Справа №127/23505/17
Провадження №1-в/127/397/20
06 серпня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу з питань пробації ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці подання старшого інспектора Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про приведення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 відносно ОСОБА_5 у відповідність до чинного законодавства, -
Встановив:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання уповноваженого органу з питань пробації про приведення вироку щодо ОСОБА_5 у відповідність до вимог законодавства.
Подання мотивовано тим, що 01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617 -VIII від 22.11.2018, яким внесено зміни до частини 1 статті 185 КК України та виключено з санкції статті покарання у виді позбавлення волі.
Представник органу пробації в судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні не заперечили щодо задоволення подання.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення подання органу пробації не заперечив. Зазначив, що вирок щодо ОСОБА_5 необхідно привести у відповідність до вимог законодавства, знизивши призначене за ч. 1 ст. 185 КК України покарання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Згідно вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язано засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
01.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», відповідно до якого санкцію ч. 1 ст. 185 КК України змінено.
Так, санкція ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції до 01.07.2020), передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, однак відповідно до змін, наразі максимальний вид покарання у санкції вказаної статті встановлений у виді обмеження волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною 3 ст. 74 КК України визначено, порядок приведення вироку у відповідність у випадку зміни (пом'якшення) санкції закону про кримінальну відповідальність. Згідно із вказаною нормою призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Згідно із КК України в редакції від 01.07.2020, відповідно до внесених змін Законом № 2617-VIII, санкція ч. 1 ст. 185 КК України не передбачає взагалі покарання у виді позбавлення волі, а передбачає як максимально суворий вид покарання, покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років. При цьому законодавцем здійснено заміну максимально суворих видів покарання з позбавлення волі на обмеження волі.
Вказане свідчить, що призначена засудженому міра покарання у виді позбавлення волі перевищує санкцію нового закону.
Покарання у виді обмеження волі, передбачене як максимальне санкцією нового закону, є більш м'яким видом покаранням ніж позбавлення волі, яке призначено засудженому за ч. 1 ст. 185 КК України.
Зазначене є підставою для застосування судом положень ч. 3 ст. 74 КК України та зниження засудженому покарання.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Враховуючи вимоги вказаної норми закону, оскільки на момент вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 був неповнолітнім, до нього не може бути застосовано покарання у виді обмеження волі, а тому суд приходить до висновку, що засудженому ОСОБА_5 необхідно знизити призначене покарання до покарання у виді арешту.
При цьому суд враховує вимоги ст. 72 КК України, яка регулює співвідношення різних видів покарань та якою визначено, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Вказане свідчить, що призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі відповідає покаранню у виді шести місяців арешту (максимально допустимий строк) та, відповідно, знижує призначене засудженому вироком покарання за ч. 1 ст. 185 КК України до шести місяців арешту.
При цьому суд враховує, що засуджений визнаний винним за сукупністю злочинів та вироком суду йому призначено покарання не лише за кожен із злочинів окремо, а і остаточне покарання за ч. 1 ст. 70 КК України. При цьому вироком суду визначено спосіб визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Більш суворим покаранням згідно із вироком є покарання у виді двох років позбавлення волі, призначене засудженому за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Вказане покарання залишається більш суворим і до покарання у виді шести місяців арешту.
Правових підстав для застосування іншого способу визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів суд не вбачає, оскільки наділений лише правом вирішення питання, передбаченого ч. 3 ст. 74 КК України (зниження покарання) та жодним чином не є належним та повноважним судом для вирішення питання про зміну вироку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що подання органу пробації слід задовольнити та привести вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019, яким засуджено ОСОБА_5 у відповідність до вимог законодавства, знизивши призначене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України до шести місяців арешту.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, ст.ст. 4, 5, 74 КК України, суд -
Ухвалив:
Подання старшого інспектора Вінницького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про приведення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 відносно ОСОБА_5 у відповідність до чинного законодавства - задовольнити.
Привести вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 відносно ОСОБА_5 у відповідність до Кримінального кодексу України в редакції від 01.07.2020.
Знизити призначене ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі до 6 (шести) місяців арешту.
Вважати ОСОБА_5 засудженим вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2019 за ч. 1 ст. 185 КК України на 6 (шість) місяців арешту, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно вимог п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: