29 липня 2021 року м. Ужгород№ 260/1500/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Лозко В.І.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренер" - представник - Ігнатенко Сергій Сергійович;
відповідач: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації - представник - Тимчук Леся Михайлівна;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Закарпатська обласна державна адміністрація - представник - Гутич Світлана Юріївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренер" до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Закарпатська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
26 квітня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренер" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Фединця, буд. 11 А, код в ЄДРПОУ 37297062) до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 38766364), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатська обласна державна адміністрація (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00022496), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), оформлене листом "Про оцінку впливу на довкілля" № 1596/02-02 від 02.11.2020 р.; 2. Зобов'язати Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренер": будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець; 3. Стягнути на користь позивача судові витрати (в т.ч. на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року було залучено Закарпатську обласну державну адміністрацію до участі в даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснювалася процедура оцінки впливу на довкілля планової діяльності: будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець. Вказано, що позивач вжив всіх законодавчо передбачених заходів щодо оприлюднення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (реєстраційний номер справи 20206266012) повідомлення про планову діяльність, підготовки та оприлюднення звіту з оцінки впливу на довкілля, прийняв участь в громадському обговоренні Звіту з оцінки впливу на довкілля, яке забезпечував Уповноважений орган - Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. Однак, у встановлений Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" термін відповідачем висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець, позивачу надано не було. 04 листопада 2020 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднене рішення відповідача про відмову у видачі висновку, оформлене листом "Про оцінку впливу на довкілля" № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року. Підставою для відмови позивачу у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля відповідач зазначив те, що Звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) не відповідає вимогам додатку 4 "Звіт з оцінки впливу на довкілля" до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1026), через що інформація, зазначена у Звіті з ОВД не дає можливості в повній мірі оцінити вплив планованої діяльності позивача з будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець, на компоненти довкілля. Позивач вважає, що оскаржуване рішення не містить належних підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру, а сама мотивація рішення явно суперечить діючим нормам законодавства, внаслідок чого рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також зазначено, що за відсутності підстав для відмови у видачі висновку, визначених Законом України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності", видача такого висновку уповноваженим органом є обов'язком, тому за конкретних умов і обставин відповідач позбавлений дискреції при вирішенні питання щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що при видачі 02 листопада 2020 року за № 1596/02-02 (реєстраційна справа № 20206266012) рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ "Ренер": будівництво дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець, Департамент діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, при цьому були враховані всі обставини, що мають значення для прийняття такого рішення, і ні процедура оцінки впливу на довкілля, ні права громадськості на участь у прийнятті рішення порушені не були. Зазначено, що наведені у Звіті дані з оцінки впливу планованої діяльності на компоненти довкілля не дають можливості у повній мірі оцінити вплив на довкілля будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги Рахівського району, Закарпатської області, з метою використанні енергії водного потоку р. Стоговець, планованої діяльності ТОВ "Ренер". Також вказано, що визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності, а також надання відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність підстав для скасування рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не скористалася своїм правом щодо подання письмових пояснень щодо позовної заяви.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному з мотивів, що наведені у позові.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просила суд відмовити в повному обсязі з мотивів, що наведені у відзиві.
Під час розгляду справи по суті представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в повному обсязі з мотивів законності оскаржуваного рішення відповідача про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, оформлене листом "Про оцінку впливу на довкілля" № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року. При цьому зазначила, що надання висновку з оцінки впливу планової діяльності на довкілля відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін та третьої особи), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом було встановлено, що 26 червня 2020 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля за реєстраційним номером справи 20206266012 оприлюднене повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренер" про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля: будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець.
25 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, під реєстраційним номером справи 20206266012, відповідачем оприлюднені подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренер" звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатськох області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець; оголошення про початок громадського обговорення цього звіту з оцінки впливу на довкілля із відомостями, що підтверджують факт та дату опублікування та оприлюднення в друкованих засобах масової інформації (журнал "Еспо" № 15(57), дата виходу 18 липня 2020 року; інформаційне видання "Вісті Карпат" № 8 (45) від 17 серпня 2020 року) та на інформаційному стенді Лугівської сільської ради (с. Луги, 436 Рахівського району Закарпатської області) повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля; документ, що підтверджує внесення плати за проведення громадського обговорення (платіжне доручення № 169 від 23 липня 2020 року на суму 11596,10 грн).
Листом "Про оцінку впливу на довкілля" від 02 липня 2020 року за № 1596/02-02, яке в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднене 04 листопада 2020 року, Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації на підставі статті 41 частини 5 статті Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" відмовило позивачу у видачі документа дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаній плановій діяльності ТОВ "Ренер".
Підставою для відмови позивачу у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля відповідачем зазначено, що Звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД) не відповідає вимогам додатку 4 "Звіт з оцінки впливу на довкілля" до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1026, через що інформація, зазначена у Звіті з оцінки впливу на довкілля, не дає можливості в повній мірі оцінити вплив планованої діяльності позивача з будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець, на компоненти довкілля.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23 травня 2017 року (далі по тексту - Закон України № 2059-VIII) (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин).
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 пунктах 1, 3, 4 Закону України № 2059-VIII, вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток та інших матеріальних об'єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об'єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.
Згідно статті 2 частини 1 Закону України № 2059-VIII, оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.
Статтею 3 частини 1 Закону України № 2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної статтею 3 частин 2 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Згідно статті 3 частини 3 пункту 4 Закону України № 2059-VIII, друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, енергетичну промисловість, а саме: гідроелектростанції на річках незалежно від потужності.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (статті 3 частина 4 Закону України № 2059-VIII).
Судом встановлено, що на виконання зазначеної норми, в Єдиному реєстрі оприлюднено повідомлення ТОВ "Ренер" про планову діяльність та Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ "Ренер" з будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець.
Надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля (який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації) є однією з ланок здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, як це передбачено статтею 2 Закону України № 2059-VIII.
Надання висновку з оцінки впливу на довкілля врегульовано статтею 9 Закону України № 2059-VIII, зокрема, зазначено, що уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, де визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Згідно частини 10 цієї статті, порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджується Кабінетом Міністрів України.
13 грудня 2017 року Кабінет Міністрів України своєю постановою за № 1026 затвердив Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля (далі по тексту - Порядок № 1026) (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), згідно пункту 6 якого, після подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля суб'єкт господарювання подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону - уповноваженому центральному органу у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) через електронний кабінет Реєстру та протягом трьох робочих днів з дня подання через електронний кабінет Реєстру у письмовій формі на паперових носіях - уповноваженому територіальному органу або уповноваженому центральному органу (за допомогою засобів поштового зв'язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення) такі документи для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля:
- оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 3;
- звіт з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог, наведених у додатку 4;
- відомості (документи, матеріали), що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб суб'єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, якщо такі вже опубліковані, або договір з друкованими засобами масової інформації про опублікування таких документів, а також документ, що підтверджує внесення плати за проведення громадського обговорення.
Також пунктом 12 Порядку № 1026 визначено, що за результатами розгляду документів, поданих суб'єктом господарювання для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5. Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля або його анулювання здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Згідно з додатком до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" № 3392-VI (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (пункт 4 цього Додатку).
Таким чином, надання відповідним (компетентним) суб'єктом владних повноважень документу дозвільного характеру - у спірному випадку - висновку з оцінки впливу на довкілля є його обов'язком, а відмова в його наданні може мати місце виключно з підстав, що передбачені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" № 2806-IV від 06 вересня 2005 року (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин). Також судом звертається увага учасників, що законодавчо встановлений обов'язок надати висновок з оцінки впливу на довкілля спрямований як на надання позитивного висновку так і на надання негативного висновку.
Статтею 4 частиною 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" унормовано, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.
Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру, згідно статті 41 частини 5 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Судом зазначається, що спеціальним Законом України № 2059-VIII інші додаткові підстави для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля не встановлено, тому виключеними підставами для відмови у наданні такого документа дозвільного характеру як висновок з оцінки впливу на довкілля є лише ті, що наведені безпосередньо в статті 41 частини 5 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Відмову з інших мотивів необхідно вважати протиправною в силу законодавчого припису.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, з наступним опублікуванням в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, повний необхідний для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля пакет документів, згідно переліку визначеного пунктом 6 Порядку № 1026. Комплектність поданого пакету документів не заперечується й відповідачем.
Відмова відповідача у видачі висновку обґрунтована статтею 41 частиною 5 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" без посилання на чітко визначений підпункт цієї частини та без наведення однієї чи декількох належних підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру, які передбачені цією частиною.
Суд констатує, що у листі № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року, яким було оформлено відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, відповідачем не було встановлено факту подання ТОВ "Ренер" неповного пакету документів, виявлення в поданих документах недостовірних відомостей, або отримання негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характер. Під час розгляду справи належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем також не надано, у матеріалах справи такі докази відсутні.
Посилання відповідача на надання у звіті з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "Ренер" неповних відомостей суд оцінює критично, оскільки можливе не зазначення певної інформації в самому Звіті з оцінки впливу на довкілля не може трактуватися як неподання неповного пакету документів та про недостовірність зазначених у такому звіті відомостей не свідчить. Відсутність певної інформації, за певних умов, може слугувати для надання негативного висновку.
Щодо висловлених у листі № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року зауважень, то ні вимогами Закону України № 2059-VIII, ні Порядком № 1026, ні нормами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" не визначено, що висловлені у листі-відмові зауваження є підставою для прийняття рішення про відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, яким уповноважений орган визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження певної планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Разом з тим, внаслідок аналізу зауважень відповідача до Звіту з оцінки впливу на довкілля та дослідження наявного у справі Звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності позивача (далі по тексту - Звіт з ОВД) судом встановлено:
1. Щодо не розкриття питання рекультивації порушених земель після монтажу напірного трубопроводу, то дані питання відображено у Звіті з ОВД (на сторінках 149, 167 та у таблиці 4.1, де згадується здійснення такої технологічної операції як "рекультивація території" у межах виду діяльності "влаштування напірного трубопроводу"). На скільки детально потрібно розкривати питання рекультивації ґрунтів при оцінці впливу на довкілля Законом України № 2059-VIII не визначено.
2. Щодо не розкриття питання передачі та збуту виробленої електроенергії, то Закон України № 2059-VIII та Порядок № 1026 такої вимоги до змісту Звіту з ОВД не містить.
3. Щодо не приведення показників річного стоку, то у Звіті з ОВД (на сторінці 84, у таблиці 1.5.4. та у рисунку 1.5.5), з наведенням розрахунку визначення кількості відібраних та залишкових витрати води в річці, зазначається, що для ефективного використання рибопропускної споруди проектом передбачено пропуск постійної (фіксованої) витрати води через отвір шлюза-регулятора у верхньому б'єфі, рівної прийнятої санітарній витраті води, що складає не менше 98 л/с, яка відповідає 3,5 л/(сЧкм2).
4. Щодо не додання викопіювання з генерального плану, то у додатку 4 до Порядку № 1026 при визначенні документів, які додаються до Звіту з ОВД при описі місця провадження планованої діяльності, застосовано сполучника "або", що вказує на можливість додавання до Звіту з ОВД одного з наступних документів: або викопіювання з генерального плану, або викопіювання із зонінгу, або викопіювання з детального плану території та ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля. У додатку 15 до Звіту з ОВД міститься детальний план території "Розміщення міні ГЕС на р. Стоговець в селі Луги, Рахівського району Закарпатської обл. в межах населеного пункту (урочище Тищора)", у межах якого описано територію проектованих земельних ділянок на яких планується розмістити дві міні ГЕС дериваційного типу, із наведенням схем їх запланованого розташування та їх основних техніко-економічних показників, а на сторінці 287 Звіту з ОВД (у межах додатку 15 цього Звіту) міститься Схема розташування території у планувальній структурі району М 1:25 000, що відповідає вимогам додатку 4 до Порядку № 1026. Цей детальний план території затверджено наявним у матеріалах справи рішенням Лугівської сільської ради "Про затвердження детального плану території для розміщення міні гідроелектростанції" № 690 від 14 лютого 2020 року.
5. Щодо не приведення впливу на об'єкт Смарагдової мережі, яка створена для збереження природної фауни, флори та типів природних оселищ, то у додатку 21 до Звіту з ОВД міститься "Проміжний науково-технічний звіт з науково-дослідної роботи "Оцінка впливу будівництва та експлуатації міні ГЕС (біля с. Луги) на іхтіофауну та природний стан річки Бальцатун та Стоговець", у додатку 10 до Звіту з ОВД міститься "Інформація за підсумками іхтіологічних спостережень на рибогосподарських водних р.Балцатул та р. Стоговець". Також у розділі 3 Звіту з ОВД наведено результати проведених досліджень, в тому числі: видовий склад, міграції, види що занесені до Червоної Книги України, кормова база; дослідження безхребетних тварини в межах річки Стоговець; макрофіти та одноклітинні водорості в межах річки Стоговець; визначення екологічного стану та якості вод річки Стоговець за гідробіологічними параметрами.
6. Щодо не приведення відношення земельних ділянок (водозабору, напірного трубопроводу) до територій та об'єктів екомережі, санітарно-захисних та охоронних зон, то Закон України № 2059-VIII вимоги про необхідність відображення у Звіті з ОВД охоронних зон не містить. Одночасно з цим, у розділах 3 та 4 Звіту з ОВД описано екологічну мережу та вплив на неї плановою діяльністю, на рисунку 3.29 Звіту з ОВД (сторінка 134) наведена схема національної екологічної мережі, у пункті 1.1 "Опис місця провадження планової діяльності" Звіту з ОВД відображено розташування земельних ділянок для містобудівних потреб із зазначенням географічних координат та схем розміщення споруд міні ГЕС.
7. Щодо не додання документів, які обґрунтовують можливість користування земельною ділянкою для планованої діяльності позивача, то такі документи відповідно до пункту 1 підпункту 1 абзац 3 Порядку № 1026 надаються у разі їх наявності. Відтак не додання цих документів не може бути підставою для відмови у наданні висновку з оцінки впливу на довкілля.
8. Щодо виявлення розбіжностей у показниках виробітку електроенергії та ідентичності показників витрат річки з іншим об'єктом оцінки впливу на довкілля, ніж є предметом спору у даній справі, то вказане перевищення допустимих нормативів не підтверджує. Доказів перевищення граничних норм помісячних показників витрат річки Стоговець суду не надано.
9. Щодо відсутності оцінки впливу планової діяльності на навколишнє середовище за видами та кількістю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та можливого забруднення води під час виконання підготовчих і будівельно-монтажних робіт, то у таблиці 4.1 та у підрозділі "Повітря, викиди в атмосферне повітря" Звіту з ОВД відображено інформацію про викиди забруднюючих речових при роботі двигунів, а у підрозділі «Водні ресурси. Забруднення води, скиди» Звіту з ОВД відображено вплив планової діяльності на води із визначенням видів та їх кількість. Також на сторінці 150 Звіту з ОВД описано вплив планової діяльності на ґрунти
10. Щодо не наведення альтернатив планової діяльності географічного характеру, то, як вбачається із змісту пункту 1 підпункту 2 додатку 4 до Порядку № 1026, зазначення у Звіті з ОВД саме альтернатив географічного характеру не є обов'язковим, оскільки вони наведені як приклад альтернатив, які можуть бути відображені у Звіті з ОВД. Одночасно з цим, у розділі 2 Звіту позивача з ОВД описано альтернативні схеми систем отримання електричної енергії (теплових, атомних та гідравлічних) та альтернативи між типами гідроустановок (греблевою, дериваційною та змішаною).
11 .Щодо опису факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності, то такі наведено у розділі 4 Звіту позивача з ОВД.
12. Щодо необхідності приведення компенсаційних заходів з відшкодування збитків, то у Звіті з ОВД (на сторінках 184-188) конкретизовано порядок розрахунку збитків рибним запасам із наведенням формул розрахунку.
13.щодо компенсаційних заходів за вирубку дерев вздовж траси напірного трубопроводу, то у додатку 12 Звіту з ОВД міститься лист ДП "Рахівське ЛДГ" № 02-31/445 від 19.09.2019 року та акт обстеження від 17.09.2019 р., згідно яких "на території Білотисянського лісництва розташовані нахилені, такі що загрожують падінням в потік та дорогу, заважають безпечному проходу людей дерева, які рекомендовано відвести в рубку", а "на території Говерлянського лісництва не виявлено дерев, які підлягають вирубуванню".
14. Щодо не розкриття питання ліквідації наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації (в т.ч. під час проходження льодоходу при експлуатації об'єкту у зимово-весняний період), то у розділах 8 та 12 Звіту позивача з ОВД наведено загальний перелік відповідних заходів та описано особливості конструкції запланованого об'єкту, які забезпечуватимуть зменшення негативних наслідків під час проходження паводкових вод, льодоходу, донного льоду та інше.
15. Щодо врахування не у повному обсязі зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності, то відповідно до статті 6 частини 10 Закону України № 2059-VIII суб'єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення. Відтак, Закон не покладає на суб'єкта господарювання обов'язок враховувати зауваження і пропозиції громадськості саме в повному обсязі, як того вимагає відповідач. Як вбачається із таблиці 10.1 "Відповіді на зауваження та пропозиції громадськості" Звіту позивача з ОДВ, яка складена відповідно до статті 6 частини 2 пункту 10 Закону України № 2059-VIII, жодне зауваження чи пропозиція громадськості позивачем відхилені не були, частина з них були враховані повністю та частина враховані частково із наведенням відповідних обґрунтувань.
Вищевказане у сукупності свідчить, що висловлені у листі № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року зауваження до Звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності позивача не ґрунтуються безпосередньо на імперативних (таких що не передбачають певних альтернатив та/або безумовно повинні буди відображені чи додані) вимогах та/або критеріях, які визначено Законом України № 2059-VIII та Порядком № 1026 до змісту Звіту з оцінки впливу на довкілля. За таких обставин, прийняття рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля виключно на підставі проаналізованих вище зауважень суперечить нормі абзацу 7 частини5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", згідно якої відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень та на якого відповідно до статті 77 частини 2 КАС України покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, правильність наведених висновків під час судового розгляду не спростовано.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача, яке оформлене листом № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року та яким без дотримання вимог закону відмовлено позивачу у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності: будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 частина 1 КАС України).
Згідно статті 245 частини 2 пункту 2 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до статті 245 частини 3 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішеннях від 16 вересня 2015 року, що ухвалене у справі № 21-1465а15, від 24 листопада 2015 року, що ухвалене у справі № 816/1229/14 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У пункті 80 постанови у справі № 640/2694/19 Верховний Суд вказав, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оскільки позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, то з метою ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати позивачу висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності: будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець.
Твердження відповідача та представника третьої особи про те, що застосування відповідного способу захисту порушених прав позивача, є формою втручання у дискреційні повноважень відповідача суд відхиляє, оскільки, як судом встановлено вище, позивач здійснюючи процедуру оцінки впливу на довкілля планової діяльності подав до відповідача повний пакет документів, який передбачено вимогами Закону України № 2059-VIII та Порядком № 1026 для надання відповідачем документу дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), інші правові підстави для відмови позивачеві у наданні документу дозвільного характеру, що передбачені статтею 41 частини 5 Закону України 2Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", також відсутні.
Під дискреційним повноваженням необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Проте у спірних правовідносинах відповідач не мав права відмовити у видачі документу дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля) у зв'язку з відсутністю визначених чинним законодавством підстав для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов'язку надати висновок з оцінки впливу на довкілля.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренер" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вулиця Фединця, буд. 11 А, код в ЄДРПОУ 37297062) до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 38766364), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Закарпатська обласна державна адміністрація (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00022496) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), оформлене листом "Про оцінку впливу на довкілля" № 1596/02-02 від 02 листопада 2020 року.
Зобов'язати Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренер": будівництва дериваційної міні гідроелектростанції потужністю 999 кВт біля с. Луги, Рахівського району, Закарпатської області, з метою використання енергії водного потоку р. Стоговець.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 липня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 09 серпня 2021 року.
СуддяС.Є. Гаврилко