Єдиний унікальний номер 341/1115/21
Номер провадження 3/341/647/21
09 серпня 2021 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , законного представника неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , розглянув справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130, частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 122, частиною 6 статті 121, частиною 5 статті 121 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
ОСОБА_1 неодноразово порушив ПДР України за наступних встановлених обставин.
11.06.2021 о 00 годині 47 хвилин, у м. Бурштині по вул. С. Бандери, ОСОБА_1 , керував мопедом марки «Viper Legeno» з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, 11.06.2021 о 00 годині 47 хвилин, у м. Бурштині по вул. С. Бандери, ОСОБА_1 , керував мопедом марки «Viper Legeno», не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, без посвідчення водія відповідної категорії А1, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також без номерного знака. Порушив вимогу дорожнього знака 3.23 «поворот ліворуч заборонено» та вимогу дорожнього знака 3.21 «в'їзд заборонений», рух ліворуч заборонений. Своїми діями також порушив вимоги п 2.1 «а», п. 2.9 «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім цього, 11.06.2021 о 00 годині 47 хвилин, у м. Бурштині по вул. С. Бандери, ОСОБА_1 , керував мопедом марки «Viper Legeno», під час руху на мопеді не був у застебнутому мотошоломі, а також перевозив пасажира ОСОБА_3 без застебнутого мотошолома, чим порушив вимоги п. 2.3 «г» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Неповнолітній ОСОБА_1 у судовому засіданні описані факти порушення ПДР України визнав, а також визнав порушення вимог дорожнього знака.
Відповідно до п. 2.3 «г» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно з п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Відповідно до дорожнього знака 3.21 забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою:
-запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;
-запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком;
-організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;
-запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак повинен застосовуватись разом з табличкою;
-запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Згідно з вимогою дорожнього знака 3.23 забороняється поворот ліворуч транспортних засобів. При цьому розворот дозволяється.
Відповідно до п. 8.4 «в» ПДР України заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Визнає, що порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, оскільки керував мопедом, при цьому взагалі не маючи посвідчення водія відповідної категорії А1.
Згідно з п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім цього ОСОБА_1 визнав, що 11.06.2021 відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичному закладі.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, переконуюсь, що дії ОСОБА_1 містять склад правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП оскільки він неодноразово порушив ПДР України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується:
- протоколами про адміністративні правопорушення від 11.06.2021 серії ДПР 18 № 232197, у якому ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився надавати пояснення, від 11.06.2021 серії ДПР 18 № 232188, від 11.06.2021 серії ДПР 18 № 232189, від 11.06.2021 серії ДПР 18 № 232181, від 11.06.2021 серії ДПР 18 № 232190;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому огляд не проводився;
-письмовим поясненням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, на якому відображено, що ОСОБА_1 підтверджує, що не керував мопедом, від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився із застосуванням приладу «Драгер» та у медичному закладі. На відео неодноразово стверджує, що він не керував мопедом, не хоче проходити огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Підтверджує, що пив пиво. Водночас на відеозаписі видно, що ОСОБА_1 приїхав мопедом на АЗС «ОККО»;
-поясненням особи у судовому засіданні.
Таким чином, факт неодноразового порушення ОСОБА_1 ПДР України підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, що дає суду підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно з ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Крім того суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ, рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами, що дає суду підстави для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1. ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121-127, 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КУпАП у разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, визнаю їх в цілому належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Ураховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 36 КУпАП при одночасному розгляді декількох правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених, суд вважає, що застосування заходів у вигляді накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік є необхідним для виховання ОСОБА_1 .
Водночас враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово порушив ПДР України, є неповнолітнім, не працевлаштований, відсутній самостійний заробіток, проживає з батьками, суддя вважає, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу необхідно стягнути з батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року 2270 грн.
Керуючись статтями 13,121, 122, 130, 283, 284, 285, 307 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 2 статті 126, частиною 1 статті 122, частиною 6 статті 121, частиною 5 статті 121 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:
-за частиною 5 статті 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,0 (п'ятсот десять) гривень 00 коп.;
-за частиною 6 статті 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,0 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.;
-за частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,0 (триста сорок) гривень 00 коп.;
-за частиною 2 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,0 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.;
-за частиною 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На піставі ст. 307 КУпАП штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч двісті) гривень 00 коп. стягнути з батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Галицький районний суд Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМ. Р. Мергель