Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 серпня 2021 р. Справа№200/6016/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку відповідача як одержувач щомісячного довічного грошового утримання як суддя у відставці. Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною з 18 лютого 2020 року розміру складових суддівської винагороди та додала відповідну довідку ТУ ДСАУ в Донецькій області. Відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року визнані протиправними та скасоване рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19 березня 2020 року № 1885, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05 березня 2020 року № 04-353, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Проте, при виконані вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок із розрахунку посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 56% суддівської винагороди.
Позивач не погодилася із таким перерахунком та просила суд:
визнати протиправним рішення відповідача від 06.05.2021 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% від суддівської винагороди на відповідній посаді на підставі довідки ТУ ДСАУ в Донецькій області № 04-353 від 05.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Ухвалою від 24 травня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 26 липня 2021 року замінено відповідача - Волноваське об'єднане управління Пенсійного фону України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надав відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ, яким врегульоване питання обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді , який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці збільшується на два відсотки грошового утримання.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області та отримувала щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
05 березня 2020 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на підставі рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 видало позивачу довідку за № 04-353 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Згідно із вказаною довідкою станом на 18 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка має враховуватися при перерахунку позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 113508,00 грн., в тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн., доплата за вислугу років 80% - 50448,00 грн.
12 березня 2020 року позивач звернулася до Волноваського ОУ ПФУ з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05 березня 2020 року № 04-353 у зв'язку із збільшенням розміру складових суддівської винагороди.
19 березня 2020 року начальником Волноваського ОУ ПФУ за наслідками розгляду заяви позивача від 12 березня 2020 року про перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці прийнято рішення № 1885, яким відмовлено у проведенні перерахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі 200/6205/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправними та скасовані рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19 березня 2020 року № 1885 та рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 червня 2020 року, прийняте «в додаток до рішення № 1885 від 19.03.2020» та викладене в повідомленні про надання додаткового рішення від 17 червня 2020 року № 0576-04-8/936; зобов'язано Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 05 березня 2020 року № 04-353, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
Відповідачем зазначено, що вказане судове рішення у справі 200/6205/20-а виконане шляхом проведення перерахунку довічного грошового утримання із заробітної плати з 01.01.2020 по 31.101.2020 включно, розмір середнього заробітку склав 113 508 грн., відсоток довічного утримання встановлено в розмірі 56% від розміру суддівської винагороди у сумі 63564,48 грн. з нарахуванням відповідної доплати за період з 19.02.2020 року по 31.05.2021 року.
Фактичні обставини у справі сторонами не заперечуються, предметом спору є застосування відповідачем відсотку довічного утримання в розмірі 56% від розміру суддівської винагороди, замість 86%, на чому наполягає позивач.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що на час розгляду цієї адміністративної справи спірні відносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому при розгляді цієї справі суд враховує такі висновки Верховного Суду у справі № 620/1116/20-а:
«[...] 18. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
19. Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
20. Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
21. Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
22. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
23. Законом України від 16.10.2019 №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
24. Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
25. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
26. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
27. Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
28. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
29. Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.
30. Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
31. У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року№ 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
32. У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
33. Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
34. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
35. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
36. Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
37. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
[...]
54. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
55. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
56. На переконання колегії суддів різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. [...]».
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач вийшла у відставку з посади судді до запровадження процедури кваліфікаційного оцінювання суддів і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, відповідач був зобов'язаний здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі виданої довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання з 19.02.2020 року, що встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі 200/6205/20-а.
Водночас, заявлені позивачем у цій адміністративній справі вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 86% від суддівської винагороди на відповідній посаді, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вищевказаного рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 620/1116/20-а від 16 червня 2020 року з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Тому, при розгляді цієї справи за позовом ОСОБА_1 суд не знайшов підстав для відступу від висновків Верховного Суду у зразковій справі та застосування для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання законодавства, яке діяло раніше.
Оскільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 перерахунок та призначення щомісячного довічного грошового утримання регулюються виключно нормами діючого Закону України № 1402-VIII, такий перерахунок підлягає здійсненню відповідно до частини третьої статті 142 вказаного Закону.
Вказаний висновок не суперечить нормі статті 22 Конституції України про те, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки призначення та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за нормами Закону № 1402-VIII істотно збільшує розмір такого утримання у грошовому вимірі.
Тобто, доводи позивача про погіршення її становища є необґрунтованими та не відповідають встановленим у справі обставинам, оскільки позивачем не зазначено, що відповідачем допущено зменшення розміру призначеного довічного утримання у грошовому вимірі, а отже не доведено, що здійснений відповідачем перерахунок призвів до погіршення існуючого становища позивача.
Натомість, позивач наполягає на одночасному вибірковому застосуванні діючого Закону № 1402-VIII в частині бази визначення грошового утримання (для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та норм Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», який втратив чинність, в частині розміру такого утримання - 86% від суддівської винагороди.
Таке вибіркове одночасне застосування діючого та колишнього законів призвело б до різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, порушення принципу рівності статусу суддів, призвело б до необґрунтованого завишення суми такого утримання позивачу, порівняно із суддями, які вийшли у відставку після набрання чинності Законом України № 1402-VIII, в тому числі тих, які пройшли кваліфікаційне оцінювання.
Проте, рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та рішення Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 620/1116/20-а від 16 червня 2020 року за своїм змістом спрямовані саме на застосуванні однакового підходу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів відповідно до норм Закону № 1402-VIII.
З урахуванням норм частини третьої статті 142 Закону №1402-VI наявний у позивача стаж дає право на призначення позивачу щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Оскільки колишнім Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», за яким раніше було призначено довічне утримання позивачу, встановлювалося відсоткове значення довічного утримання, виходячи з інших складових суддівської винагороди, застосування такого значення до суддівської винагороди за діючим Законом України №1402-VI прямо суперечить його змісту та є необґрунтованим.
З наведених підстав заявлені позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 86% від суддівської винагороди на відповідній посаді задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України через відмову у задоволенні позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов