09 серпня 2021 року о/об 09 год. 10 хв.Справа № 280/4618/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Комунального некомерційного підприємства «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Михайла Грушевського, буд.41-А; код ЄДРПОУ 03568209)
про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (надалі - відповідач, КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним висновок лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо відсутності потреби у постійному сторонньому догляді; 2) зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради провести повторне засідання лікарсько-консультативної комісії з питання необхідності постійного стороннього догляду за ОСОБА_1 .
У позовній заяві зазначено наступне. У березні 2021 року батько позивачки ОСОБА_4 звернувся до КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР із заявою про надання висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, а саме його донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.09.1989, виданого Мінгечевірським відділом РАЦС). 01.04.2021 ОСОБА_1 було оглянуто лікарсько-консультативною комісією поліклініки на предмет обмеження рівня її життєдіяльності. За результатами огляду лікарсько-консультативна комісія прийшла висновку, що ОСОБА_1 за рівнем обмеження життєдіяльності не потребує стороннього постійного догляду. Вказане підтверджується листом КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 26.04.2021 за №06/03-09. Із вказаним рішенням позивач не погоджується в повному обсязі та вважає, що у зв'язку з наявністю у нього тяжкого захворювання потребує постійного стороннього догляду. Так, позивач ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства та має другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0549365 від 18.11.2015. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 має діагноз: «Помірно виражені розлади особистості та поведінки внаслідок перенесеного менінгоенцефаліту з інтелектуальною недостатністю, що відповідає легкої дебільності, з генералізованими судомними нападами середньої частоти». З анамнезу хвороби, зазначеному у п.7 Виписки, вбачається, що позивач у 3-х річному віці переніс кір, який ускладнився менінгоенцефалітом, після чого виникли генералізовані судомні напади аж до епістатусу. Після цього позивач був неодноразово госпіталізований та перебував на стаціонарному лікуванні. Вищевказаний діагноз також підтверджується довідкою лікаря невролога від 24.05.2021. Позивач перебуває на дистанційному обліку з діагнозом: «Епілепсія з частими генералізованими судомними припадками», що підтверджується довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 11.05.2020. При таких обставинах життєво необхідним є постійна наявність поряд людини, яка може здійснювати догляд за позивачем, надати екстрену долікарську допомогу, викликати «швидку» та запобігти нанесенню шкоди здоров'ю позивача. Тривалий час життя такою особою був батько позивача - ОСОБА_4 , він проживав із позивачем і здійснював за ним сторонній догляд, і, відповідно, звертався із заявою про надання висновку лікарської комісії. З квітня 2021 року і по теперішній час догляд за позивачем здійснює її чоловік ОСОБА_7 . Той факт, що ОСОБА_7 є чоловіком позивача підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 08.08.2020, виданого Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Той факт, що позивач проживає разом зі своїм чоловіком підтверджується копією довідки від 27.05.2021. Як зазначалось вище, позивач має певні види обмеження життєдіяльності спричиненні її захворюванням, зокрема обмеження здатності до орієнтації в часі і просторі, обмеження здатності контролювати свою поведінку. Проте як вбачається із наданих до суду матеріалів, лікарсько-консультативною комісією КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР не було належним чином враховано тяжкість та нестабільність стану здоров'я ОСОБА_1 , в результаті чого було здійснено хибний висновок про відсутність потреби у постійному сторонньому догляді, у зв'язку з чим, вона вимушена звернутися до суду.
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено про таке. 01.04.2021 ОСОБА_1 було оглянуто лікарсько-консультативною комісією поліклінічного відділення на предмет оцінки рівня обмеження її життєдіяльності. За результатами огляду лікарсько-консультативна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 за рівнем обмеження життєдіяльності не потребує стороннього постійного догляду. Із рішенням лікарсько-консультативної комісії, за результатами огляду, позивач не погоджується в повному обсязі та вважає, що у зв'язку із наявністю у нього тяжкого захворювання, він потребує стороннього догляду. Але, згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_1 має діагноз: «Помірно виражені розлади особистості та поведінки внаслідок перенесеного менінгоенцефапіту з інтелектуальною недостатністю, що відповідає легкої дебільності з генералізованими судомними нападами середньої частоти». У діагнозі вказана ступінь розладу особистості - помірно виражене, а не важке. Позивач перебуває на дистанційному обліку у лікаря невролога з діагнозом: «Епілепсія з частими генералізованими судомними припадками», що підтверджується довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 11.05.2020. Діагноз «Епілепсія», згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду, затвердженою наказом МОЗ України №297 від 08.10.1998 (набрав чинності 01.01.1999), не є психічним розладом, (глава VF «класифікація психічних розладів і розладів поведінки»), а є захворюванням нервової системи (глава 6 G 40 - епілепсія). Зазначені в позовній заяві відомості, що у ОСОБА_1 виникають епілептичні припадки і епілептичний статус, є проявом саме епілепсії, а не психічним розладом. Діагноз психічного розладу не встановляється та не скасовується за бажанням будь-кого. Позивача неодноразово було оглянуто лікарсько-консультативною комісією лікарів-психіатрів КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР та інших лікувально-профілактичних закладів, за наполяганням її батька, з метою встановлення рівня обмеження життєдіяльності та потреби в постійному сторонньому догляді. Під час перебування на стаціонарному лікуванні у КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ЗОР з 26.04.2014 по 22.05.2014, 29.04.2014 в черговий раз оглянуто лікарсько-консультативною комісією, висновком якої, за рівнем обмеження життєдіяльності на теперішній час позивач не потребує постійного стороннього догляду, відповідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 за №667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання». У зв'язку з незгодою батька позивача з висновком лікарсько-консультативної комісії КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ЗОР, позивач з 22.05.2014 по 20.06.2014 знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР. За результатом обстеження 20.06.2014 оглянуто лікарсько-консультативною комісією за висновком якої, за рівнем обмеження життєдіяльності на теперішній час позивач не потребує постійного стороннього догляду відповідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 за №667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання». 01.10.2014 ОСОБА_1 у присутності батька, в черговий раз оглянуто лікарсько-консультативною комісією КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР за участю доцента кафедри психіатрії Запорізького державного медичного університету, за висновком якої за рівнем обмеження життєдіяльності на теперішній час не потребує постійного стороннього догляду. 16.12.2014 ОСОБА_1 в черговий раз, на вимогу батька оглянуто комісією у складі головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації, д.м.н., професора, завідувача кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології ЗДМУ, д.м.н., доцента кафедри психіатрії, психотерапії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології ЗДМУ, заступника генерального директора з медичної частини КУ «СТМО» Психіатрія» ЗОР. За результатом огляду встановлено, що за рівнем обмеження життєдіяльності хвора не потребує постійного стороннього догляду на теперішній час. 21.04.2015 комісія Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації в черговий раз оглянула ОСОБА_1 . За результатом огляду встановлено: за рівнем обмеження життєдіяльності відповідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 за №667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання» на теперішній час не потребує постійного стороннього догляду. Також ОСОБА_1 було консультовано головою МСЕК №1, діагноз: помірно виражені розлади особистості з епісиндромом, що відповідає III групі інвалідності по психічному захворюванню. Для оцінки рівня життєдіяльності позивача також важливе значення мають об'єктивні критерії: відсутність госпіталізації і стаціонарного лікування останні шість років (остання госпіталізація з 16.10.2015 по 13.11.2015), одруження, народження і виховання дитини, які свідчать про достатній рівень життєдіяльності, рівень соціального функціонування та якості життя у ОСОБА_1 . Позивачем не було надано жодних доказів встановлення їй протиправного висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Таким чином, КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Ухвалою судді від 14.06.2021 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ за №0549365, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено: «… 6.Дата огляду - 18.11.2015. 7.Огляд інваліда - повторно. 8.Група інвалідності - друга. 9.Причина інвалідності - інвалід дитинства. 10.Інвалідність встановлена на строк - безстроково. 12.Висновок про умови та характер праці - Не може працювати у звичайних виробничих умовах. 14.Підстава: акт огляду МСЕК №1727. 15.Дата - 18.11.2015. …».
У листі КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 26.04.2021 за №06/03-09 на адресу ОСОБА_9 зазначено: «… ОСОБА_10 ! Уважно розглянувши Вашу заяву КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР повідомляє, що 01.04.2021р. вас було оглянуто ЛКК по письмової заяві Вашого батька,керуючись Наказом МОЗ України від 31.07.2013р. №667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання» комісія дійшла висновку, що у Вас відсутні обмеження життєдіяльності і Ви не маєте право на отримання висновку ЛКК о необхідності постійного стороннього догляду. …».
За Висновком КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 01.04.2021 «комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 за рівнем обмеження життєдіяльності не потребує постійного стороннього догляду».
У довідці КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» від 11.05.2020 зазначено: «… ОСОБА_11 , 1989 р.н., в тому, що вона - знаходиться на «Д» обліку. Діагноз - з приводу: Епілепсія з частими генералізованими судомними припадками. …».
Судом досліджено: Посвідку на постійне проживання №900033041; Довідку про місце проживання особи; Свідоцтво про народження НОМЕР_4 ; Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.05.2021; Свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_3 ; Довідку про місце проживання від 27.05.2021; Епікриз виписний; лист Комунальної установи «Спеціалізоване територіальне медичне об'єднання «Психіатрія» Запорізької обласної ради від 06.01.2015 за №2 на адресу Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації; лист Комунальної установи «Спеціалізоване територіальне медичне об'єднання «Психіатрія» Запорізької обласної ради від 06.01.2015 за №3 на адресу Обласного центру медико-соціальної експертизи; лист СТМО «Психіатрія» від 14.07.2014 за №143 на адресу Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації; лист Комунальної установи «Спеціалізоване територіальне медичне об'єднання «Психіатрія» Запорізької обласної ради від 13.11.2015 за №149 на адресу Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації; лист Комунальної установи «Спеціалізоване територіальне медичне об'єднання «Психіатрія» Запорізької обласної ради від 13.06.2016 за №3169 на адресу Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації; Довідку КНП «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 01.07.2021 за №01-02/397; інші документи.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
У ст.11 Закону України «Про психіатричну допомогу» зазначено: «Психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром: особи, яка досягла 14 років, на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою; особі віком до 14 років (малолітній особі) - на прохання або за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника; особі, визнаній у встановленому законом порядку недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров'я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, - на прохання або за письмовою згодою її законного представника. У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків психіатричний огляд особи віком до 14 років (малолітньої особи) проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Законний представник особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про надання ним згоди на проведення психіатричного огляду підопічного не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди. Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи. Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення. У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно. У випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої цієї статті, заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність проведення такого огляду. У разі встановлення обгрунтованості заяви про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку. До заяви додається висновок лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за рішенням суду. Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду зобов'язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, або її законному представнику як лікар-психіатр, назвати своє прізвище, місце роботи та викласти мету огляду. Дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації. Умисне подання заяви про психіатричний огляд особи, що містить завідомо неправдиві або неточні відомості щодо стану психічного здоров'я цієї особи, тягне за собою відповідальність, передбачену законом».
Як зазначено у ст.1 Закону України «Про психіатричну допомогу», психічні розлади - це розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті, тяжкий психічний розлад - це розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Згідно з п.1 «Інструкції про порядок надання висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністючи II групи внаслідок психічного розладу», затвердженої 31.07.2013 наказом Міністерства
охорони здоров'я України №667, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за №1666/24198 (надалі - «Інструкція про порядок надання висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністючи II групи внаслідок психічного розладу»), висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу (далі - висновок ЛКК) видається лікарською консультативною комісією (далі - ЛКК) закладу охорони здоров'я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю.
Відповідно до п.4 «Інструкції про порядок надання висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністючи II групи внаслідок психічного розладу» підставою для надання висновку ЛКК закладу охорони здоров'я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I групи внаслідок психічного розладу є встановлення медико-соціальною експертною комісією І групи інвалідності внаслідок психічного розладу. Обмеження життєдіяльності повинні бути зумовлені психічним розладом.
Як значено у п.5 «Інструкції про порядок надання висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністючи II групи внаслідок психічного розладу», підставою для надання висновку ЛКК закладу охорони здоров'я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю IІ групи внаслідок психічного розладу є постійна (упродовж не менше місяця) наявність в особи з інвалідністю одного з перелічених видів обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування - здатність до самообслуговування за допомогою інших осіб та нездатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності до самостійного пересування - здатність до самостійного пересування за допомогою інших осіб та нездатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності до орієнтації - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування - здатність до спілкування за допомогою інших осіб та нездатність до спілкування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності контролювати свою поведінку - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою інших осіб. Обмеження життєдіяльності повинні бути зумовлені психічним розладом.
У п.1.1 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1998 за №297 «Про перехід органів і закладів охорони здоров'я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду» зазначено: «1.1.Здійснити перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров'я - з 01.01.1999 року».
Суд ознайомився з приписами Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10).
Враховуючи матеріали справи суд погоджується з зазначеним відповідачем у відзиві на позовну заяву, що: «… Діагноз «Епілепсія», згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду, затвердженою наказом МОЗ України №297 від 08.10.1998 (набрав чинності 01.01.1999), не є психічним розладом, (глава VF «класифікація психічних розладів і розладів поведінки»), а є захворюванням нервової системи (глава 6 G 40 - епілепсія). Зазначені в позовній заяві відомості, що у ОСОБА_1 виникають епілептичні припадки і епілептичний статус, є проявом саме епілепсії, а не психічним розладом. …».
У Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.05.2021 зазначено, зокрема: «… Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Помірно виражені розлади особистості та поведінки внаслідок перенесеною менінгоенцефаліту з інтелектуальною недостатністю, що відповідає легкої дебільності, з генералізованими судомними нападами середньої частоти. …».
З наведеного у Виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14.05.2021 та матеріалів справи вбачається, що позивач не має ознак захворювання та
постійної (упродовж не менше місяця) наявності одного з видів обмеження життєдіяльності зумовленого психічним розладом, які б дозволили згідно з п.5 «Інструкції про порядок надання висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністючи II групи внаслідок психічного розладу» надати висновок ЛКК закладу охорони здоров'я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю IІ групи внаслідок психічного розладу.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Мелітопольський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Михайла Грушевського, буд.41-А; код ЄДРПОУ 03568209) про визнання протиправним висновку та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено у повному обсязі 09.08.2021.
Суддя О.О. Прасов