Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
10 серпня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2012/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши матеріали справи
за позовом Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (Лімасол, Кіпр)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (місто Харків)
про визнання недійсним рішення
Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, згідно якої просить:
- визнати недійсними з моменту прийняття рішення засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 23 березня 2021 року, оформлені Протоколом від 23 березня 2021 року № 5/2021;
- визнати недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківобленерго" від 28 квітня 2021 року, що оформлені протоколом № 31.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2021 позовну заяву Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2012/21 і постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження; відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Також в підготовчому засіданні 12.07.2021 господарський суд, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, керуючись частиною третьою статті 177 ГПК України (з власної ініціативи), продовжив підготовче провадження у справі № 922/2012/21 на 30 днів - по 28 серпня 2021 року.
06 серпня 2021 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до суду із заявою про відвід судді Рильової В.В. (за вх. № 4832).
Ухвалою суду від 06.08.2021 заяву представника АТ "Харківобленерго" про відвід судді Рильової В.В. у справі № 922/2012/21 визнано необґрунтованою та передано справу на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2021, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Новікову Н.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2021 (суддя Новікова Н.А.) в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про відвід судді Рильової В.В. відмовлено.
Разом із тим, суддя Рильова В.В. вважає за необхідне заявити самовідвід з метою усунення обставин, що можуть викликати сумніви в об'єктивності судді при розгляді даної справи, виходячи з наступного.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено невичерпний перелік обставин, що можуть слугувати підставами для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У даному випадку відповідач, не погодившись із процесуальними рішеннями суду, вважає, що здійснюючи правосуддя у даній справі суддя допустила упередженість не розглянувши клопотання АТ "Харківобленерго" про продовження строку на пред'явлення зустрічного позову, за наявності усіх підстав для такого розгляду, а також не вирішивши питання про прийняття зустрічної позовної заяви АТ "Харківобленерго", яку подано відповідачем 02 серпня 2021 року.
Крім того, представник АТ "Харківобленерго" звернув увагу на те, що наявні й інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді Рильової В.В., оскільки протягом 2015-2018 років, донька представника АТ "Харківобленерго" - Саніна А.О. та донька судді Рильової В.В. відвідували один дитячий садок - Центр розвитку дитини "Мазаль Тов", а у 2018 році, під час обговорення питань з приводу організації випускних заходів для дітей, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склались неприязні відносини на фоні різних поглядів, щодо порядку проведення свята. Вказана неприязнь неодноразово проявлялась при неформальному спілкуванні, що також дає підстави відповідачу дійти висновку про упередженість судді Рильової В.В. до представника АТ "Харківобленерго" Саніна А.О.
Відповідні обставини покладено відповідачем в обґрунтування заяви про відвід судді Рильової В.В. Хоча дана заява залишена судом без задоволення, необхідно відзначити наступне.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії".
Європейський суд з прав людини у справах "Мезнаріч проти Хорватії" та "Мікаллеф проти Мальти" наголошує, що кожен суддя, по відношенні до якого є щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Також пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено обов'язок судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Хоча суд визнав заявлений відповідачем відвід необґрунтованим, слід дійти висновку, що викладені вище обставини становлять той випадок, коли у стороннього спостерігача, який був би поінформованим про їхнє існування, виникли б сумніви в неупередженості судді, а вказані факти можуть заздалегідь поставити під сумнів законний майбутній судовий вердикт у даній справі. Отже, наведене є іншою обставиною (в розумінні частини першої статті 35 ГПК України), яка може викликати сумніви у сторін в об'єктивності судді при вирішенні даного спору.
Згідно з частиною першою статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини, вищезазначені обставини зумовлюють висновок суду про наявність підстав для заявлення та прийняття самовідводу судді Рильової В.В. від участі в розгляді справи № 922/2012/21.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заявити та задовольнити самовідвід судді Рильової В.В. від участі в розгляді справи № 922/2012/21.
Матеріали справи № 922/2012/21 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 10.08.2021.
Суддя В.В. Рильова
справа№ 922/2012/21
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.