09 серпня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/500/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
розглянувши заяву б/н та б/д (вх.№557 від 02.08.2021)
заявника Комунального підприємства "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, проспект Праці, 3, м. Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю " ЛАРТ - ВЕЙ", вул. Живова, 11Б, м Тернопіль
про видачу судового наказу за вимогою щодо стягнення заборгованості у розмірі 91 868,97 грн за договором купівлі-продажу №7 від 16.07.2020.
Комунальне підприємство "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРТ - ВЕЙ" за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 91 868,97 грн за договором купівлі-продажу №7 від 16.07.2020.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II "Наказне провадження".
Відповідно до частини 1 статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 156 ГПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Однак, до заяви про видачу судового наказу заявником долучено завірені копії документів (доказів), якими заявник обґрунтовує свої вимоги, тільки в одному примірнику.
Тобто копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для надіслання боржникові, заявником не додано.
Суд звертає увагу заявника, що суд не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, зроблені з копій документів заявника, у зв'язку з чим вважає за необхідне надати час заявнику для подання до суду копії заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, належним чином засвідченими, з метою направлення судом вказаних документів боржнику.
Суд зазначає, що ГПК України не передбачено обов'язку суду виготовляти копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів для надіслання їх боржнику.
Тоді як п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Тобто, згаданою нормою ГПК України обов'язок щодо долучення до заяви про видачу судового наказу копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів покладено на заявника. Суд лише надсилає одночасно з копією судового наказу боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, яку заявник долучає до заяви про видачу судового наказу.
Більше того, суд не може самостійно виготовити копії заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів та надіслати їх разом з копією судового наказу боржнику, оскільки додані заявником до заяви про видачу судового наказу докази не є оригіналами, а є їх засвідченими копіями.
Виготовлення судом копій документів з копій та їх засвідчення чинним ГПК не передбачено. Суд вправі засвідчити копію письмового доказу або витяг з нього лише за наявності оригіналу письмового доказу при поверненні оригіналів письмових доказів за заявою особи, яка подала суду оригінали ( стаття 92 ГПК України).
Також слід зазначити, що статтею 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", встановлено вимоги засвідчення копії документів, зокрема відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Проте, як вбачається із матеріалів заяви заявником додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема: не вказано - назви посади, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.
А тому, такі ксерокопії документів не можуть бути належними та допустимими доказами при розгляді даної заяви.
За таких обставин, суд вважає за можливе до заяви про видачу судового наказу застосувати положення ст. 174 ГПК України, в частині положень щодо залишення заяви без руху.
Згідно вимог частини 1 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 ГПК України).
Оскільки заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ч.1 ст. 174 ГПК України є підставою для залишення заяви без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до суду примірника заяви про видачу наказу з додатками для боржника та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява (належним чином засвідчені копії).
Згідно частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 12, 147-148, 150, 156, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву про видачу судового наказу залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви - 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали надіслати заявнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
Комунальному підприємству "Управління по ремонту та експлуатації автошляхів" Дніпровської міської ради, проспект Праці, 3, м. Дніпро.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано "10" серпня 2021 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець