09 серпня 2021 року Справа № 280/6782/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до 1. Міського голови Орлова Дмитра Олеговича (вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 2. Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича (вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 3. Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 04526934, вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 4. Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 20514818, вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), третя особа: Профспілковий комітет виконавчого комітету Енергодарської міської ради (вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
04.08.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до 1. Міського голови Орлова Дмитра Олеговича, 2. Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича 3. Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, 4. Енергодарської міської ради Запорізької області, третя особа: Профспілковий комітет виконавчого комітету Енергодарської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено судом, позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано адвокатом Н.О. Галька. На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви наданий ордер серії ЗП №125938 від 29.07.2021, виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 29.07.2021.
Проте, Ордер на надання правової допомоги серії ЗП №125938 від 29.07.2021 не є належним та беззаперечним доказом того, що адвокат Н.О. Галька має право підписувати від імені позивача адміністративний позов, виходячи з наступного.
Так, згідно із частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (із змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року №29, від 17 листопада 2020 року №118) (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.
Згідно з частинами першою та третьою статті 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 240 Цивільного кодексу України, представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Згідно статей 248, 249 Цивільного кодексу України, представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Вказане вище відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо представництва у суді.
Отже, з'ясовуючи питання чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), суд в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правову позицію Верховного Суду (відображена, зокрема, в ухвалі від 18 жовтня 2019 року у справі №522/12868/19, ухвалі від 21 серпня 2019 року у справі №560/329/19, постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №811/1507/18, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2018 року у справі №К/800/28757/13), згідно якої повноваження адвоката повинні підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі. Неприйнятним є поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 (провадження №11-1521заі18) також указано про необхідність подання до суду договору про надання правової допомоги.
Крім цього, варто зазначити, що звернення до суду передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).
Проте, усупереч наведеному, до позовної заяви не додано договір про надання правової допомоги (його завіреної копії) або витягу з нього, засвідченого підписами сторін, на підставі якого, ймовірно, видано доданий до позову Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ЗП №125938 від 29.07.2021.
Отже, у матеріалах позову відсутній договір, який би підтверджував право на звернення до суду з цим позовом адвоката Н.О.Галька від імені ОСОБА_1 та, відповідно, обсяг повноважень, наданих такому адвокату, в тому числі й щодо права підпису від імені позивача адміністративного позову. Тобто, належних доказів того, що позов підписано особою, яка має право його підписувати від імені ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, враховуючи факт підписання позовної заяви особою, яка не має права його підписувати, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві згідно пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно, суд зазначає, що повернення судом адміністративного позову з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 11.01.2019 у справі №820/3119/18 адміністративне провадження №К/9901/119/19.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до 1. Міського голови Орлова Дмитра Олеговича (вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 2. Виконуючого обов'язки міського голови Самойдюка Івана Гнатовича (вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 3. Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 04526934, вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), 4. Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 20514818, вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503), третя особа: Профспілковий комітет виконавчого комітету Енергодарської міської ради (вул.Курчатова,11, м.Енергодар, Запорізька область, 71503) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - повернути.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник