Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1681/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Новоушицької спеціальної школи Хмельницької обласної ради, смт. Нова Ушиця, Кам'янець-Подільського району
до Фізичної особи - підприємця Давіскіби Ігора Євгеновича, м. Харків
про стягнення 58900,00 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Новоушицька спеціальна школа Хмельницької обласної ради, смт. Нова Ушиця, Кам'янець-Подільського району звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Давіскіби Ігора Євгеновича, м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 58900,00 грн. збитків не належним виконанням зобов'язання. Разом з позовом позивачем було надано клопотання про призначення по справі судової товарознавчої експертизи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 травня 2021 року позовну заяву Новоушицької спеціальної школи Хмельницької обласної ради, смт. Нова Ушиця, Кам'янець-Подільського району до Фізичної особи - підприємця Давіскіби Ігора Євгеновича, м. Харків про стягнення 58900,00 грн. залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Новоушицькою спеціальною школою Хмельницької обласної ради усунено недоліки шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1681/21 та вказано, що розгляд справи № 922/1681/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на їх адреси реєстрації направлено копію вказаної ухвали від 10 червня 2021 року.
Позивачем копію ухвали отримано 05 липня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №015731/2.
Судова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернута поштою на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16 травня 2018 року у справі №910/15442/17, від 10 вересня 2018 року у справі №910/23064/17, від 24 липня 2018 року у справі №906/587/17).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду, є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо її належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Також, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно частин 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Ухвали суду було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27 квітня 2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").
Згідно частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на вказані обставини, а також на встановлений законом строк для розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати спір по суті за наявними в матеріалах справи документами.
Щодо клопотання позивача про призначення по справі судової товарознавчої експертизи, зазначає наступне.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення такої експертизи, та неможливості суду самостійно встановити фактичні обставини справи за результатами оцінки доказів, наданих сторонами в обґрунтування своїх позицій у справі, суд не вбачає підстав для призначення у справі судової експертизи та вважає за необхідне у задоволенні клопотання позивача про призначення судової товарознавчої експертизи відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
12 серпня 2020 року Новоушицькою спеціальною школою Хмельницької обласної ради у системі закупівель Прозоро поміщено оголошення про придбання школою посудомийної машини.
Додатком 2 до даного оголошення визначено вимоги до даної машини. Так, товар має бути новим (рік випуску не раніше 2019 року), та таким, що не перебуває в експлуатації, термін та умови його зберігання не порушені, без зовнішніх пошкоджень, не брудний, в оригінальній упаковці
Переможцем спрощеної процедури закупівлі товару став Фізична особа - підприємець Давіскіба Ігор Євгенович.
18 вересня 2020 року між Новоушицькою спеціальною школою Хмельницької обласної ради (позивачем, замовником) та Фізичною особою - підприємцем Давіскібою Ігорем Євгеновичем (відповідачем, постачальником), за результатами спрощеної процедури передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі". укладено договір про закупівлю товарів № 59.
Предметом даного договору є постачання постачальником посудомийної машини, вартістю 58900,00 грн.
Пунктом 5.1. даного договору встановлено строк поставки до 01 вересня 2020 року.
Розділом 2 договору визначені вимоги до якості товару.
Відповідно до пункту 2.1. договору товар цілком укомплектовується відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно із тендерною документацією товар є новим (рік виготовлення 2019), не перебував в експлуатації, термін та умови його зберігання не порушені без зовнішніх пошкоджень, не брудний в оригінальній упаковці. Гарантійний термін складає 12 місяців і починає діяти з дня підписання товарної накладної.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до видаткової накладної №14 від 18 вересня 2020 року представник замовника Чайковський І.А. отримав посудомоєчну машину МПУ-700М, постачальник - Фізична особа - підприємець Давіскіба Ігора Євгенович, передав її.
Платіжними дорученнями від 23 вересня 2020 року № 1 та № 2 Новоушицька спеціальна школа Хмельницької обласної ради перерахувала на рахунок постачальника кошти обумовлені договором у сумі 58900,00 грн.
Відповідно до пункту 2.3. договору у разі поставки товару неналежної якості або виявлення недоліків поставленого постачальник зобов'язується за свій рахунок усунути або замінити товар неналежної якості впродовж 10 днів з дня введення в експлуатацію.
Згідно пункту 5.4. договору встановлено право замовника пред'явити претензію постачальнику по кількості та якості товару. Претензія готується і подається в письмовій формі і пред'являється постачальнику, по кількості - у день прийому-передачі товару, по якості - в будь-який момент впродовж дії даного договору.
Пунктом 10.1. визначено строк дії договору до 31 грудня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору, що визначені пунктами 2.1, 2.3. договору постачальник поставив товар не належної якості та не усунув недоліки.
Після отримання товару позивач неодноразову звертався до Фізичної особи - підприємця Давіскіби Ігора Євгеновича, однак останній на звернення не реагував.
10 листопада 2020 року комісія у складі Швеця І.І. - заступника директора з господарської роботи; Трофанюк Н.М - уповноваженої особи з питань організації проведення спрощених закупівель; Чайковського І.А. - матеріально відповідальної особи по прийому особи по прийому обладнання; за участю представника майстра по ремонту електроустаткування Берта В.П. встановила незадовільний стан машини посудомийної універсальної МПУ-700М та виявила наступні дефекти та недоліки: корпус машини має значні і чисельні знаки використання, на задній стінці вгорі видно місце ймовірного розташування інвентарного номера; верхня кришка (кожух №50 не фіксується у відкритому положенні (вгору), а падає вниз, що унеможливлює завантаження посуди в камеру; датчик положення кришки (кожуха) не подає сигнал на блок керування через деформований натискач на поверхню датчика, площадка натискача повинна покривати всю площадку датчика; ролики механізму підйому та врівноважування кришки (кожуха №5) мають значні сліди використання (стерті); гумові прокладки в загрузочній камері під магістраллю подачі води до душових планок деформовані, що свідчить про тривалий вплив хімічних реагентів на неї; верхня планки з форсунками душу ополіскування від'єднана і не має кріплень; в миючій камері на різьбових шпильках відсутні гайки; переливна труба (№11) вгорі має пересохлі жирові рештки бронзового відтінку, що свідчить про тривалий час її використання, труба внизу не з'єднана з каналізаційним сифоном, каналізаційний вузол з сифоном відсутні; секція миття посуду № 2 (камера в середині) має жирові та вапнякові нашарування з слідами їх часткового очищення; двигун насоса (№14) не повністю прикріплений до рами посудомийної машини, а саме один з чотирьох комплектів кріплень бол-гайка розкручений; болт зливного отвору насосної камери зазнав значної корозії, він повинен бути з нержавіючої сталі; кабель живлення посудомийної машини не відповідає вимогам по номінальній потужності живлення - 16,3кВт, яка зазначена в технічному паспорті, кабель має площу поперечного перерізу 2,5 мм.кв, замість необхідної 6 кв.мм, кінець кабеля з боку підключення має ознаки демонтажу; стіл розвантаження (№3) має неприпустимо деформацію з одного боку, монтажна панель деформована.
На підставі виявлених недоліків комісія дійшла висновку, що машина посудомийна універсальна МПУ-700 має численні ознаки тривалого використання і знаходиться в такому стані, що унеможливлює введення її в експлуатацію без порушення техніки безпеки, а її можливий ремонт пов'язаний зі значними грошовими витратами, які перевищують третину її вартості.
Таким чином заборгованість Фізичної особи - підприємця Давіскіби Ігора Євгеновича перед позивачем складає 58900,00 грн.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк І термін).
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його яевиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання І неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Давіскіби Ігора Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Новоушицької спеціальної школи Хмельницької обласної ради (32600, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Нова Ушиця, вул. Івана Франка, 2, код ЄДРПОУ 21347662) 58900,00 грн. збитків не належним виконанням зобов'язання та 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "09" серпня 2021 р.
Суддя П.В. Хотенець