про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/16872/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Позивач 23.07.2021 звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача вартості витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 43888,09 грн.
Разом з позовом подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якому вказується, що строк позовної давності складає три роки.
Слід звернути увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), дійшла висновку, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верхового Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, даний спір повязаний з проходженням публічної служби, а тому у таких справах, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду встановлений місячний строк.
Встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Перевіряючи твердження позивача про те, що строк звернення до суду з даним позовом ним пропущено з незалежних від нього обставин, так як дізнавшись про звільнення відповдача з поліції, НАВС 10.05.2019 направив йому претензію із зазначенням суми витрат; 25.10.2019 між ОСОБА_1 та НАВС був укладений договір про розстрочення суми відшкодування, який діяв до 26.10.2020; у зв'язку з несплатою боргу відповідачем, позивач звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом, в якому було відмовлено у відкритті провадження, слід зазначити наступне.
Відповідач навчався в Національній академії внутрішніх справ з 28.08.2013 до 03.03.2017.
14.11.2018 наказом заступника Голови начальника ГУ Національної поліції у м. Києві № 1151 о/с Сардаряна А.А. було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання, чим останнім були порушені умови договору № 13-107 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (НАВС) від 09.09.2013.
25.10.2019 ОСОБА_1 звернулася до НАВС із заявою про визнання в повному обсязі витрат, пов'язаних з її утриманням у НАВС в розмірі 43888,09 грн. та бажанням сплатити їх добровільно і в цей же день позивачем з нею був укладений договір про розстрочення суми відшкодування вказаних витрат до 26.10.2020, однак до цієї дати кошти не були відшкодовані.
Тобто 27.10.2020 у позивача виникли підстави, що дають йому право на пред'явлення даного позову.
01.06.2021 (відповідно до ухвали Лугинського районного суду Житомирської області від 17.06.2021 у справі № 281/322/21) - позивач вперше звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу, пов'язаного з утриманням у навчальному закладі.
За результатами розгляду справи № 281/322/21 постановлено ухвалу від 17.06.2021 якою відмовлено у відкритті провадження, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
08.07.2021 позивач отримав дану ухвалу, позов з додатками.
23.07.2021 позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом, тобто з пропуском встановленого місячного строку, останнім днем якого було 27.11.2020.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в клопотанні не зазначені підстави пропуску звернення до суду з даним позовом у період з 27.10.2020 по 01.06.2021, які можуть бути визнані судом поважними, приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 243 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, додавши докази поважності причин його пропуску.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.М. Семенюк