28 травня 2021 року Справа № 160/5043/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 02.02.2020 року із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи - з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта» з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після отримання 02.12.2020 року роздруківки зарахованого стажу роботи для виплати пенсії позивач з'ясував, що періоди роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта» не було зараховано до страхового стажу, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків за ці періоди роботи. Не зарахування відповідачем до страхового стажу періоду роботи в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта», що підтверджується даними трудової книжки позивач вважає неправомірним, тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано у відповідача додаткові докази та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Вказана ухвала від 12.04.2021 року передана 23.04.2021 року нарочно для отримання відповідачем та отримана ним 12.05.2021 року, отже строк на надання відзиву до 27.05.2021 року.
При цьому розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 11.05.2021 року за правилами ст. 263 КАС України.
З огляду на вищенаведене, судом продовжено розгляд справи, для забезпечення права відповідача на подання відзиву до збігу строку на надання відзиву.
28.05.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тому сама по собі наявність запису у трудовій книжці позивача не може підтвердити фактичне існування трудових відносин між позивачем та підприємством, на якому він працював без уточнюючих довідок (про нарахування заробітної плати за спірний період, відрахування ЄСВ за спірний період, звітність підприємства з ЄСВ за спірний період).
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV.
Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 01.09.1982 (далі - трудова книжка) підтверджено, що позивач 25.02.2004 року прийнятий Дочірнім підприємством «АГРО-АВРОРА» на роботу на пасіку у зв'язку з переводом з ТОВ «Аврора» на підстави Наказу № 20 від 25.02.2004 року та 31.08.2006 року звільнений з роботи у зв'язку з переводом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта» на підставі Наказу № 124/в від 30.08.2006 року (записи 23-24); 01.09.2006 року прийнятий Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта» на роботу бджолярем пасіки на підставі Наказу № 93/1 від 02.09.2006 року та 20.08.2008 року звільнений за власним бажанням на підставі Наказу № 70/3 від 19.08.2008 року (записи № 25-26).
02.12.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про врахування періодів роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта» для обчислення та виплати пенсії за віком.
Листом від 23.03.2021 року №8508-4401/К-01/8-0400/2 відповідач повідомив, що страховий стаж з 01.01.2004 року обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону України №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. За наданими позивачем документами страховий стаж зараховано по 31.01.2020 та складає 33 роки 5 місяців 17 днів, в тому числі 11 років 13 днів за Списком № 2. За даними трудової книжки до загального стражу позивачу не зараховано періоди роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта», оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків за ці періоди роботи.
Отже, відповідач не заперечує факт роботи позивача з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта», однак зазначає про відсутність даних про сплату страхових внесків за вказаний період, тому не зараховує позивачу відповідний страховий стаж.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання, що пов'язані з пенсійним забезпеченням врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-1V).
У відповідності до положень абз. 37, 39 ст. 1 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відповідно до ч. 16 ст. 106 Закону №1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Системний аналіз вищезазначених норм дозволяє дійти висновку, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Таким чином, внаслідок невиконання Дочірнім підприємством «АГРО-АВРОРА» та в подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта» обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17) 12 вересня 2019 року у справі №489/2283/16-а (провадження № К/9901/18617/18), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Враховуючи, що спірні періоди роботи підтверджуються наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , що свідчить про факт роботи позивача у період з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта», а тому суд дійшов висновку щодо зобов'язання відповідача зарахувати вищезазначений період до страхового стажу позивачу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу позивача спірних періодів роботи в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта».
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
При цьому, позовна вимога про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу задоволенню не підлягає, оскільки зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи спірні періоди є наслідком для перерахунку пенсії з дотриманням вимог Закону № 1058.
Згідно із приписами статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. згідно з квитанцією №КП-115/1 від 29.03.2021, підлягає поверненню у розмірі 605,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.02.2004 року по 31.08.2006 року в Дочірньому підприємстві «АГРО-АВРОРА» та з 01.09.2006 року по 20.08.2008 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агро-Еліта».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 605,30грн. (шістсот п'ять 30 гривень).
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно