Єдиний унікальний номер 341/516/21
Номер провадження 2-п/341/15/21
про залишення заяви без руху
10 серпня 2021 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. ознайомився з матеріалами заяви представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2021 року, у цивільній справі № 341/516/21.
встановив:
Заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2021 року задоволено позов АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
09 серпня 2021 року адвокат Геник А. В., який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1013307, через канцелярію суду подав заяву про скасування заочного рішення Галицького районного суду від 24 червня 2021 року, у цивільній справі № 341/516/21. У заяві просить заочне рішення Галицького районного суду від 24 червня 2021 року у справі за позовом АТ «Універсалбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Водночас адвокат Геник А. В. подав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, у якому представник заявника просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Перевіривши матеріали заяви та доданих документів вважаю, що заяву необхідно залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до змісту поданої заяви представником заявника про наявність заочного рішення від 24 червня 2021 року заявнику стало відомо 09.07.2021, саме у той час, коли він отримав це рішення. Оскільки відповідач був відсутній при ухваленні вказаного рішення, вважає, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Зазначає, що у цьому випадку строк на подання апеляційної скарги повинен обраховуватись з моменту отримання заочного рішення суду відповідачем, тобто з 09.07.2021. Тому останнім днем апеляційної скарги на рішення суду є 09.08.2021, однак враховуючи момент подання заяви до суду, вважає, що тридцяти денний строк не було пропущено.
Згідно з частинами 3, 4 статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Тобто, ЦПК України передбачено, що поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення може мати місце за умови, якщо відповідач не отримав наявний текст заочного рішення у день його проголошення і звернувся із заявою протягом 20 днів після його отримання, або з інших причин, визнаних судом поважними.
Як підтверджено матеріалами справи, а саме трекінгом відстеження укрпошти, відправлення особі вручено 09.07.2021, тобто відповідач ОСОБА_2 особисто отримав копію заочного рішення Галицького районного суду від 24 червня 2021 року, про що і сам зазначає у клопотанні.
Таким чином, відповідач пропустив двадцятиденний строк на подання заяви про його перегляд з дня вручення йому повного заочного рішення та у матеріалах справи відсутні докази (підтвердження) того, що заявник пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з інших поважних причин та така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте, заява про поновлення пропущеного строку та перегляд заочного рішення не містять обгрунтувань, чому заявник не звернувся із заявою про його перегляд у встановлений ЦПК України строк.
Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична особа може звернутися до суду з позовом чи відповідною заявою, обумовлено, передусім, необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Так, у низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у світлі дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», п. п. 51, 52, «Брумареску проти Румунії», п. 61).
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень, як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами, національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції»], «ТОВ «Фріда» проти України»).
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що представник заявника не довів наявність об'єктивних, не залежних від його волі та поведінки обставин, інших поважних причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду від 24 червня 2021 року. Оскільки, особа звернулась до суду із заявою з пропущенням двадцятиденного строку на подання заяви про його перегляд з дня вручення йому повного заочного рішення, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху.
Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
За вказаних обставин, заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без руху із наданням заявнику строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 284, 285, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2021 року, у цивільній справі № 341/516/21 залишити без руху.
Надати заявнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення шляхом надання доказів (підтвердження), що заявник пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причин.
У випадку невиправлення у встановлений строк вказаних недоліків відмовити у прийнятті заяви й повернути представнику ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяМ. Р. Мергель