18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 серпня 2021 року Черкаси справа №925/337/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом
Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ»
до відповідачів:
ОСОБА_1 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Укрпошта»
про солідарне стягнення 49087,46 грн
Акціонерне товариство «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» заборгованості 49087,46 грн, з яких основного боргу 46444,80 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 1021,79 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 324,17 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання банківської гарантії №6797/20-ГВ від 06.04.2020, який укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» позивач сплатив на користь бенефіціара/АТ «Укрпошта» гарантійні платежі у розмірі 46444,80 грн, у зв'язку з настанням гарантійного випадку - неналежного виконання договору поставки №130420-20/195 Пс від 13.04.2020. Сплачені позивачем на виконання договору банківської гарантії кошти у розмірі 46444,80 не були відшкодовані ні Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ», який виступав постачальником за договором поставки №130420-20/195 Пс від 13.04.2020, ні ОСОБА_1 , який поручився за виконання останнім договору про надання банківської гарантії №6797/20-ГВ від 06.04.2020, тому банк звернувся до суду з вимогою щодо їх примусового стягнення.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.03.2021 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Укрпошта», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачам строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовують свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 03.05.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 23.04.2021.
Відповідачі, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надали. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 22.03.2020, направлена судом на адресу відповідачів, які вказані позивачем у позовній заяві та повернулась до суду із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Судом повторно направлено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.03.2020 на адресу відповідача ОСОБА_1 , яка є адресою його реєстрації (судом був зроблений запит про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 ). та на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ», яка є адресою держаної реєстрації його місцезнаходження. Обидві ухвали суду повернуті із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання»
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та неподання ними відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд
06.04.2020 між Акціонерним товариством «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (гарант, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» (принципал, відповідач 2 у справі) було укладено договір про надання банківської гарантії №6797/20-ГВ (далі - договір гарантії). За умовами цього договору гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору (гарантія), а саме договору поставки, що буде укладений між Акціонерним товариством «Укрпошта» (бенефіціар, третя особа у справі) та принципалом, який став переможцем конкурсних торгів на закупівлю «ДК 021:2015 30230000-0 Комп'ютерне обладнання (принтери матричні)», що підтверджується повідомленням про намір укласти договір. При цьому гарантія видається гарантом у вигляді банківської гарантії забезпечення виконання договору №6797/20-ГВ на суму 46444,60, яка є невід'ємною частиною цього договору, права та обов'язки за якою не можуть бути передані іншій особі (пункт 1.1 договору гарантії).
Строк дії гарантії встановлений до 01 березня 2021 року включно (пункт 1.2 договору гарантії).
Неналежне виконання принципалом зобов'язань по цьому договору забезпечується неустойкою, передбаченою цим договором та порукою ОСОБА_1 (пункт 2.2 договору гарантії).
Гарант зобов'язується на умовах положень цього договору надати принципалу гарантію на користь бенефіціару (пункт 3.3.1 договору гарантії)
Принципал зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від гаранту відповідної вимоги, відшкодувати гаранту у повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним: суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару у порядку та у випадках, передбачених гарантією; збитки, включаючи реальні збитки , упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; судові витрати, понесені гарантом за гарантією (пункт 3.4.1 договору).
У разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, передбачених пунктом 3.4.1 договору гарантії, принципал сплачує гаранту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 4.2 договору).
Сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до дати проведення повного взаєморозрахунку між сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до гаранта з боку бенефіціара після закінчення строку дії гарантії (пункт 6.1 договору гарантії).
Судом також встановлено, що 06.04.2020 між Акціонерним товариством «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (гарант, позивач у справі) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач1 у справі) було укладено договір поруки №6797/20-ГВ-П (далі - договір поруки). За умовами цього договору, поручитель поручається перед кредитором/гарантом за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» (принципал) взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії №6797/20-ГВ від 06.04.2020, укладеного між гарантом та принципалом, а саме протягом двох банківських днів з моменту сплати кредитором/гарантом грошових коштів за банківською гарантією забезпечення виконання зобов'язань №6797/20-ГВ на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від кредитора/гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту у повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним: суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією, що складає 46444,80 грн, збитки, включаючи реальні збитки , упущену вигоду та збитку від інфляційних процесів; судові витрати, понесені гарантом за гарантією (пункт 1.1 договору поруки).
Принципал та поручитель відповідають перед гарантом як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право гаранта вимагати виконання зобов'язань, вказаних у пункті договору поруки №6797/20-ГВ-П повністю (чи у будь-якій його частині), як від принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо (пункт 1.2 договору поруки).
Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання принципалом будь-якої частини зобов'язань, так і при невиконанні принципалом зобов'язань в цілому (пункт 1.3 договору поруки).
Гарант набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що випливає із договору гарантії при умові, якщо в установлений договором гарантії строк виконання принципалом зобов'язання не будуть виконанні, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання принципала (пункт 2.1 договору поруки).
Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від гаранта про невиконання принципалом зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем (пункт 2.2 договору поруки).
Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, виплачує гаранту пеню від загальної суми заборгованості принципала по договору гарантії у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості , за кожний день прострочення з дня виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість принципала. (пункт 3.1 договору поруки).
Договір забезпечення виконання зобов'язань набуває чинності з моменту його підписання сторонами, але у будь-якому випадку не раніше дати набуття чинності банківською гарантією забезпечення виконання зобов'язань №6797/20-ГВ (пункт 5.4 договору поруки).
Дія договору поруки закінчується належним виконанням принципалом взятих на себе зобов'язань за договором гарантії чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно з умовами договору поруки (пункт 5.5 договору поруки).
31.07.2020 Акціонерне товариство «Укрпошта» направило Акціонерному товариству «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» вимогу №421-2083 по банківській гарантії від 29.07.2020 про сплату частини гарантійної суми в розмірі 23222.40 грн, у зв'язку з настанням гарантійного випадку, неналежним виконанням договору поставки №130420-20/195 Пс від 13.04.2020, який укладений з відповідачем2.
16.09.2020 Акціонерне товариство «Укрпошта» направило Акціонерному товариству «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» вимогу №421-2106 по банківській гарантії від 14.09.2020 про сплату залишку гарантійної суми у розмірі 23222.40 грн, у зв'язку з настанням гарантійного випадку, неналежним виконанням договору поставки №130420-20/195 Пс від 13.04.2020.
На виконання умов договору гарантії та вимог бенефіціара №421-2083 від 29.07.2020 та №421-2106 від 14.09.2020 гарантом сплачено на користь бенефіціара гарантійну суму у розмірі 46444,80 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2826642 від 24.09.2020 та №806503 від 08.10.2020.
02.12.2020 гарант на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» направив вимоги №03-9/02/9926 та №03-9/02/9929 про відшкодування фактично сплаченої на користь бенефіціара гарантійної суми у розмірі 46444,80 грн на виконання договору гарантії.
Принципал не виконав вимоги гаранта по відшкодуванню гарантійної суми по банківській гарантії, а тому гарант 05.03.2021, посилаючись на договір гарантії та договір поруки, направив на адресу поручителя вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії у розмірі 46444,80 грн.
Вимоги позивача залишились без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач нарахував штрафні санкції у вигляді пені, а також відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні та річні, які разом із виплаченою сумою банківської гарантії просить солідарно стягнути з відповідачів у справі.
У відповідності до статті 509 Цивільного Кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем2 виникли взаємні права та обов'язки, на підставі укладеного договору про надання банківської гарантії, яким було забезпечено належне виконання останнім договору поставки, який буде укладений з Акціонерним товариством «Укрпошта» за результатами проведення конкурсних торгів на закупівлю товару (Комп'ютерне обладнання (принтери матричні), що підтверджується повідомленням про намір укласти договір
Укладений між позивачем та відповідачем2 правочин за своїм змістом та правовою природою є договором гарантії, а правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами §4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України.
У статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Умовами договору гарантії сторони узгодили зміст гарантії, порядок її надання та припинення, розмір та порядок сплати винагороди гаранту, гарантійних платежів та процентів за користування грошовими коштами, права та обов'язки сторін, їх відповідальність. Договір гарантії підписаний уповноваженими особами гаранта та принципала та скріплений печатками сторін.
Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфіціаром. Гарантія це правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, який затверджений постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі - Положення).
Так, у пункті 9 частини 3 розділу I Положення, визначено, що гарантія це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Як визначено умовами договору гарантії, гарантія видається гарантом з метою забезпечення виконання договору у вигляді виплати коштів у розмірі 46444,80 грн. Тобто, позивач, як гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити бенефіціару суму вимоги, яка не може перевищувати 46444,80 грн у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом умов договору поставки, що буде укладений з Акціонерним товариством «Укрпошта».
Частиною 1 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Згідно із частиною 2 статті 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» зобов'язань за договором поставки №130420-20/195 Пс від 13.04.2020, який укладений між ним та Акціонерним товариством «Укрпошта», останнім, як бенефіціаром було направлено на адресу гаранта вимоги про сплату гарантійної суми.
Судом враховано, що підставою для направлення вимоги до гаранта є настання гарантійного випадку, під яким розуміється факт порушення принципалом зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку із настанням якого бенефіціар має право протягом строку дії гарантії звернутися з вимогою до гаранта про сплату коштів відповідно до її умов.
На виконання вимог бенефіціара та умов договору про надання банківської гарантії, гарантом було сплачено на користь бенефіціара гарантійну суму у сукупному розмірі 46444,80 грн., що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.
За змістом положень частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
За умовами договору гарантії, принципал зобов'язався протягом двох банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від гаранту відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати. Як зазначено вище, згідно з положеннями статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі і порукою.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, договір банківської гарантії забезпечено договором поруки, який укладений між позивачем та відповідачем1.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з положеннями статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Умовами договору гарантії відповідач2 зобов'язався протягом двох банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від гаранту відповідної вимоги, відшкодувати гаранту у повному обсязі всі витрати.
Аналогічна положення також передбачене у договорі поруки, згідно з яким визначено, що поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від гаранта про невиконання принципалом зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем
Як свідчать матеріали справи, після сплати бенефіціару гарантійної суми, позивач направляв на адресу принципала та поручителю вимоги про відшкодування сплаченої гарантійної суми з вимогою про відшкодування 46444,80 грн. Отже, суд дійшов висновку, що в силу наведених правових норм та умов договорів гарантії та поруки, у позивача виникло право вимагати у відповідачів відшкодувати суму сплаченої позивачем гарантії.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідальність за порушення принципалом та поручителем строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, встановлена у договорі гарантії та договорі поруки у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
На підставі наведених положень вищезазначених договорів, позивач нарахував пеню у сумі 1296,70 грн, за період прострочення з 03.12.2020 до 25.02.2021. Судом перевірено розрахунок пені за допомогою програми Ліга-Закон та встановлено, що він зроблений вірно, відтак вимога про стягнення пені є обґрунтованою та правомірною.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачам 324,17 грн річних та 1021,79 грн інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов'язань, які також просить стягнути з останніх.
Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства та вихідних даних та встановлено, що розрахунок 3% річних у розмірі 324,17 грн зроблений позивачем вірно, розрахунок інфляційних витрат за період з 03.12.2020 до 25.02.2021 не перевищує розміру можливого нарахування, тому суд вважає, що заявлені позивачем суми інфляційних і річних підлягають до стягнення у межах заявлених вимог.
Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як зазначено вище, відповідачі у визначений строк не виконали свого обов'язку щодо повернення сплаченого позивачем гарантійного платежу у розмірі 46444,80 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних та річних, тому суд доходить висновку про наявність у гаранта права на вимогу до принципала та поручителя саме у заявленому ним розмірі.
Позивачем при зверненні до суду використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права.
З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів у рівних частинах.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» (02068, вул.Григоренка, 5-А, м.Київ, ідентифікаційний код - 41266370) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код - 33695095) 46444,80 грн основної заборгованості, 1296,70 грн пені, 1021,79 грн інфляційних витрат, 324,17 грн 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СЕЙФ» (02068, вул.Григоренка, 5-А, м.Київ, ідентифікаційний код - 41266370) на користь Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код - 33695095) 1135,00 грн судового збору
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, ідентифікаційний код - 33695095) 1135,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко