"05" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/772/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. Карго» (67543, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60, код ЄДРПОУ 32834564) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтра Інвест» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс 100А, код ЄДРПОУ 41586392)
про стягнення 1 569 518,95 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтра Інвест» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс 100А, код ЄДРПОУ 41586392) до Товариства з обмеженою відповідальністю “М.В. КАРГО” (67543, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд. 60, код ЄДРПОУ 32834564)
про стягнення 1 513 350,00 грн.
Представники:
Від позивача - Гєрбєй Д.А. (адвокат, довіреність від 27.04.2021);
Від відповідача - Гришко С.О. (ордер від 23.04.2021 серія ОД № 435995).
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «М.В. Карго» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтра Інвест» (далі - Відповідач) про стягнення 1 569 518,95 грн.
Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2021.
Протокольною ухвалою від 28.04.2021 відкладено підготовче засідання на 17.05.2021.
26.04.2021 ТОВ «Альтра Інвест» звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ «М.В. Карго» про стягнення 1 513 350,00 грн., як відшкодування завданих збитків.
Ухвалою суду від 05.05.2021 прийнято зустрічну позовну заяву від 23.04.2021 (вх. 1201/21 від 26.04.2021) до розгляду та об'єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/772/21.
Протокольною ухвалою від 17.05.2021 відкладено підготовче завдання на 24.05.2021.
Протокольною ухвалою від 24.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.06.2021.
Протокольною ухвалою від 09.06.2021 відкладено підготовче засідання на 22.06.2021.
Протокольною ухвалою від 22.06.2021 відкладено підготовче засідання на 29.06.2021.
Протокольною ухвалою від 29.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «Альтра Інвест» про допит свідка (вхід. № 17283/21).
Протокольною ухвалою від 29.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.07.2021.
У судовому засіданні оголошувались перерви протокольними ухвалами від 12.07.2021 до 20.07.2021, від 20.07.2021 до 26.07.2021, від 26.07.2021 до 05.08.2021.
Представник позивача - ТОВ «М.В. Карго» у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також просив відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Альтра Інвест».
Позовні вимоги за первісним позовом, із посиланням на статті 11, 208, 387, 509, 525, 526, 530, 610, 638, 640, 1212 Цивільного кодексу України, статті 180, 181, 193, 222 Господарського кодексу України, обґрунтовані набуттям (збереженням) Відповідачем без достатньої правової підстави майна (грошових коштів) Позивача після припинення Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М.
Позивач зазначає, що ним на виконання пункту 2.6 Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М було перераховано на користь підрядника ТОВ «Альтра Інвест» кошти всього у розмірі 12 813 964,67 грн. При цьому, згідно з актами виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідками за формою КБ-3 Відповідачем були виконані роботи на загальну суму 10 705 971,37 грн.
Отже, за твердженням Позивача, за відсутності задокументованого виконання робіт чи надання послуг на суму 2 107 993,30 грн. (12 813 964,67 - 10 705 971,37 = 2 107 993,30) та з огляду на факт припинення договірних відносин між сторонами внаслідок виконання робіт за договором, вказана сума зберігається у ТОВ «Альтра Інвест» без достатньої правової підстави та має бути повернута ТОВ «М.В. Карго».
При цьому, Позивач зазначає, що Відповідач, отримавши аванс на суму 2 107 993,30 грн., не здійснив на цю суму ані поставку матеріалів ані виконання робіт чи надання послуг за договором, та не повернув отримані кошти, чим порушив передбачений законом обов'язок щодо повернення безпідставно набутого майна.
Позивач вказує на те, що він мав заборгованість перед ТОВ «Альтра Інвест» за іншим Договором підряду від 22.05.2018 № 22/05/18-Г8М у розмірі 538 474,35 грн., і відповідно до норм статті 601 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 203 Господарського кодексу України, листом від 12.03.2021 за вих. № 1203-02 здійснив залік вказаної заборгованості ТОВ «М.В. Карго» за рахунок частини заборгованості Відповідача. А відтак, зобов'язання Відповідача зі сплати (повернення) грошових коштів після здійснення цього заліку складає 1 569 518,95 грн.
При цьому, Позивач звертає увагу на те, що ТОВ «Альтра Інвест» у листі від 25.02.2021 № 2/02/21 визнало наявність заборгованості перед ним у розмірі 1 569 518,95 грн.
У Відповіді на відзив (на первісну позовну заяву) від 29.04.2021 (вхід. від 30.04.2021 № 12066/21) Позивач наголошує, що предметом позову є не стягнення з Відповідача коштів за виконані роботи, а стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді різниці між вартістю виконаних робіт та загальною сумою коштів перерахованих Відповідачу. Тобто, ТОВ «М.В. Карго» просить стягнути кошти, на розмір яких ТОВ «Альтра Інвест» не були виконані роботи, а тому вони збережені Відповідачем без належної правової підстави.
При цьому, Позивач зазначає, що роботи за Договором підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М виконані в повному обсязі, що не заперечується й Відповідачем у Відзиві на позовну заяву від 23.04.2021 і в листі від 25.02.2021 № 2/02/21. Однак, не зважаючи на визначену вартість таких робіт у кошторисах та договірній ціні у розмірі 12 910 331,72 грн., вартість всіх робіт за договором з урахування додаткових угод відповідно до підписаних сторонами актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в складає 10 705 971,37 грн.
Позивач, із посиланням на частину першу статті 202 Господарського кодексу України, статтю 599 Цивільного кодексу України, пункт 16.1 Договором підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М, зазначає, що оскільки роботи за цим договором були виконані, він припинив свою дію 30.08.2019 внаслідок виконання зобов'язання проведеного належним чином.
Заперечуючи проти доводу Відповідача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України, Позивач посилається на ухвалу Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 370/999/16-ц, яка містить посилання на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17 згідно із яким, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.
Також, Позивач посилається на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18 згідно із якими, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Позивач зазначає, що Відповідач, отримавши авансом від нього грошові кошти у розмірі 2 107 993,30 грн., не здійснив на цю суму ані поставку матеріалів ані виконання робіт чи надання послуг за договором, та не повернув отримані кошти, чим порушив передбачений законом обов'язок щодо повернення безпідставно набутого майна з огляду на факт припинення договору шляхом виконання робіт, передбачених ним.
У Доповненні до відповіді на відзив від 08.06.2021 (вхід від 10.06.2021 № 1578/21) Позивач зазначає, що з боку Відповідача були надіслані в електронній формі Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн., а також Акт № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. При цьому, Позивач зауважує, що з доданої до вказаних документів Відомості витрачених ресурсів витрат замовника слідує, що при виконанні робіт за неведеною довідкою та актом № 3 на суму 2 204 360,34 грн. Відповідачем були витрачені матеріали, а саме ТОВ «М.В. Карго» як замовника, які ним не надавались.
Саме тому в листі від 14.11.2019 № 1411/03 для підтвердження реальності виконаних робіт з боку ТОВ «Альтра Інвест» було витребувано підтвердження використання ресурсів витрат замовника. Однак, на вказаний лист Відповідачем не було надано жодного підтвердження використання матеріалів замовника, що, на думку Позивача, свідчить й про відсутність факту виконання робіт з матеріалів, які були відсутні у Відповідача.
ТОВ «М.В. Карго» вказує на те, що за наведеним Актом № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. та Відомості витрачених ресурсів витрат замовника мало місце використання, в томи числі, й бетону. Однак, як слідує із порівняльного аналізу зробленого Позивачем кількість бетону за Актами передачі ТМЦ для використання робіт за договором підряду і за Актами про витрату давальницьких матеріалів (форма М-23) є ідентичною кількості використаного бетону за Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на загальну суму 10 705 971,37 грн., а саме 3 394,517 куб. м.
Тобто, увесь переданий Позивачем для виконання договору бетон був використаний та врахований у Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на загальну суму 10 705 971,37 грн. А обсяги бетону вказані в Акті № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. Позивачем не передавались, докази такої передачі Відповідачем не надані та у матеріалах справи відсутні. Ця обставина, за твердженням Позивача, свідчить й про відсутність самих робіт і про недостовірність наданого Акту № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн.
Окрім того, Позивач зазначає, що підтвердженням відсутності виконання робіт за Актом № 3 на суму 2 204 360,34 грн. є обставина ненадання Відповідачем документації, а саме: актів на приховані роботи (на закриття прихованих робіт); актів вхідного контролю матеріалів; сертифікатів, паспортів інших документів, що підтверджують якість та походження використаних матеріалів; виконавчі схеми, що містять розмірні лінії і підрахунок обсягів робіт, наведений у відомості; актів проміжного приймання конструкцій; актів вимірювання (для інженерних мереж), обов'язок щодо надання яких встановлений підпунктами 5.2.9, 5.2.31 пункту 5.2, пунктом 9.5 Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М.
Позивач окремо зазначає, що за наданими Відповідачем у електронній формі Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Актом № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. роботи, які в них вказані, виконувалися у травні 2019 року. А в листі від 19.11.2019 № 02/11-19 Відповідач вказував на те, що всі накладні, які водії міксерів Позивача надавали виконавцям робіт ТОВ «Альтра Інвест», були узагальнені ще в кінці 2018 року та здані з виконавчою документацію.
При цьому, Позивач наголошує на неможливості передачі документації в кінці 2018 року на роботи, які виконувались у травні 2019 року. Крім того, використання бетону через його властивості є неможливим через більше ніж 5 місяців, оскільки відповідно до паспортів бетонної суміші період повного застигання такого бетону складає 28 діб. Тобто, бетон, переданий у 2018 році не міг бути використаний у травні 2019 року - період, вказаний у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Акті № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн.
ТОВ «М.В. Карго» вказує на те, що факт повного виконання робіт за Договором підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М також підтверджується Сертифікатом серії ІУ № 162192681005 від 25.09.2019, що засвідчує факт введення в експлуатацію причалу № 25, а відтак й повне виконання робіт. У цьому сертифікаті зазначено, що генеральним підрядником є ТОВ «ТІС-ГІДРОТЕХНІКА», однак, Позивач звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2.3 Договору підряду від 21.06.2016 № 01/2100616 ТОВ «М.В. Карго» як замовник мало право самостійно залучати підрядників, що й було здійснено шляхом укладення Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М з ТОВ «Альтра Інвест».
Окрім того, Позивач звертає увагу на те, що ТОВ «Альтра Інвест» у листі від 19.11.2019 № 02/11-19 повідомляло, що роботи за Договором підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М були завершені у період листопад-грудень 2018 року.
У Письмових поясненнях від 04.08.2021 ТОВ «М.В. Карго», із посиланням на лист ТОВ «МОРБУДПРОЕКТ» від 23.07.2021 № 410/21/1, зазначає, що відмінність від передбаченої сторонами вартості робіт в договірній ціні та в актах приймання-передачі виконаних робіт зумовлена тим, що під час виконання робіт мала місце зміна робочої проектної документації. Зокрема, був змінений конструктив кордонної та тилових балок причалу, у результаті чого зменшився фактичний обсяг бетону, необхідного для повного виконання робіт. Тобто, було змінено кількість використовуваного матеріалу.
У Відзиві на зустрічну позовну заяву від 14.05.2021 (вхід. від 17.05.2021 № 13200/21) ТОВ «М.В. Карго», із посиланням на частину першу статті 11, статті 22, 525, 526, частину першу статті 614 Цивільного кодексу України, статті 174, 224 Господарського кодексу України, наголошує на тому, що Договором підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М непередбачений строк надання замовником матеріалів для виконання робіт. При цьому, зазначає, що ТОВ «Альтра Інвест» у період названий ним простоєм жодного разу не зверталось до замовника з проханням надати той чи інший матеріал із вказівкою на їх вид та обсяг необхідний для подальшого виконання робіт.
Також, ТОВ «М.В. Карго» вказує на те, що зі змісту зустрічної позовної заяви слідує, що предметом позову є стягнення саме реальних збитків, тобто втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, як це передбачено пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України.
При цьому, ТОВ «М.В. Карго» посилається на висновок Верховного Суду викладений у постанові від 01.04.2019 у справі № 909/654/18, згідно із яким, ля застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
ТОВ «М.В. Карго» зазначає, що позивачем за зустрічним позовом не надано жодного доказу на підтвердження реальності збитків, а саме, фактичного їх понесення у зв'язку із порушення з боку замовника, а також наявності простою, в тому числі його часу.
При цьому, ТОВ «М.В. Карго» наголошує на неправдивості і бездоказовості твердження ТОВ «Альтра Інвест» про несвоєчасне надання з боку замовника матеріалів. Адже факт відсутності простою у період зазначений ТОВ «Альтра Інвест» підтверджується Актами на приховані роботи від 05.05.2018, від 10.05.2018, від 20.05.2018, від 23.05.2018, від 26.05.2018, від 01.06.2018, від 02.06.2018, від 04.06.2018, від 08-10.06.2018, від 12.06.2018, від 13.06.2018, від 14.06.2018, від 20.06.2018, від 22.06.2018. Тобто, ці акти підтверджують факт виконання робіт у періоді названому позивачем за зустрічним позовом як простій, саме з яким ТОВ «Альтра Інвест» пов'язує завдання йому збитків.
Окрім того, ТОВ «М.В. Карго» вказує на те, що підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М передбачено право підрядника зупинити виконання робіт у випадку порушення замовником своїх зобов'язань із забезпечення виконання робіт матеріалами, вказаних в Переліку матеріалів та виробів, що поставляються замовником. Однак, ТОВ «Альтра Інвест» не повідомляло ТОВ «М.В. Карго» про намір зупинити виконання робіт через відсутність матеріалів. Вказана обставина, на думку Позивача, підтверджує той факт, що фактично зупинення робіт та простій не мали місце, а роботи виконувалися, що також підтверджується й наведеними актами на приховані роботи.
ТОВ «М.В. Карго» окремо вказує на те, що умовами Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М не передбачено й будь-якого його зобов'язання щодо оплати періоду находження технікі та трудових ресурсів ТОВ «Альтра Інвест» без виконання робіт.
ТОВ «М.В. Карго» наголошує на відсутності усіх складових господарської відповідальності, а саме: 1) вина, внаслідок відсутності зобов'язання замовника надавати матеріали в певний строк та з огляду на те, що ТОВ «Альтра Інвест» не зверталось до нього з проханням про отримання матеріалів; 2) шкода, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено жодними доказами факт реальності завдання шкоди; 3) причинний зв'язок, відсутній, зокрема й внаслідок недоведеності наявності вини замовника та реальності завдання шкоди.
У Запереченнях щодо відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву від 04.06.2021 (вхід. від 07.06.2021 № 15355/21), заперечуючи проти доводу ТОВ «Альтра Інвест» щодо узгодження Календарного графіку виконання Робіт (Додаток № 1), що, на думку позивача за зустрічним позовом само по собі передбачає строки на проведення робіт та надання необхідних матеріалів для цього, ТОВ «М.В. Карго» зазначає, що цей графік не визначає строків або термінів надання матеріалів, з урахуванням того, що виконання того чи іншого виду робіт не завжди передбачає використання матеріалів поставки підрядника.
При цьому, Позивач звертає увагу на те, що пунктом 6.1 Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М передбачено забезпечення робіт матеріалами та іншими ресурсами, необхідними для виконання робіт, здійснює підрядник (за виключенням матеріалів та виробів, зазначених у Додатку № 2 до договору «Перелік матеріалів та виробів, що поставляються Замовником»). А у вказаному Додатку № 2 передбачено, що матеріали постачаються підряднику на підставі замовлення відповідальної особи підрядника оформленої заздалегідь в розумний строк.
ТОВ «М.В. Карго» вказує на відсутність доказів спрямування на його адресу уповноваженою відповідальною особою ТОВ «Альтра Інвест» відповідного замовлення на постачання матеріалів.
Також, ТОВ «М.В. Карго» зауважує, що не отримувало від Відповідача лист від 31.05.2018 № 31/05/2018-2, а твердження про його надання не відповідають дійсним обставинам справи. Окрім того, звертає увагу на те що цей лист датований 31.05.2018, та не може бути доказом простою у травні 2018 року.
Представник відповідача - ТОВ «Альтра Інвест» у судовому засіданні заперечував проти первісного позову, просив відмовити у його задоволенні. Також просив задовольнити повністю зустрічний позов.
У Відзиві на позовну заяву від 23.04.2021 (вхід. від 26.04.2021 № 11570/21) Відповідач, із посиланням на статтю 6, частину другу статті 11, статті 96, 509, 525, 526, 611, 627, частину першу статті 628, статтю 629, частини першу, другу статті 843, частину першу статті 844 Цивільного кодексу України, статтю 174, частину першу статті 175, статтю 193 Господарського кодексу України, зазначає, що між сторонами був укладений Договір підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М та Додаткові угоди до нього від 27.06.2018 № 1, від 28.08.2018 № 2, від 13.12.2018 № 3, від 14.12.2018 № 4, від 15.01.2019 № 5, загальна погоджена вартість робіт скала суму у розмірі 12 910 331,72 грн., що є співмірним з перерахованими коштами на загальну суму 12 813 964,67 грн. При цьому, оскільки перерахування вказаних коштів було здійснено на виконання умов договору, що не заперечується й сторонами, на думку Відповідача, це виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України
В обґрунтування своєї позиції Відповідача посилається на висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 23.03.2016 у справі № 6-2978цс15, згідно із яким, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
Також, Відповідач посилається на висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, згідно із яким, набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Заперечуючи проти доводу Позивача про визнання ТОВ «Альтра Інвест» у листі від 25.02.2021 № 2/02/21 заборгованості перед ним у розмірі 1 569 518,95 грн., Відповідач зазначає, що цей лист пов'язаний з його рішенням з метою збереження партнерських відносин у досудовому порядку та за власний рахунок вирішити відповідне непорозуміння. Однак, внаслідок неприйняття ТОВ «М.В. Карго» пропозиції щодо розстрочення виплати виставленої суми на 12 місяців і подання ним позовної заяви, врегулювання спору не відбулося, і ТОВ «Альтра Інвест» листом від 05.04.2021 № 05-1/04/21 підтвердив свою відмову від визнання претензій зі сторони Позивача. Крім того, Відповідач наголошує на тому, що його Лист від 25.02.2021 № 2/02/21 не є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
У запереченнях на позовну заяву (первісну) від 27.05.2021 (вхід від. 31.05.2021 № 14544/21) ТОВ «Альтра Інвест» зазначає, що Позивачем не було надано суду копії Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн., а також Акт № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн., який був направлений на підписання на адресу ТОВ «М.В. Карго».
При цьому, Відповідач зазначає, що доказом на підтвердження обставини направлення на адресу Позивача Акта № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. є копія відповіді від 14.11.2019 за вих. № 1411/03 за підписом заступника директора по адміністративним питанням проекту Матвіїва І.Р.
Відповідач звертає увагу на те, що Акт № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. був направлений на адресу Позивача у травні 2019 року, а зауваження до нього були отримані лише через 6 місяців після його направлення, що є порушенням пункту 11.2 Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М, згідно із яким, замовник розглядає акти протягом двох робочих днів з моменту отримання, та підписує їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направляє підряднику мотивовану відмову від їх підписання. А тому, за твердженням Відповідача, роботи на вказану суму вважаються прийнятими, а акт підписаним.
Крім того, ТОВ «Альтра Інвест» зазначає, що підтвердженням проведення робот за Актом № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. є лист ТОВ «М.В. Карго» від 14.11.2019 за вих. № 1411/03, але ця обставина не визнається Позивачем через не підписання акта з його сторони. При цьому, за твердженням Відповідача, ненадання ним відповідної інформації, яка повинна бути та наявна у Позивача, не може слугувати доказом того, що будівельні роботи за Актом № 3 не проводилися та бути підставою для їх неприйняття.
Отже, на думку Відповідача, обсяг робіт обумовлений у Договорі підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М за визначеною ціною був виконаний ТОВ «Альтра Інвест» та прийнятий Позивачем без зауважень.
Зустрічні позовні вимоги про стягнення 1 513 350,00 грн., як відшкодування завданих збитків, із посиланням на частину другу статті 11, статтю 15, частину першу статті 16, статті 22, 509, 525, 526, 611, 623, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 224, частину першу статті 225 Господарського кодексу України, пункти 6.7, 13.1 Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М, обґрунтовані невиконанням ТОВ «М.В. Карго» у період з 02.05.2018 по 27.06.2018 обов'язків за договором щодо надання ТОВ «Альтра Інвест» матеріалів та комплектуючих, які були необхідні для виконання умов договору, а також незабезпеченням своєчасного підключення обладнання підрядника до точок тимчасового електроживлення вздовж причальної лінії, у зв'язку з чим він не мав можливості проводити необхідні будівельні роботи.
ТОВ «Альтра Інвест» зазначає, що вказані обставини підтверджуються листами від 31.05.2018 № 31/05/2018-1 і від 31.05.2018 № 31/05/2018-2.
Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що від простою, який виник з вини ТОВ «М.В. Карго», у нього у період з 02.05.2018 по 27.06.2018 виникли збитки в сумі 1 513 350,00 грн. у зв'язку із понесеними витратами, а саме: 1) 28 500,00 грн. - автобус, водій (доставка працівників на об'єкт), ціна за зміну (1 день) - 500,00 грн.; 2) 85 500,00 грн. - замовлення обідів для працівників (30 осіб), ціна за зміну (1 день) - 1 500,00 грн.; 3) 14 250,00 грн. - оплата житла ІТР, ціна за зміну (1 день) - 250,00 грн.; 4) 171 000,00 грн. - оренда крану, ціна за зміну (1 день) - 3 000,00 грн.; 5) 188 100,00 грн. - оренда опалубки, ціна за зміну (1 день) - 3 300,00 грн.; 6) 1 026 000,00 грн. - оплата робочого дня працівників (30 осіб по 600 грн.), ціна за зміну (1 день) - 18 000,00 грн.
У Відповіді на відзив за зустрічною позовною заявою від 31.05.2021 (вхід. від 02.06.2021 № 14882/21), заперечуючи проти доводу ТОВ «М.В. Карго» щодо відсутності в умовах Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М строку надання замовником матеріалів для виконання робіт, ТОВ «Альтра Інвест» зазначає, що сторони у цьому договорі узгодили Календарний графік виконання Робіт (Додаток № 1), що само по собі передбачає строки на проведення робіт та надання необхідних матеріалів для цього, а сторони зобов'язані належним чином сприяти одна одній для належного виконання взятих на себе зобов'язань.
Заперечуючи проти доводу ТОВ «М.В. Карго» про те, що ТОВ «Альтра Інвест» у період названий ним простоєм жодного разу не зверталось до замовника з проханням надати той чи інший матеріал із вказівкою на їх вид та обсяг необхідний для подальшого виконання робіт, позивач за зустрічним позовом вказує на листи від 31.05.2018 № 31/05/2018-1 і від 31.05.2018 № 31/05/2018-2, а також лист від 27.06.2018 № 27/06/2018-1, яким він сповістив замовника про розмір заподіяних збитків за період з 02.05.2018 по 27.06.2018 від неналежного виконання ним взятих на себе зобов'язань, які склали суму в розмірі 1 513 350,00 грн.
Також, заперечуючи проти доводу ТОВ «М.В. Карго» щодо відсутності факту простою, ТОВ «Альтра Інвест» зазначає, що акти на приховані роботи не можуть бути належними та допустимими доказами, які б підтвердили своєчасну поставку матеріалів та обсяг виконання запланованих робіт у відповідності до Календарного графіку виконання робіт, оскільки ці акти свідчать лише про те, що ці роботи в подальшому будуть приховані іншими роботами. Ці акти свідчать про те, що ці роботи (які будуть приховані) виконані відповідно до якісних вимог, що ставляться до робіт такої категорії.
Однак, ці акти не спростовують обставини вимушеного простою техніки (збільшення строку оренди від запланованого періоду), оплати більшої кількості годино/людин, ніж необхідно за вказаний та запланований період, передбачений Календарним графіком виконання робіт, за яким передбачений об'єм робіт за цей період є значно вищим ніж фактично виконаний.
ТОВ «Альтра Інвест», із посиланням на частину першу статті 34 Кодексу законів про працю України, зазначає, що, у даному випадку, простій відбувся з вини ТОВ «М.В. Карго» та був тривалим, що виразилося у неможливості підключення обладнання Відповідача до точок тимчасового електроживлення вздовж причальної лінії, а також у ненаданні матеріалів та комплектуючих, які були необхідні для виконання договору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
04.04.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір підряду № 04/04/18-25М (далі - Договір від 04.04.2018). /т. І а.с. 19-37/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору від 04.04.2018 підрядник (Відповідач) зобов'язався за завданням та за кошти замовника (Позивача) і матеріалів підрядника (за виключенням матеріалів та виробів, зазначених в Додатку № 2 до Договору «Перелік матеріалів та виробів, що поставляються замовником») власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з улаштування залізобетонної частини причалу № 25 по проекту «НЕПТУН» об'єкту «Будівництво терміналу по перевантаженню зернових вантажів на причалі № 25, розташованого на території Визирської сільської і Новобілярської селищної ради»: « 244. Причал № 25 - будівництво причалу», а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи. Роботи, що зазначені в цьому п. 1.1 даного договору мають бути завершені та здані замовнику (без зауважень з боку останнього) згідно Додатку № 1 «Календарний графік виконання робіт». У випадку якщо замовник доручає підряднику виконати додатково роботи, що вказані в підпункті 1.1.1 цього договору, то термін виконання робіт (у сукупності робіт вказаних в даному п. 1.1 та робіт, що вказані у підпункті 1.1.1 цього договору) погоджується з замовником підписавши додаткову угоду.
Згідно із підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 Договору від 04.04.2018 у випадку, якщо підрядник вчасно та без прострочення (будь-яких затримок) виконує роботи, що мають бути виконані згідно Додатку № 1 «Календарний графік виконання Робіт», замовник вправі доручити підряднику виконання робіт, а підрядник зобов'язаний виконати такі роботи. При цьому, усі роботи за даним договором (у сукупності робіт вказаних в п. 1.1 та робіт, що вказані в даному підпункті 1.1.1 цього договору) мають бути завершені у строк погодженій з замовником. При цьому, вартість виконання таких робіт, що зазначені в даному підпункті 1.1.1 цього договору визначаються додатковим протоколом погодження ціни, на які збільшується договірна ціна, що зазначена в пункті 2.5 цього договору.
Пунктом 2.1 Договору від 04.04.2018 передбачено, що договірна ціна, тобто вартість робіт (тобто компенсація всіх можливих витрат підрядника та плата за виконані ним роботи) за цим договором, зазначена у протоколі погодження договірної ціни (Додатку № 3). Протокол погодження договірної ціни є твердий (в тому числі зазначена в пункті 1.1.1 цього договору у разі прийняття замовником рішення про виконання таких робіт підрядником) та підлягає зміні виключно за письмовим погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. Після підписання договору підрядник зобов'язується у строк 30 робочих днів передати замовнику на підписання договірну ціну (Додаток № 5), розроблену у програмному комплексі АВК-5. Керуючись ст. 3 і ст. 6 ЦКУ сторони поголи відступити від умов абзацу другого ч. 5 ст. 844 ЦКУ та погодили, що після укладення цього договору підрядник не має права вимагати збільшення кошторису у зв'язку із будь-яким зростанням (істотним або неістотним) вартості матеріалів та/або устаткування та/або робіт (послуг), що виконуються (надаються підряднику третіми особами). Сторони погодили, що в разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник не має права вимагати розірвання договору.
У матеріалах справи наявні два Протоколи узгодження Договірної ціни (Додаток № 3 до Договору від 04.04.2018) на суму 5 485 734,60 грн. і на суму 9 320 509,00 грн. Представники сторін у судовому засіданні пояснили, що їм не відомі обставини підписання двох додатків, однак вказали, що правильним є Протокол узгодження Договірної ціни на суму 9 320 509,00 грн. /т. І а.с. 33, 181/.
Відповідно до підпунктів 2.6.1, 2.6.2 пункту 2.6 Договору від 04.04.2018 сторони дійшли згоди про наступний порядок оплати за даним договором. Замовник здійснює сплату авансу у розмірі 30 % від суми зазначеної у Протоколі погодження договірної ціни (додаток № 3) протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору. Сплата послідуючих платежів здійснюється (з урахуванням пункт 2.7 цього Договору) згідно з щомісячними актами виконаних робіт форми КБ2в з вирахуванням авансових платежів.
Пунктом 11.1 Договору від 04.04.2018 факт виконання та вартість всього обсягу робіт підтверджується підписаними сторонами Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Сторони здійснюють щомісячне здавання-приймання виконаних робіт протягом звітного місяця, про що складають щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт за кожен звітний місяць, в який вказують обсяги виконаних робіт протягом звітного місяця та їх вартість.
Згідно із пунктом 16.1 Договору від 04.04.2018 він набирає чинності з дати його укладення і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
27.06.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору підряду № 04/04/18-25М від 04.04.2018 про погодження Договірної ціни на окремі види робіт, відповідно до якої сторони погодили, що загальна вартість робіт і витрат по монтажу анкерних тяг підрядника (ціна Додаткової угоди) становить: 120 884,60 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 20 147,40 грн. /т. І а.с. 38/.
28.08.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору підряду № 04/04/18-25М від 04.04.2018 про погодження Договірної ціни на окремі види робіт, відповідно до якої сторони погодили, що загальна вартість робіт і витрат по улаштуванню залізобетонної частини причалу № 25 секція № 7-5 підрядника (ціна Додаткової угоди) становить: 2 824 532,25 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 470 755,37 грн. /т. І а.с. 39/.
13.12.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 3 до Договору підряду № 04/04/18-25М від 04.04.2018 про погодження Договірної ціни на окремі види робіт, відповідно до якої сторони погодили, що загальна вартість робіт по антикорозійному покриттю закладних деталей підрядника (ціна Додаткової угоди) становить: 48 750,00 грн. в тому числі ПДВ - 20 % - 8 125,00 грн. /т. І а.с. 40/.
14.12.2018 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 4 до Договору підряду № 04/04/18-25М від 04.04.2018 про погодження Договірної ціни на окремі види робіт, відповідно до якої сторони погодили, що загальна вартість робіт і витрат по улаштуванню залізобетонних балок секції причалу 11-12 Підрядника (ціна Додаткової угоди) становить: 210 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 35 000,00 грн. /т. І а.с. 41/.
15.01.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 5 до Договору підряду № 04/04/18-25М від 04.04.2018 про погодження Договірної ціни на окремі види робіт, відповідно до якої сторони погодили, що загальна вартість робіт і витрат Підрядника по додатковим роботам по улаштуванню бетонної причалу № 25 секцій 11-12 (ціна Додаткової угоди) становить: 385 655,87 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 64 275,98 грн. /т. І а.с. 42/.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частини перша, друга статті 875 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом встановлені наступні обставини.
На виконання пункту 2.6. Договору від 04.04.2018 ТОВ «М.В. Карго» було здійснено платежі на користь ТОВ «Альтра Інвест» у загальному розмірі 12 813 964,67 грн., а саме:
100 000,00 грн. за платіжним дорученням від 18.04.2018 № 3156;
722 860,19 грн. за платіжним дорученням від 26.04.2018 № 3272;
822 860,19 грн. за платіжним дорученням від 26.04.2018 № 3273;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 22.06.2018 № 4860;
1 000 000,00 грн. за платіжним дорученням від 18.07.2018 № 5135;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 30.07.2018 № 5371;
1 000 000,00 грн. за платіжним дорученням від 17.08.2018 № 5667;
120 884,60 грн. за платіжним дорученням від 28.08.2018 № 5762;
381 825,98 грн. за платіжним дорученням від 28.08.2018 № 5764;
465 533,71 грн. за платіжним дорученням від 31.08.2018 № 5784;
800 000,00 грн. за платіжним дорученням від 11.09.2019 № 5951;
700 000,00 грн. за платіжним дорученням від 14.09.2018 № 5983;
800 000,00 грн. за платіжним дорученням від 25.09.2018 № 6136;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 04.10.2018 № 6258;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 16.10.2018 № 6338;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 25.10.2018 № 6462;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 05.11.2018 № 6583;
500 000,00 грн. за платіжним дорученням від 13.11.2018 № 6707;
300 000,00 грн. за платіжним дорученням від 23.11.2018 № 6983;
700 000,00 грн. за платіжним дорученням від 30.11.2018 № 7081;
300 000,00 грн. за платіжним дорученням від 07.12.2018 № 7239;
200 000,00 грн. за платіжним дорученням від 11.12.2018 № 7272;
200 000,00 грн. за платіжним дорученням від 19.12.2018 № 7409;
300 000,00 грн. за платіжним дорученням від 21.12.2018 № 7465;
400 000,00 грн. за платіжним дорученням від 18.01.2019 № 375. /т. І а.с. 113-138/.
ТОВ «М.В. Карго» і ТОВ «Альтра Інвест» складені і підписані акти виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 на загальну суму 10 705 971,37 грн., а саме :
1 959 270,00 грн. - Акт № 1 виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 21.08.2018, Довідка за формою КБ-3 від 21.08.2018 за серпень 2018 року;
120 884,60 грн. - Акт № 1 виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 31.08.2018, Довідка за формою КБ-3 від 31.08.2018 за серпень 2018 року;
2 970 142,18 грн. - Акт № 1 виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 31.10.2018, Довідка за формою КБ-3 від 31.10.2018 за жовтень 2018 року;
2 186 736,48 грн. - Акт № 2 виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 31.10.2018, Довідка за формою КБ-3 від 31.10.2018 за жовтень 2018 року;
210 000,00 грн. - Акт виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 10.05.2019, Довідка за формою КБ-3 від 10.05.2019 за травень 2019 року;
2 824 532,24 грн. - Акт виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 10.05.2019, Довідка за формою КБ-3 від 10.05.2019 за травень 2019 року;
48 750,00 грн. - Акт № 1 виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 10.05.2019, Довідка за формою КБ-3 від 10.05.2019 за травень 2019 року;
385 655,87 грн. - Актом виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в від 30.08.2019, Довідка за формою КБ-3 від 30.08.2019 за серпень 2019 року. /т. І а.с. 43-112/.
Щодо Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Акту № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. слід вказати на наступне.
Як вже зазначалось, відповідно до пункту 11.1 Договору від 04.04.2018 факт виконання та вартість всього обсягу робіт підтверджується підписаними сторонами Актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3.
Згідно із пунктом 11.2 Договору від 04.04.2018 не пізніше ніж 2 дні з дня фактичного виконання як всього обсягу робіт так і робіт, які виконані протягом звітного місяця, підрядник зобов'язався надати замовнику по два примірники акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3 (відносно всього обсягу робіт за договором) та щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт (відносно робіт, які виконані протягом звітного місяця) про фактично виконані роботи в двох примірниках. Протягом 2 робочих днів з моменту отримання Актів замовник розглядає та підписує їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направляє підряднику мотивовану відмову від їх підписання.
Відповідно до частини першої статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України та умов пунктів 11.1, 11.2 Договору від 04.04.2018 Відповідач як підрядник повинен був надати Позивачу по два примірники акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 підписані з його боку. При цьому, Договір від 04.04.2018 не містить умов щодо можливості обміну документами та повідомленнями за допомого засобів електронного зв'язку. Тобто вказані акт і довідка повинні були бути надані замовнику підрядником у паперовій формі з підписом повноважної особи ТОВ «Альтра Інвест».
Натомість, наявні у матеріалах справи примирники Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Акту № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. не містять підпису повноважної особи ТОВ «Альтра Інвест». Ці примірники надані до матеріалів справи замовником - ТОВ «М.В. Карго» разом із Доповненнями до відповіді на відзив від 08.06.2021. А, як випливає з пояснень наданих Позивачем, ці документи були надіслані на його електронну пошту саме у такому вигляді без їх підписання з боку Відповідача. При цьому, Відповідачем не надані та у матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження обставин надання (надіслання) замовнику вказаних актів та довідки у паперовій формі з підписом повноважної особи ТОВ «Альтра Інвест».
Тобто, Відповідачем не виконано обов'язок, передбачений частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України та умовами пунктів 11.1, 11.2 Договору від 04.04.2018 щодо надання Позивачу по два примірники акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 підписаних з його боку. А відтак, у даному випадку, не можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України щодо презумпції дійсності акту підписаного однією стороною.
Окрім того, слід зазначити, що презумпція дійсності акта приймання виконаних будівельних робіт, тобто факт, який припускається з великою ймовірністю, може бути спростована, якщо її неправдивість буде безспірно доведено. Це означає можливість визнання цього акту недійсним, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта будуть визнані судом обґрунтованими, що прямо передбачено частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України.
У цій справі Позивач, як замовник робіт, зазначає про свою незгоду з Актом № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. за травень 2019 року (форма КБ-2в), а відтак, суд вважає за можливе надати оцінку мотивам такої незгоди.
Як випиває зі змісту Акта № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. та Відомості витрачених ресурсів витрат замовника мало місце використання, в томи числі, й бетону. Однак, кількість бетону за Актами передачі ТМЦ для використання робіт за договором підряду і за Актами про витрату давальницьких матеріалів (форма М-23) є ідентичною кількості використаного бетону за підписаними Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на загальну суму 10 705 971,37 грн., а саме 3 394,517 куб. м. /т. ІІІ а.с. 109 -130/.
Тобто, увесь переданий Позивачем для виконання договору бетон був використаний та врахований у підписаних Актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на загальну суму 10 705 971,37 грн. А обсяги бетону вказані в Акті № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. Позивачем не передавались, докази такої передачі Відповідачем не надані та у матеріалах справи відсутні.
Також, як випливає зі змісту Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Акту № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн., роботи, які в них вказані, виконувалися у травні 2019 року. А в наявному у матеріалах справи листі від 19.11.2019 № 02/11-19 Відповідач вказував на те, що всі накладні, які водії міксерів Позивача надавали виконавцям робіт ТОВ «Альтра Інвест», були узагальнені ще в кінці 2018 року та здані з виконавчою документацію.
При цьому, суд погоджується з доводом Позивача про неможливість передачі документації складеної в кінці 2018 року на роботи, які виконувались у майбутньому, травні 2019 року.
Крім того, суд погоджується й з доводом Позивача, про те, що використання бетону через його властивості є неможливим через більше ніж 5 місяців, оскільки відповідно до паспортів бетонної суміші період повного застигання такого бетону складає 28 діб. Тобто, бетон, переданий у 2018 році не міг бути використаний у травні 2019 року - період, вказаний у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Акті № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн.
Ці обставини свідчать про недостовірність наданого Акту № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн. в частині обсягів використаного бетону та робіт пов'язаних з ним.
Окрім того, підтвердженням відсутності виконання робіт за Актом № 3 на суму 2 204 360,34 грн. є обставина ненадання Відповідачем документації, а саме: актів на приховані роботи (на закриття прихованих робіт); актів вхідного контролю матеріалів; сертифікатів, паспортів інших документів, що підтверджують якість та походження використаних матеріалів; виконавчі схеми, що містять розмірні лінії і підрахунок обсягів робіт, наведений у відомості; актів проміжного приймання конструкцій; актів вимірювання (для інженерних мереж), обов'язок щодо надання яких встановлений підпунктами 5.2.9, 5.2.31 пункту 5.2, пунктом 9.5 Договору від 04.04.2018.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 2 204 360,34 грн. і Акту № 3 прийняття виконання будівельних робіт на суму 2 204 360,34 грн., як доказів виконання вказаних в них робіт підрядником та прийняття їх замовником.
Отже різниця між сумою перерахованою ТОВ «М.В. Карго» на користь ТОВ «Альтра Інвест» та вартістю робіт відповідно до складених і підписаних актів виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідками за формою КБ-3, становить 2 107 993,30 грн. (12 813 964,67 - 10 705 971,37 = 2 107 993,30)
Суд не приймає довід Відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Суд враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17 згідно із яким, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.
Також, суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18 згідно із якими, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до частин першої, третьої статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із пунктом 16.1 Договору від 04.04.2018 він діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як вже зазначалось, відповідно до пункту 1.1 Договору від 04.04.2018 його предметом є виконання робіт з улаштування залізобетонної частини причалу № 25 по проекту «НЕПТУН» об'єкту «Будівництво терміналу по перевантаженню зернових вантажів на причалі № 25, розташованого на території Визирської сільської і Новобілярської селищної ради»: « 244. Причал № 25 - будівництво причалу».
Факт повного виконання робіт за Договором підряду від 04.04.2018 підтверджується Сертифікатом серії ІУ № 162192681005 від 25.09.2019, що засвідчує факт введення в експлуатацію причалу № 25, а відтак й закінчення будівництва. /т. ІІ а.с. 148-149/.
У цьому сертифікаті зазначено, що генеральним підрядником є ТОВ «ТІС-ГІДРОТЕХНІКА», однак, з наявного у матеріалах справи Договору підряду від 21.06.2016 № 01/2100616 (пункт 2.3) вбачається, що ТОВ «М.В. Карго» як замовник мало право самостійно залучати підрядників, що й було здійснено шляхом укладення Договору підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М з ТОВ «Альтра Інвест». /т. ІІІ а.с. 150-156/.
Окрім того, ТОВ «Альтра Інвест» у листі від 19.11.2019 № 02/11-19 повідомляло, що роботи за Договором підряду від 04.04.2018 № 04/04/18-25М були завершені у період листопад-грудень 2018 року. /т. ІІІ а.с. 132/.
Як вбачається з листа ТОВ «МОРБУДПРОЕКТ» від 23.07.2021 № 410/21/1 під час будівництва причалу № 25 (проект «Будівництво причалу № 25 і частини морського універсального перевантажувального комплексу»), а саме, в ході розробки проектної документації стадії «Р» та внесення змін (в період будівництва) в конструктив кордонної та тилових балок причалу, значно зменшився фактичний обсяг матеріалів, що використовуються, по секціям № 8-17. Внаслок чого, фактичний обсяг бетону, потрібний для будівництва причалу № 25 (а саме секцій № 8-17), зменшився до 3 394,52 куб м. (округлено). Також, ТОВ «МОРБУДПРОЕКТ» повідомило, що є проектною організацією, яка є розробником проектної документації стадії «Р» будівництва причалу № 25 за договором з Позивачем, і здійснювала авторський нагляд під час будівництва. /т. ІІІ а.с. 187/.
Тобто, різниця між сплаченою Позивачем сумою авансу та вартістю фактично виконаних Відповідачем робіт, підтверджених підписаними сторонами актами виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідками за формою КБ-3, обумовлена зміною робочої проектної документації щодо конструктивних частин причалу та відповідним зменшенням обсягу необхідних будівельних робіт.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про припинення Договору від 04.04.2018 внаслідок його виконанням, проведеного належним чином.
Отже, з припиненням Договору від 04.04.2018 грошова сума у розмірі 2 107 993,30 грн. втратила ознаки авансу та стала майном (грошовими коштами), набутими (збереженим) підрядником без достатньої правової підстави. А відтак, у Відповідача виник обов'язок з повернення цієї суми відповідно норм частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Цей висновок узгоджується й з позиціями Верховного Суду України викладеними у постановах від 23.03.2016 у справі № 6-2978цс15 і від 03.06.2015 у справі № 6-100цс15, на які посилається Позивач, згідно із якими, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
Тобто в даному випадку, правова підстава - Договір від 04.04.2018 був припинений в установленому порядку.
Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
ТОВ «М.В. Карго» надіслало на адресу ТОВ «Альтра Інвест» лист від 12.03.2021 № 1203-02 у якому, із посиланням на статтю 601 Цивільного кодексу України, заявило про залік своєї заборгованості за Договором підряду від 22.05.2018 № 22/05/18-Г8М у розмірі 538 474,35 грн. за рахунок заборгованості ТОВ «Альтра Інвест» за Договором від 04.04.2018 у розмірі 2 107 993,30 грн. /т. І а.с. 15-17/.
А відтак, зобов'язання Відповідача із сплати (повернення) грошових коштів після здійснення цього заліку складає 1 569 518,95 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову ТОВ «М.В. Карго» до ТОВ «Альтра Інвест» про стягнення 1 569 518,95 грн.
Щодо зустрічного позову ТОВ «Альтра Інвест» до ТОВ «М.В. Карго» про стягнення 1 513 350,00 грн., як відшкодування завданих збитків, слід зазначити наступне.
Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свою вимогу невиконанням ТОВ «М.В. Карго» у період з 02.05.2018 по 27.06.2018 обов'язків за договором щодо надання ТОВ «Альтра Інвест» матеріалів та комплектуючих, які були необхідні для виконання умов договору, а також незабезпеченням своєчасного підключення обладнання підрядника до точок тимчасового електроживлення вздовж причальної лінії, у зв'язку з чим він не мав можливості проводити необхідні будівельні роботи.
Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що від простою, який виник з вини ТОВ «М.В. Карго», у нього у період з 02.05.2018 по 27.06.2018 виникли збитки в сумі 1 513 350,00 грн. у зв'язку із понесеними витратами, а саме: 1) 28 500,00 грн. - автобус, водій (доставка працівників на об'єкт), ціна за зміну (1 день) - 500,00 грн.; 2) 85 500,00 грн. - замовлення обідів для працівників (30 осіб), ціна за зміну (1 день) - 1 500,00 грн.; 3) 14 250,00 грн. - оплата житла ІТР, ціна за зміну (1 день) - 250,00 грн.; 4) 171 000,00 грн. - оренда крану, ціна за зміну (1 день) - 3 000,00 грн.; 5) 188 100,00 грн. - оренда опалубки, ціна за зміну (1 день) - 3 300,00 грн.; 6) 1 026 000,00 грн. - оплата робочого дня працівників (30 осіб по 600 грн.), ціна за зміну (1 день) - 18 000,00 грн.
Згідно із частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Згідно із частиною другою статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною першою статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, передумовою для відшкодування управненій стороні збитків, що непов'язані з упущеною вигодою, є їх реальність, тобто здійснення відповідних витрат чи втрата майна, або необхідність зробити витрати для відновлення порушеного права.
Позивачем за зустрічним позовом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відомостей наведених у Розрахунку від 27.06.2018 збитків ТОВ «Альтра Інвест» в період з 02.05.2018 р. по 27.06.2018 р. /т. І а.с. 200/.
Зокрема, не надано договорів та первинних документів, якими було б зафіксовано господарські операції, і які б свідчили про оренду крана, витрати на автобус та водія, замовлення обідів, оплату житла, оренду опалубки тощо. При цьому, слід зазначити, що сам по собі розрахунок не є таким доказом.
Частиною першою статті 34 Кодексу законів про працю України, на яку посилається Відповідач, передбачено, що простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Відповідно до частини другої статті 34 Кодексу законів про працю України, встановлено, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Проте, позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів, які б підтверджували простій, зокрема, списку працівників, які були задіяні на об'єкті замовника, докази обліку їх робочого часу (табелювання), накази про переведення працівників на іншу роботу у зв'язку із простоєм.
Суд зазначає також про недоведеність й протиправності поведінки ТОВ «М.В. Карго», з огляду на наступне.
Пунктом 6.1 Договору від 04.04.2018 передбачено, що забезпечення робіт матеріалами та іншими ресурсами, необхідними для виконання робіт, здійснює підрядник (за виключенням матеріалів та виробів, зазначених у Додатку № 2 до договору «Перелік матеріалів та виробів, що поставляються Замовником»). А у вказаному Додатку № 2 передбачено, що матеріали постачаються підряднику на підставі замовлення відповідальної особи підрядника оформленої заздалегідь в розумний строк.
У матеріалах справи відсутні докази спрямування на адресу ТОВ «М.В. Карго» уповноваженою відповідальною особою ТОВ «Альтра Інвест» відповідного замовлення на постачання матеріалів.
Також, відсутні докази надсилання на адресу ТОВ «М.В. Карго» і отримання листів від 31.05.2018 № 31/05/2018-1 і від 31.05.2018 № 31/05/2018-2.
Окрім того, підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Договору від 04.04.2018 передбачено право підрядника зупинити виконання робіт у випадку порушення замовником своїх зобов'язань із забезпечення виконання робіт матеріалами, вказаних в Переліку матеріалів та виробів, що поставляються замовником. Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Альтра Інвест» повідомляло ТОВ «М.В. Карго» про намір зупинити виконання робіт через відсутність матеріалів.
Внаслідок недоведеності наявності вини замовника та реальності завдання шкоди ТОВ «Альтра Інвест» також відсутній й причинно-наслідковий зв'язок цих елементів з поведінкою ТОВ «М.В. Карго» під час виконання ним свого господарського зобов'язання.
На підстав викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Альтра Інвест» до ТОВ «М.В. Карго» про стягнення 1 513 350,00 грн., як відшкодування завданих збитків.
При розподілі судових витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 22, частиною першою статті 509, статями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 599, 601, 629, частинами першою, третьою статті 843, частинами першою, другою статті 875, частинами першою, четвертою статті 882, частиною першою статті 1166, частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України, статтею 193, частинами першою, третьою статті 202, частинами першою, другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України, статтями 2, 13, 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. Карго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтра Інвест» про стягнення 1 559 518,95 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтра Інвест” (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, офіс 100А, код ЄДРПОУ 41586392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “М.В. Карго” (67543, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Визирка, вул. Олексія Ставніцера, 60, код ЄДРПОУ 32834564) 1 569 518,95 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 95 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 23 542,78 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот сорок дві гривні 78 коп.).
3. Відмовити у задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтра Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. Карго» про стягнення 1 513 350,00 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 09 серпня 2021 р.
Суддя Ю.А. Шаратов