Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 серпня 2021 р. Справа№200/4642/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (код в ЄДРПОУ: 25946273, юридична адреса: вул. Миру, 69, м. Бахмут, Донецька область, 84500) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
20 квітня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що сля початку бойових дій на території України вона з чоловіком та дитиною переїхали проживати на підконтрольну територію України. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача помер. До теперішнього часу позивач мешкає з дитиною у м. Соледар. Зазначає, що перебуває на обліку в установі відповідача де отримувала допомогу як переміщеним особам на проживання та і отримувала допомогу у разі втрати годувальника, після смерті чоловіка. З 01.07.2020 року перестали виплачувати допомогу у разі втрати годувальника на підставі несвоєчасного звернення до управління (раз на 6 місяців).
Вважаючи свої права порушеними, позивач просила:
визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради щодо призупинення виплати допомоги;
зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради поновити нарахування та виплату допомоги переміщеним особам у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 01.07.2020 року.
Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12 травня 2021 року до суду надійшла заява відповідача про заміну на належного відповідача у справі, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 року № 1519-VІІІ місто Соледар та місто Часів Яр Бахмутської міської ради Донецької області віднесено до категорії міст районного значення Бахмутського району Донецької області, тому Управління по справі є неналежним відповідачем.
25 травня 2021 року позивачем до суду надане клопотання про заміну на належного відповідача у справі - Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, яка обґрунтована тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області.
Ухвалою суду від 08 червня 2021 року клопотання представника позивача та представника відповідача про заміну на належного відповідача у справі - задоволено.
Замінено Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на належного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (код в ЄДРПОУ: 25946273, юридична адреса: вул. Миру, 69, м. Бахмут, Донецька область, 84500).
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Стосовно пропуску строку звернення позивача з даним позовом, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.
Позивач у своїй заяві посилається на Постанову Кабінету міністрів № 211 від 11.03.2020 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, з 12 березня до 24 квітня 2020 року, в подальшому ці терміни продовжувалися, на усій території України встановлено карантин і всі державні установи були зачинені, у тому числі і відповідача. Прийом громадян не вівся, але можливо було звертатися за телефоном або займати черги та звертатися безпосередньо до працівників відповідача, що і робила позивач по справі, але письмових повідомлень вона від відповідачів про підстави припинення виплати допомоги переміщеним особам у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.07.2020 року до часу звернення до суду не отримувала.
Таким чином, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строків звернення до суду із адміністративним позовом по справі № 200/4642/21.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України відповідно до паспорту громадянина України сер. НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 08 червня 2013 року серія НОМЕР_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась дитина - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 14 травня 2014 року серія НОМЕР_3 .
Згідно свідоцтва про смерть від 09 серпня 2014 року серія НОМЕР_4 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09 серпня 2014 року складено відповідний запис № 779.
Згідно довідки від 07 листопада 2016 року № 0000023740 ОСОБА_4 є тимчасово переміщеною особою, ОСОБА_1 - законний представник, що супроводжує малолітню дитину.
Позивач перебуває на обліку в установі відповідача де отримувала допомогу як переміщеним особам на проживання та і отримувала допомогу у разі втрати годувальника, після смерті чоловіка.
З 01.07.2020 року припинено виплату допомоги у разі втрати годувальника на підставі несвоєчасного звернення до управління (раз на 6 місяців).
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 611 врегульовано питання призначення державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію.
Зокрема, внесені такі зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам": розширено коло осіб, що мають право на державну соціальну допомогу, дітьми віком до 18 років (тих, хто навчається - 23 років) у разі смерті одного з батьків, що не набув права на пенсію; визначено умови та період на який призначається державна соціальна допомога; встановлено розмір такої допомоги на кожну дитину незалежно від доходу сім'ї.
Зміни передбачають, що в разі смерті годувальника його діти зможуть отримувати державну соціальну допомогу незалежно від страхового стажу, набутого померлим на дату смерті, як це було раніше. Таку допомогу призначають у разі відсутності права на отримання пенсії по втраті годувальника. Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше як за 12 місяців з дня смерті годувальника (в інших випадках - з дня подачі документів).
Державна соціальна допомога дитині померлого годувальника призначається до досягнення дитиною 18 років. Дітям померлого годувальника, які навчаються за денною формою навчання у школах, професійно-технічних і вищих навчальних закладах (у тому числі в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), державна соціальна допомога призначається до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам - до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Розмір державної соціальної допомоги встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щодо припинення допомоги у разі втрати годувальника з підстав несвоєчасного звернення позивача до управління (раз на 6 місяців), суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»:
Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", проводиться:
для отримання пенсії до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, - кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації;
для отримання інших соціальних виплат - кожні шість місяців із дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації.
Перебіг строків, передбачених абзацами восьмим і дев'ятим цього пункту, зупиняється на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня відміни карантину.
Суд звертає увагу, що відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №611 до постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - COVID-19), на території України продовжено до 31 серпня 2021 року дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) та від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на отримання виплат допомоги переміщеним особам у зв'язку з втратою годувальника, а дії відповідача щодо припинення виплати такої допомоги є протиправними, оскільки не відповідають критеріям правомірності.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 333/3750/17.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків сплати допомоги з 01.07.2020 року, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).
Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону № 2050-ІІІ).
Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Разом із цим згідно ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу; виплата громадянам суми компнсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічні приписи містяться і у 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, розрахунок та виплата компенсація здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.
Крім цього, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий с п і р; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій […].
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування спору між сторонами по справі з приводу компенсаційних нарахувань, які мають відбутися у майбутньому - безпосередньо при виплаті заборгованості.
Отже, позовні вимоги позивача про про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків сплати допомоги з 01.07.2020 року.є передчасними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, відсутні підстави для допуску негайного виконання рішення, оскільки суд не зазначає конкретні суми, а зобов'язує відповідача вчинити дії з поновлення нарахування та виплати соціальної допомоги.
Також суд зауважує, що положеннями ст. 371 КАС України не передбачено повноважень з приводу допущення негайного виконання рішення у справі за даним видом адміністративного спору.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, при частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (код в ЄДРПОУ: 25946273, юридична адреса: вул. Миру, 69, м. Бахмут, Донецька область, 84500) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області щодо призупинення виплати допомоги у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області поновити нарахування та виплату допомоги переміщеним особам у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 01.07.2020 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (код в ЄДРПОУ: 25946273, юридична адреса: вул. Миру, 69, м. Бахмут, Донецька область, 84500) на користь спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 808 (вісімсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Галатіна