Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 серпня 2021 р. Справа№200/2024/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку загального письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування: вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 травня 2020 року №Ф- 0000093304 про сплату боргу в сумі 393113,16грн.; рішення №0000233304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 850,00грн.; рішення №0000223304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 73 326,92грн.; податкового повідомлення - рішення №0001123304 від 07 травня 2020 року на суму 21,65грн. та штрафної фінансової санкції в сумі 4,33грн.; податкового повідомлення - рішення №0001113304 від 07 травня 2020 рок на суму 189,55грн. та штрафної фінансової санкції в сумі 37,91грн.; податкового повідомлення - рішення №0001173304 від 07 травня 2020 року на загальну суму 5 412 426,80грн. та штрафної фінансової санкції в розмірі 1 353 106,70грн., а всього в сумі 6 765 533,50грн.; податкового повідомлення - рішення №0001133304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00грн. податкового повідомлення - рішення №0001143304 від 07 травня 2020 року до застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00грн.; податкового повідомлення - рішення №0001163304 від 07 травня 2020 року на загальну суму 440 414,46грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 110103,62грн., а всього в сумі 550 518,08грн.; податкового повідомлення - рішення №0001153304 від 07 травня 2020 року на загальну суму 5 284 973,52грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 321 243,38грн., а всього в сумі 6 660 216,90грн.; податкової вимоги від 18 вересня 2020 року №158353-52 на суму 15 908 087,92 грн.
Обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому не були вручені наказ та направлення на проведення перевірки, відповідно до приписів Податкового кодексу, допуск на проведення виїзної документальної перевірки позивачем не здійснювався, отже проведення перевірка є незаконною. Втім податковим органом було складено акт про проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі висновків, якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимоги. Вважає, що оскільки за результатами вищезазначеної перевірки були прийняти спірні податкові повідомлення-рішення та вимоги, останні не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.01.2020 року № 92 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », направлень на перевірку від 17.02.2020 року № 360, від 17.02.2020 року № 359 плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за період діяльності з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року з метою контролю дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.11.2012 року по 31.12.2019 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. Копія наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 14.01.2020 року № 92 та повідомлення про проведення документальної планової перевірки від 15.01.2020 року № 40/10/11-28-33-04/ НОМЕР_1 направлено фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 15.01.2020 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначений лист повернувся до контролюючого органу з позначкою «За закінченням терміну зберігання» 16.04.2020 року.
В телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив, що він знаходиться у м. Кропивницькому та з'явиться до приміщення Головного ДПС у Кіровоградській області для ознайомлення з направленнями на перевірку 17.02.2020 року в 15 годин. Станом на кінець робочого дня 17.02.2020 року фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не з'явився для ознайомлення з направленнями на перевірку, первинні документи на перевірку не надав, на виклики по телефону не відповідав. Для здійснення контрольно - перевірочних заходів, працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області були здійснені виїзди за місцем реєстрації платника. У зв'язку з відсутністю фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за місцем реєстрації пред'явлення направлень не представляється можливим, про що складено акт відсутності за місцем реєстрації від 17.02.2020 року № 57/11-28-33-04/ НОМЕР_1 та від 18.02.2020 року №58/11 -28-033-04/ НОМЕР_1 . Копія наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 14.01.2020 року № 92 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » вручено особисто платнику податків 19.02.2020 року. Направлення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 17.02.2020 року № 360, від 17.02.2020 року № 359 на проведення документальної планової виїзної перевірки пред'явлено 19.02.2020 фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 особисто під підпис. Оскільки ФОП ОСОБА_1 після отримання наказу та ознайомлення з направленнями на перевірку, до контролюючого органу не з'являвся та на телефонні дзвінки не відповідав, перевірка проводилась в приміщенні ГУ ДПС у Кіровоградський області.
За результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт від 05.03.2020 року № 11/11-28-33-04/ НОМЕР_1 за висновками якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 13.04.2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2021 року продовжено розгляд справи.
13.04.2021 року підготовче засідання було відкладено до 11.05.2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року витребувано судом додаткові докази у сторін та відкладено підготовче засідання на 28.05.2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.06.2021 року.
30 червня 2021 року підготовче засідання було відкладено до 09 липня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2021 року.
До судового засідання позивач та представник позивача не з'явились були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_1 ) був зареєстрований 30.11.2012 та знаходився на час спірних правовідносин на податковому обліку ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Відповідно до Наказу № 92 від 14.01.2020 року Головного управління ДПС у Кіровоградській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » прийнято рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки з 17 лютого 2020 року тривалістю 10 робочих днів за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019 року з метою контролю дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.11.2012 по 31.12.2019 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки №1 1/11-28-33- 04/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року.
За висновками акта перевірки встановлені наступні порушення: п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 та п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині не надання на перевірку первинних документів; п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік; п. 177.2 ст. 177, п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряє мий період на загальну суму 5 284 973,52грн., в тому числі за 2017 рік - 988 717,32грн., за 2018 рік - 4 124 382грн., за 2019 рік - 171 873,90грн.; п.п. 1.1. - 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення».
Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкових зобов'язань по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності за перевіряє мий період на загальну суму 440 414,46грн., в тому числі за 2017 рік - 82 393,11грн.; за 2018 рік - 343 698,53грн.; за 2019 рік - 14 322,83грн.; п. ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині не подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013, 2014, 2017, 2018, 2019 роки; ч. 2 п. 1 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в частині заниження суми податкового зобов'язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 393 1 13,16грн.; в тому числі за 2017 рік - 101 277,00грн.; за 2018 рік - 137 602,08грн.; за 2019 рік - 154 234,08грн.; пп. 181.1 ст. 181, п. 183.1 і п. 183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 5 412 426,80грн., в тому числі за червень 2017 року - 235800,00грн.; за вересень 2017 року - 402 000,00грн.; грудень 2018 року - 191 691,40грн.; за 2019 року - 191 691,40грн.; п. 31.1 ст. 31, 36.1 ст. 36, п. 57.3 і п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на протязі перевіряє мого періоду в сумі 189,55грн.; п. 31.1 ст. 31, 36.1 ст. 36, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по військовому збору від підприємницької діяльності на протязі перевіряє мого періоду на загальну суму 21,65грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом було винесені спірні податкові повідомлення - рішення, рішення та вимоги:
- вимога про сплату боргу (недоїмки)від 07 травня 2020 року №Ф- 000009 33 04, про сплату боргу в сумі 393 1 13,16грн.;
- рішення №0000233304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в розмірі 850,00грн.;
- рішення №0000223304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 73 326,92грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001123304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по військовому збору, що сплачується за результатами декларування в сумі 21,65грн. та застосовано штрафну санкцію в 20% в сумі 4,33грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001113304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, за затримку сплати такого податку на 223 дні, в сумі 189,55грн. та застосовано штрафну санкцію 20% в сумі 37,91грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001173304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 і п. 183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряє мий період на загальну суму 5 412 426,80грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 353 106,70грн., а всього в сумі 6 765 533,50грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001133304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, що призвело до застосування штрафу в розмірі 170,00грн.
- податкове повідомлення - рішення №0001143304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 та п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині не надання на перевірку первинних документів, що призвело до застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001163304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення п.п. 1.1. - 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкових зобов'язань по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності за перевіряє мий період на загальну суму 440 414,46грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 110103,62грн., а всього в сумі 550 518,08грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001153304 від 07 травня 2020 року, яким встановлено порушення п. 177.2 ст. 177, п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за перевіряє мий період на загальну суму 5 284 973,52грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 321 243,38грн., а всього в сумі 6 660 216,90грн.;
- податкова вимога від 18 вересня 2020 року №158353-52 про сплату боргу на суму 15 908 087,92 грн.
При вирішенні питань про законність спірних податкових повідомлень, інших рішень та вимог суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно з пп. 75.1.2. пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до п. 77.1. та п. 77.2 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
З матеріалів наданих відповідачем вбачається, що позивача було включено до плану графіку проведення документальних виїзних перевірок самозайнятих осіб на 2020 рік, з підстав наявності у нього ризиків визначених Наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015 року.
Відповідно до пункту 77.4. ст.77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Як вбачається з матеріалів перевірки та підтверджується відповідачем, копія наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 14.01.2020 року № 92 та повідомлення про проведення документальної планової перевірки від 15.01.2020 року № 40/10/11-28-33-04/ НОМЕР_1 направлено фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 15.01.2020 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначений лист повернувся до контролюючого органу з позначкою «За закінченням терміну зберігання» 16.04.2020 року, що визнається відповідачем.
Відповідно до ч.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, на час початку перевірки, у відповідача було відсутнє повідомлення про вручення або неможливості влучення позивачу поштою наказу та повідомлення про проведення перевірки.
Таким чином, відповідач на порушення вимог пункту 77.4. ст.77 Податкового кодексу України розпочав 17.02.2020 року документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 не вручивши за десять днів до її проведення наказ та повідомлення про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 81.1. ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як вже зазначалось судом раніш, наказ та повідомлення про проведення перевірки не були вручені позивачу своєчасно, за десять днів до проведення перевірки, відповідно до приписів Податкового кодексу України.
Відповідач стверджує, що зазначений наказ, та направлення на перевірку були надані позивачу на ознайомлення, про що свідчить його підпис.
З матеріалів справи вбачається, що в наказі про проведення перевірки № 92 від 14.01.2020 року зазначений напис: «Отримав 19.02.2020 ОСОБА_1 та підпис».
Також, в направленнях на перевірку № 359 від 17.02.2020 року та № 360 від 17.02.2020 маються підписи ОСОБА_1 про пред'явлення йому направлень з зазначенням дати пред'явлення 19.02.2020 року.
При цьому, згідно з наказом та направленнями про проведення перевірки, актом перевірки №1 1/11-28-33- 04/ НОМЕР_1 від 05.03.2020 року, перевірка буда призначена та розпочалась 17.02.2021.
Тобто ОСОБА_1 отримав наказ та направлення про проведення перевірки через два дні після початку її проведення.
Таким чином, відповідачем у порушені вимог пункту 81.1. ст.81 Податкового кодексу України, не було пред'явлено перед початком перевірки позивачу наказ та направлення на проведення перевірки.
За таких обставин пред'явлення позивачу наказу та направлень на проведення перевірки було здійснено протиправно, у порушенні вимог пункту 77.4. ст.77 та пункту 81.1. ст.82 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 81.1. ст.81 Податкового кодексу України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
З огляду на зазначене доводи відповідача про ненадання позивачем документів для проведення перевірки суд не сприймає, оскільки позивач мав передбачене п. 81.1. ст.81 Податкового кодексу України право не допускати посадових осіб до проведення перевірки, в тому числі не надавати документи для її проведення.
Як вбачається з матеріалів документальної виїзної планової перевірки, остання проводилась в приміщенні податкового органу без використання первинних документів позивача.
З цього приводу суд зазначає, що проведення відповідачем перевірки у власному приміщенні без використання первинних документів по своїй суті та формі не є документальної виїзною перевіркою у розумінні приписів пп. 75.1.2. пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Доводи позивача про те, що позивач не знаходився за своєю адресою та не надав документів для проведення перевірки суд не сприймає, оскільки останній не був повідомлений про проведення перевірки, про що судом вже зазначалось раніше.
Таким чином, проведення перевірки в цій частині було здійснено з порушеннями податкового законодавства.
З урахуванням зазначених порушень податкового законодавство відповідачем, останній не мав законних підстав для проведення документальної виїзної планової перевірки, та проведення такої було здійснено з порушеннями податкового законодавства.
При цьому, відповідач діяв всупереч вимогам пункту 81.3. ст.83 Податкового кодексу України, відповідно до якого під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
На думку суду, у разі неповідомлення позивача про проведення перевірки податковий орган мав керуватися приписами пункту 81.2 ст.81 Податкового кодексу України відповідно до якого у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом вищезазначені матеріали про неможливість проведення перевірки не складались та позивачу не направлялись.
Акти про відсутність за місцезнаходженням від 17.02.2020 року, перевірки місцезнаходження від 18.02.2020 року, та про ненадання документів від 03.03.2020 року, які додані до матеріалів перевірки не мають для суду силу доказів, з підстав неналежного повідомлення позивача про проведення перевірки та вручення йому наказу та направлень про її проведення.
Таким чином, незаконність проведення планової документальної виїзної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішень та вимог.
До аналогічної правової позиції дійшов Верховний суд по справі № 810/1438/17, який зазначив, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція також була висловлена Верховним судом по справам № 640/14494/19, № 520/8836/18, № 826/17123/18.
Така правова позиція відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
В контексті наведеного суд також зауважує, що за встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав у суді відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.
Наведений підхід було викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
У ще одній палатній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18) окрім наведених, Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання».
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що незаконність перевірки, порушення порядку її проведення призводить до відсутності її правових наслідків.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення, рішення, рішення та вимоги винесені за результатами акту перевірки, складеного в результаті незаконно проведеної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень, рішень та вимог підлягають задоволенню.
Згідно частині 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимог - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки)від 07 травня 2020 року №Ф- 000009 33 04, на суму сумі 393 1 13,16грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0000233304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій на суму 850,00грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0000223304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафних санкцій на суму 73 326,92грн.;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001123304 від 07 травня 2020 року на суму 21,65грн. та штрафної санкції на суму 4,33грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001113304 від 07 травня 2020 року на суму 189,55грн. та штрафної санкції на суму 37,91грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001173304 від 07 травня 2020 року на суму 6 765 533,50грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001133304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафної санкції на суму 170,00грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001143304 від 07 травня 2020 року про застосування штрафної санкції на суму 510,00грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001163304 від 07 травня 2020 року на загальну суму 550 518,08грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001153304 від 07 травня 2020 року на загальну суму 6 660 216,90грн.
Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 18 вересня 2020 року №158353-52 про сплату боргу суму 15 908 087,92 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна,55 м.Крапивницький, 25006, ЄДРПОУ 43142606) судовий збір в розмірі 10 510 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 09 серпня 2021 року.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Стойка