09 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/5335/18
категорія 109000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, третя особа - Служба автомобільних доріг у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування припису,
встановив:
19.11.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Житомирській області Хом'якова Г.В., третя особа - Служба автомобільних доріг у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 03.09.2018 за реєстраційним №698-ДК/0688Пр/03/01/-18, складений державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано припис Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'якова Г.В. від 03.09.2018 за реєстраційним номером №698-ДК/0688Пр/03-01/-18.
Постановою Верховного Суду від 28.04.2021 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2019 у справі №240/5335/18, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 - скасовано. Справу №240/5335/18 направлено до Житомирського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
12.05.2021 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №240/5335/18.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 справа передана для розгляду головуючому судді Гуріну Д.М.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання у справі на 16.06.2021 на 11:00.
У підготовчому засіданні суд ухвалами від 16.06.2021, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, замінив відповідача з Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Житомирській області Хом'якова Г.В. на Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області та відклав підготовче засідання до 07.07.2021 до 12:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 16.06.2021 (Том №2 а.с.210-211).
07.07.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (Том №2 а.с.223).
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 07.07.2021, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі, завершив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.07.2021 на 10:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 07.07.2021 (Том №2 а.с.224).
Представник третьої особи на виконання вимог статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України пояснень, міркувань та аргументів і мотивів їх визнання або відхилення щодо суті позовних вимог не подав.
У судове засідання 21.07.2021 представник позивача та третьої особи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином. Про причини неприбуття до суду не повідомили.
Представник відповідача у судове засідання 21.07.2021 не прибув, раніше подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
З врахуванням наведеного, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
03.09.2018 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства позивачем за об'єктом - земельною ділянкою, що знаходиться вздовж автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянці 129 км (плюс 600 м) - 151км (плюс 730 м) (обхід міста Житомир) Житомирської області.
За результатами перевірки складено акт від 03.09.2018 №698-ДК/979/АП/09/01/-18 (Том №1 а.с.13-15).
На підставі висновків перевірки відповідачем відносно позивача складено припис від 03.09.2018 №698-ДК/0688Пр/03-01/-18, яким приписано усунути порушення земельного законодавства та припинити подальше зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а саме: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Про виконання припису повідомити до 3 жовтня 2018 року (Том №1 а.с.16-17).
Уповноваженому представнику «SINOHYDRO CORPORATION LIMITED» (Китайська Народна Республіка), що діє на території України через зареєстроване постійне Представництво «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» в приміщенні Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, що знаходиться за адресою: вул.Довженка, 45, м.Житомир, 08.10.2018 було вручено копію акта обстеження земельної ділянки від 03.09.2018 за №698-ДК/540/АО/10/01/-18; копію акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 03.09.2017 №698-ДК/979/АП/09/01/-18; копію припису від 03.09.2018 за реєстраційним №698-ДК/0688Пр/03/01/-18.
Не погоджуючись із вищевказаним приписом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позивачем наголошується, що призначення та здійснення відповідачем перевірки відбувалось без встановлених законом підстав та не дотримано процедури на проведення.
Крім того, на думку позивача, відповідачем в акті перевірки відображено обставину зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на земельній ділянці, що навіть не знаходиться в користуванні позивача, при цьому відповідачем не наведено жодних доказів того, в зв'язку із якими обставинами та на підставі яких доказів державним інспектором було встановлено факт зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).
Також, позивачем зазначено, що уповноважені особи ГУ Держгеокадастру в Житомирській області безпідставно прийшли до висновку про порушення позивачем вимог земельного законодавства. Крім того, позивачем зазначено про те, що ТОВ “Сіногідро Корпорейшн Лімітед” не є користувачем вказаних земельних ділянок, а тому не є відповідальною особою за забезпечення наявності всієї необхідної дозвільної документації на право користування, оскільки такою відповідальною особою є Служба автомобільних доріг в Житомирській області.
Надаючи правову оцінку спірному припису, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Так, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України від 19.06.2003 №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до статті 4 Закону №963-IV об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно із статтею 6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Змістом статті 9 Закону №963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Частиною 1 статті 10 Закону №963-IV визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов'язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.
Статтею 2 Закону №877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Вказаним Законом №877-V визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Таким чином, особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі №877-V не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
Враховуючи те, що норми Закону №877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, в якій підставою проведення перевірки, винесення припису був факт самовільного захоплення земельної ділянки.
Надаючи правову оцінку законності оспорюваного припису на предмет організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків встановлених даною статтею.
Відповідно до частини 2 статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно з частиною 3 статті 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Відповідач вважає, що даними нормами чітко вказується саме відсутність прав на перенесення ґрунтового покриву без спеціального дозволу, а станом на час проведення перевірки не було надано жодного документу, який підтверджував би отримання позивачем відповідного дозволу на зняття поверхневого покриву ґрунту.
Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулює Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на знаття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, який затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №1 від 04.01.2005 (надалі - Порядок).
У Розділі 2 Порядку міститься визначення поняття "ґрунтовий покрив земельних ділянок" - поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю.
При цьому, спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.
Тобто, Порядок визначає, що дозвіл потрібний для зняття і перенесення покриву, який характеризується родючістю.
Відповідно до п.3.1 Порядку власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Тобто, необхідне отримання дозволу на зняття ґрунту з будь-якої землі, за умови що вона є родючою і не підпадає під винятки, передбачені п.3.2 Порядку.
Дозвіл видається виключно на зняття та перенесення ґрунтового покриву, тобто родючого шару ґрунту, земельних ділянок, для визначення якісного стану земель, для чого необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт.
Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена статтею 211 Земельного кодексу України.
Суд не погоджується із доводами відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" вимог статей 168 Земельного кодексу України, з огляду на наступне.
Так, нормами статті 168 Земельного кодексу України передбачено обов'язок саме власника земельної ділянки та землекористувача отримувати спеціальний дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, перед здійсненням зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок.
З матеріалів справи встановлено, що між Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодором” та Компанією «SINOHYDRO CORPORATION LIMITED» (Китайська Народна Республіка) 28.11.2017 укладено контрактну угоду на проведення реконструкції автомобільної дороги М-06 Київ - Чоп на ділянці км 129+600 - км 151+730 (обхід м.Житомир) (Том №1, а.с. 196).
ТОВ «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» виконує роботи з реконструкції автомобільної дороги М06 Київ-Чоп на ділянці км 129+600 - км 151+730 (обхід м.Житомир) за державним замовленням, а отже не є, а ні власником, а ні землекористувачем земельних ділянок виділених під автомобільну дорогу М06 Київ-Чоп на ділянці км 129+600 - км 151+730 (обхід м.Житомир).
Верховним Судом розглядалась адміністративна справа №240/5325/18 з аналогічних правовідносин, де припис було застосовано до Служби автомобільних доріг у Житомирській області.
У своєму рішенні Верховний Суд зазначив, що перевіркою встановлено, що у постійному користуванні Служби автомобільних доріг перебуває ряд земельних ділянок, що розташовані на території Житомирського району Житомирської області вздовж північної об'їзної дороги м. Житомир по трасі М-06 Київ-Чоп від 129+60 км, 151+730 км з цільовим призначенням - для розміщення експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, державної форми власності. 23.03.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція надала дозвіл на виконання будівельних робіт Замовнику - Службі автомобільних доріг та генеральному підряднику - Sinohydro Corporation Limited на реконструкцію автодороги Київ-Чоп на ділянці 129+60 км, 151+730 км.
Служба автомобільних доріг у Житомирській області, яка є землекористувачем земельних ділянок, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, державної форми власності, використовує їх шляхом проведення робіт по зняттю ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а саме Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, на ділянці протяжністю 5,1 км загальною площею 15,5415 га, що є порушенням статей 168, 211 Земельного кодексу України.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно з відомостями з Державного земельного кадастру зазначені в акті перевірки земельні ділянки є землями державної власності (власник Держава Україна в особі Житомирської обласної державної адміністрації) та на праві постійного користування закріплені за Службою автомобільних доріг у Житомирській області. (пункти 35-37 Постанови Верховного Суду у справі №240/5325/18).
Верховний Суд у пункті 51 наведеної постанови зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що Службою автомобільних доріг у Житомирській області в межах дії Контракту між Укравтодором та компанією Sinohydro Corporation Limited від 28.11.2017 видано Ордер (дозвіл на право виконання робіт) № 05-09/0-3 від 18.06.2018, абзацом другим пункту 5.1 якого передбачено, що компанія Sinohydro Corporation Limited при виконанні робіт зобов'язана організувати та здійснити заходи, що спрямовані на захист навколишнього середовища, забезпечити дотримання законодавства з питань охорони земель (включаючи зняття родючого шару ґрунту), охорони праці, екологічної безпеки, безпеки дорожнього руху в місцях проведення робіт згідно з вимогами до експлуатаційного стану та відповідно до чинного нормативно-правового законодавства України. Отримання всіх дозволів (у разі потреби) згідно з пунктом 1.13 (Ь) Загальних умов Контракту від 28.11.2017 має здійснюватись в процесі його реалізації (по мірі розроблення робочої документації на об'єкт) компанією Sinohydro Corporation Limited за рахунок вартості Контракту.
У справі, що розглядається також міститься лист Служби автомобільних доріг у Житомирській області із посиланням на той самий ордер (Том №1, а.с. 226-227).
За результатами розгляду справи №240/5325/18 у пункті 52 своєї постанови Верховний Суд зробив висновок, що згідно з положеннями статті 168 Земельного кодексу України саме власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків встановлених даною статтею, а тому саме позивач (Служба автомобільних доріг у Житомирській області) зобов'язаний забезпечити усунення порушень, зазначених в оспорюваному приписі. Наявність вищезазначеного контракту, укладеного між Укравтодором та компанією Sinohydro Corporation Limited від 28.11.2017, не впливають на правильність цього висновку.
Позивач у даній справ посилається на те, що згідно укладеного контракту, а саме: п."а" 1.13 Загальних Умов Контракту (з врахуванням доповнень Спеціальних Умов Контракту), в якому встановлено що, "Замовник" забезпечує отримання дозвільної документації, отримання якої є відповідальністю "Замовника" у відповідності з законодавством України.
Згідно з наданим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 28.08.2018 за №28-28-0.19-9236/2-18, замовник будівництва, який є землекористувачем земельної ділянки на якій проводитимуться будівельні роботи зобов'язаний отримати у відповідного територіального органу Держгеокадастру спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (Том №1, а.с. 19).
Враховуючи наведене, а також обставини встановлені судами при розгляді адміністративної справи №240/5325/18, а також висновки Верховного Суду у наведеній справі, суд дійшов висновку про те, що стороною відповідальною за належне використання виділених під автомобільну дорогу М06 Київ-Чоп на ділянці км 129+600 - км 151+730 (обхід м.Житомир) земельних ділянок є Служба автомобільних доріг у Житомирській області, як власник або користувач відповідних земельних ділянок, а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед".
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, зареєстрованих у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідачем під час розгляду справи не надано доказів того, що власником чи землекористувачем земельних ділянок, на яких проводяться будівельні роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед".
Отже, враховуючи те, що відповідачем не підтверджено факт того, що власником чи землекористувачем земельних ділянок, на яких проводяться будівельні роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед", а судом встановлено, що Служба автомобільних доріг у Житомирській області (замовник будівництва) є землекористувачем земельних ділянок, на яких здійснювалася перевірка, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис від 03.09.2018 за №698-ДК/0688Пр/03/01/-18, складений державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем, є протиправним та підлягає скасуванню.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини справи та надану судом правову оцінку спірним правовідносинам, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 1762,00 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 26612982) до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513), третя особа - Служби автомобільних доріг у Житомирській області (вул.Покровська, 16, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 03451526) про визнання протиправним та скасування припису.
Визнати протиправним та скасувати припис від 03.09.2018 за №698-ДК/0688Пр/03/01/-18, складений державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 1762,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін