Справа №338/579/21
Провадження № 2/338/295/21
09 серпня 2021 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Рибки Л.Я.,
з участю секретаря Полек Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ КБ "ПриватБанк" Філоненко С.Ю., який діє на підставі довіреності №5483-К-Н-О від 13 листопада 2020 року, звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки на користь позивача 24 029 грн 01 к. заборгованості за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2011 року та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка звернулась до ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 24 жовтня 2011 року. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які викладені на веб-сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Це підтверджується підписом відповідачки у заяві. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", такі було надано їй для ознайомлення в письмовій формі.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшено до 12 300 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту позивач керувався п. 2.1.1.2.3. Договору. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 отримала кредитну картку.
Представник позивача зазначає, що при укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Свідченням приєднання відповідачки до угоди, дії договору є факт користування позичальницею картковим рахунком та використання нею кредитних коштів. Виконання відповідачкою договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції з повернення кредитних коштів, сплата відсотків за користування ними.
АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі: ОСОБА_1 було надано можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах кредитного ліміту. Відповідачка, в порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала. Станом на 27 квітня 2021 року її заборгованість перед позивачем за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2011 року становила 24 029 грн 01 к, з яких: 16 994 грн 15 к. - заборгованість за тілом кредиту, 7 034 грн 86 к. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Враховуючи те, що на даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання взятих на себе зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, представник АТ КБ "ПриватБанк" просить позов задоволити, стягнути з відповідачки на користь позивача 24 029 грн 01 к. заборгованості та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявне письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначає, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання чи заяви з боку АТ КБ "ПриватБанк" відсутні, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка про отримання судової повістки про виклик до суду. Крім того, інформація щодо розгляду справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалась, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши наступні факти і відповідні їм правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в якій зазначено, що вона згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді, а також зобов'язалась виконувати вимоги Умов і правил надання банківських послуг та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку (а.с. 14). На підставі вказаної анкети-заяви ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Початковий кредитний ліміт 28 жовтня 2013 року було встановлено в розмірі 5 700 грн, який 09 грудня 2013 року збільшено до 11 300 грн, 31 січня 2014 року збільшено до 12 000 грн, 17 жовтня 2016 року зменшено до 0,00 грн, 24 жовтня 2016 року кредитний ліміт збільшено до 12 000 грн, 31 січня 2017 року збільшено до 12 300 грн, 13 серпня 2018 року зменшено до 0,00 грн (а.с. 12). Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_1 видавались кредитні картки, термін дії останньої з них, виданої 12 квітня 2018 року, - 01/22 (а.с. 13).
З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що АТ КБ "ПриватБанк" є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б/н від 24 жовтня 2011 року, наданого суду АТ КБ "ПриватБанк", який відповідачкою не спростовано, станом на 27 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становила 24 029 грн 01 к. та складалась з: 16 994 грн 15 к. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 7 034 грн 86 к. заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 5 - 11).
Таким чином в процесі користування кредитним рахунком ОСОБА_1 належним чином не погашала кредит, що знайшло відображення у вказаному розрахунку заборгованості за договором. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними підтверджується матеріалами справи, зокрема, випискою з рахунку (а.с. 48 - 55).
Загалом на підтвердження умов надання кредиту ОСОБА_1 та порушення останньою взятих на себе зобов'язань позивач надав суду: анкету-заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 24 жовтня 2011 року (а.с. 14), витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна": "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" (а.с. 15), витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та наказ про їх затвердження від 06 березня 2010 року (а.с. 16 - 40), розрахунок заборгованості за договором б/н від 24 жовтня 2011 року (а.с. 5-11), виписку з рахунку відповідачки (а.с. 48 - 55), довідки з інформацією про зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім'я ОСОБА_1 , а також отримані останньою картки (а.с. 12, 13).
Згідно зі ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Виходячи з вимог статей 526; 527; 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже при укладенні кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальниці ОСОБА_1 від 24 жовтня 2011 року процентна ставка не зазначена.
Заявляючи вимоги про погашення кредиту, банк просив, окрім заборгованості за тілом кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченими відсотками.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, представник АТ КБ "ПриватБанк", крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається також на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, як невід'ємні частини спірного договору.
Водночас матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими витягами з Тарифів і з Умов та правил ознайомилась відповідачка та погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 24 жовтня 2011 року, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, наявні в матеріалах справи, які не містять підпису відповідачки, не можуть розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 24 жовтня 2011 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Доказування є юридичним обов'язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
З огляду на викладене, так як фактично кредитні кошти згідно зазначеного обсягу кредитних зобов'язань позичальницею отримано, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь банку суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16994 грн 15 к. підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за користуваня кредитом у розмірі 7 034 грн 86 к, то в задоволенні таких слід відмовити за безпідставністю через відсутність передбаченого договором обов'язку відповідачаки по їх сплаті позивачу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку про стягнення на користь банку кредитної заборгованості в розмірі 16 994 грн 15 к., задовольнивши тим самим 70,72% позовних вимог. Отже з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 605 грн 34 к. (2 270 грн х 70,72%).
На підставі наведеного, керуючись ст. 530, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.141, 258, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 16 994 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 15 копійок заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 24 жовтня 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 1 605 (одну тисячу шістсот п'ять) гривень 34 копійки судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 "д", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Л.Я. Рибка