пільг зі сплати судового збору (у тому числі у спосіб відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати). Метою такого підходу є недопущення порушення принципу рівності сторін та дотримання балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку, з урахуванням цінностей демократичного суспільства.
Враховуючи наведене, висновок суду про необхідність звільнення (розстрочення чи відстрочення) від сплати судового збору не може ґрунтуватись виключно на твердженнях особи, яка заявляє відповідне клопотання, про її незадовільний майновий стан, а повинен бути обґрунтований належними та допустимими доказами.
Зазначене свідчить про наявність обов'язку у особи, яка заявляє клопотання про звільнення (розстрочення чи відстрочення) сплати судового збору, довести належними та допустимими доказами, що її майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Слід зазначити, що до позовної заяви позивачем, додано довідку про доходи №6932939212361916, згідно якої, сума пенсії позивача за період з 01.08.2020 по 30.06.2021 становить 19 983,12 грн.
Необхідно звернути увагу, що надана позивачем довідка не містить відомостей про отримані суми пенсії за попередній календарний рік, отже не дозволяє встановити дійсний майновий стан позивача.
Крім, того жодних належних доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача до матеріалів позову не надано.
При цьому необхідно зазначити, що такими доказами можуть слугувати, наприклад (але не виключно), інформація контролюючого фіскального органу про одержані позивачем доходи за попередні періоди, індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу тощо.
Таким чином, ненадання позивачем належних доказів на підтвердження такого рівня майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі, не дозволяє визначити наявність підстав для застосування критеріїв, визначених частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», задля позитивного вирішення питання про звільнення від сплати судового збору, а тому відповідне клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 16.12.2020 у справі №240/12017/19.
Позивачем, крім іншого, оскаржуються дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області щодо не зарахування до загального стажу періоду роботи з 12.10.1994 по 07.07.1999 в ПП «Незабудка», та неврахування довідки ПП «Незабудка» від №5 від 17.06.2010 про заробітну плату, та рішення Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області у формі листа від 27.08.2010 №9796/03 про відмову у зарахуванні до загального страхового стажу періоду роботи з 12.10.1994 по 07.07.1999 в ПП «Незабудка та у врахуванні при обчисленні розміру пенсії довідки ПП «Незабудка» від №5 від 17.06.2010 про заробітну плату.
Отже, вищевказані дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області вчинені у серпні 2010 року, однак до суду позивач звернувся 02.08.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подано, причини пропуску строку не наведені.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.44, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення, встановлення фактів, зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1) позовної заяви у новій редакції, у якій необхідно:
- зазначити зміст позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- уточнити суб'єктний склад учасників справи з урахуванням змісту заявлених позовних вимог;
2) доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів;
3) доказів сплати судового збору в сумі 1 816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 коп.);
4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, звернутими до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів - ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко