10 серпня 2021 року Справа № 160/9549/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (В/Ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (В/Ч НОМЕР_1 ), в якій позивач просить:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України, у розмірі 84 776 грн. 55 коп. (вісімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят шість тисяч п'ятдесят п'ять копійок);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 02 червня 2020 року по день здійснення повного фактичного розрахунку з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), у розмірі середньоденного заробітку станом на день звільнення 687,61 грн.(шістсот вісімдесят сім гривень шістдесят одна копійка) за кожен день такої затримки.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач в період з 16 листопада 2015 року по 06 вересня 2018 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Вподальшому, 06 вересня 2018 року позивач був звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я, відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключений із списків особового складу військової частини та знятий з усіх видів грошового забезпечення. Проте, на час прийняття наказу про виключення останнього зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення відповідач протиправно не здійснив з ним усіх необхідних розрахунків, щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки в період з 2016 по 2018 роки, а також індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби за контрактом. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 182/787/20 від 12.05.2020 року, адміністративний позов було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., у зв'язку із звільненням з військової служби у запас та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р. Вказане рішення суду набрало законної сили 06 серпня 2020 року. Крім того, додатковим Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 182/787/20 від 18 вересня 2020 року, яке набрало законної сили 25 березня 2021 року, відповідача, зокрема, зобов'язано нарахувати та виплатити позивачеві грошову компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2016 по 2018 роки у розмірі 28 879,62 грн. Також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/5947/20, позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити йому середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку від дня звільнення (06 вересня 2018 року) по день звернення до суду (01 червня 2020 року) у розмірі 13 229,74 грн., а також визнано бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому діючим законодавством України порядку протиправною та зобов'язано останнього нарахувати та виплатити таку індексацію грошового забезпечення у встановленому порядку та розмірі, відповідно до вимог чинного законодавства України. Однак, враховуючи тривале невиконання відповідачем у добровільному порядку вищевказаних рішень суду, які набрали законної сили, позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою їх примусового виконання. Вподальшому, хоч старшим державним виконавцем вжито всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» засобів впливу на відповідача з метою примусового виконання рішення суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20, проте станом на 24 травня 2021 року відповідачем воно в повному обсязі не виконано. Таким чином, на думку позивача, вищезазначене рішення суду в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період військової служби за своєю сутністю - є ілюзорованим та таким, що не призводить до відновлення його порушених прав, а фактична відмова здійснювати повний розрахунок з ним, в свою чергу, є підставою для притягнення відповідача до відповідальності передбаченої статтею 117 КЗпП України. За наведених обставин, позивач вважає, що заявлені ним позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/9549/21 за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, провадження у справі №160/9549/21 в частині позовних вимог, щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України, у розмірі 84 776 грн. 55 коп.- закрито.
Таким чином, судом розглядаються по суті позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 02 червня 2020 року по день здійснення повного фактичного розрахунку з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), у розмірі середньоденного заробітку станом на день звільнення 687,61 грн.(шістсот вісімдесят сім гривень шістдесят одна копійка) за кожен день такої затримки.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача та отримана останнім 25 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с. 76).
При цьому, станом на 10 серпня 2021 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, від нього до суду не надходили будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати відзив на позовну заяву в більш пізній термін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257-262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 16 листопада 2015 року по 06 вересня 2018 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
06 вересня 2018 року, на підставі Свідоцтва про хворобу №1129 від 26 квітня 2018 року, ОСОБА_1 буз звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я, відповідно до підпункт «б» пункту два частини п'ятої Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та, в подальшому, виключений із списків особового складу частини, знятий з усіх видів грошового забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до Нікопольського ОМВК Дніпропетровської області, що підтверджується витягом з наказу №186 від 06 вересня 2018 року.
Проте, на час прийняття вищезазначеного наказу про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу частини та зняття останнього з усіх видів грошового забезпечення, відповідач протиправно не здійснив з ним усіх необхідних розрахунків, щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 роки, а також індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби за контрактом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі №182/787/20, адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., у зв'язку із звільненням з військової служби у запас. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., виходячи з грошового забезпечення кулеметника військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), станом на день звільнення з військової служби 06 вересня 2018 року.
Вказане рішення суду від 12 травня 2020 року у справі №182/787/20 набрало законної сили 29 жовтня 2020 року.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року у справі №182/787/20, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення було задоволено частково. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2016 р. по 2018 р., виходячи з грошового забезпечення кулеметника військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), станом на день звільнення з військової служби 06 вересня 2018 року, в розмірі 28879,62 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень шістдесят дві копійки). У задоволенні решти заяви відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №182/787/20, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року- залишено без змін.
Додаткове рішення суду від 18 вересня 2020 року у справі №182/787/20 набрало законної сили 25 березня 2021 року.
Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5947/20 від 28.09.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, зобов'язання нарахувати та виплатити її, та про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання умов контракту - задоволено частково. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку від дня звільнення (06 вересня 2018 року) по день звернення до суду (01 червня 2020 року) у розмірі 13229,74 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень сімдесят чотири копійки) грн. Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому діючим законодавством України порядку протиправною. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому порядку та розміру, відповідно до вимог чинного законодавства України. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №160/5947/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20 - залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20 набрало законної сили 04 січня 2021 року.
17 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою, в якій зокрема просив вжити заходів, щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/5947 від 28 вересня 2020 року в повному обсязі та відповідно нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку за період з 02 червня 2020 року по день здійснення повного фактичного розрахунку з ним (виплати всіх належних йому сум при звільненні) у розмірі середньоденного заробітку на день звільнення 687,61 грн за кожен день такої затримки.
Вищезазначена заява була направлена за допомогою засобів електронного зв'язку на електронну пошту відповідача, проте на день звернення позивача до суду з цим позовом, відповідь на неї від відповідача останнім не була отримана.
Вирішуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
Так, як вище було зазначено, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5947/20 від 28.09.2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, зобов'язання нарахувати та виплатити її, та про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання умов контракту - задоволено частково. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку від дня звільнення (06 вересня 2018 року) по день звернення до суду (01 червня 2020 року) у розмірі 13229,74 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень сімдесят чотири копійки) грн. Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому діючим законодавством України порядку протиправною. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у встановленому порядку та розміру, відповідно до вимог чинного законодавства України. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №160/5947/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20 - залишено без змін.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 160/5947/20 набрало законної сили 04 січня 2021 року.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також, як самостійно зазначено позивачем у власній позовній заяві на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 182/787/20 від 12.05.2020 року, додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 182/787/20 від 18 вересня 2020 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/5947/20 відповідачем було виплачено позивачеві:
- 26 червня 2020 року - 13229,74 (тринадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень сімдесят чотири копійки), що підтверджується платіжним дорученням №3303 від 26.06.2020 року;
- 20 січня 2021 року - 15216,68 (п'ятнадцять тисяч двісті шістнадцять гривень шістдесят вісім копійок), що підтверджується Виписка по картці/рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00044858798 від 27.08.2018;
- 17 березня 2021 року - 13031,29 (тринадцять тисяч тридцять одна гривня двадцять дев'ять копійок), що підтверджується випискою платіжним дорученням №650 від 16 березня 2021 року.
Крім того, судом також встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №160/5497/20 було затверджено звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №160/5947/20 та встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року вважати виконаним в повному обсязі.
Серед іншого, у вищезазначеній ухвалі суду у справі №160/5497/20, судом також було зазначено, що відповідно до звіту відповідача про виконання рішення суду, Військова частина НОМЕР_1 виплатила ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку у розмірі 13 031,29 грн. та індексацію грошового забезпечення за період військової служби за контрактом у сумі 4 798,50 грн., що також підтверджується розрахунково платіжними відомостями та платіжними дорученнями. Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 вчинено дії по виконанню судового рішення від 28.09.2020 року по справі №160/5947/20. Заперечення позивача проти затвердження звіту про виконання рішення суду до суду не надходили.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За наведених обставин, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев