Справа № 127/13786/21
Провадження № 2/127/2376/21
09 серпня 2021 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Волошина С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання,
Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.
Позов мотивований тим, що помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають та зареєстровані відповідачі, забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються КП BMP «ВМТЕ».
Відповідачі, регулярно порушуючи вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, станом на 31.03.2021 року заборгували позивачу за надані послуги з централізованого теплопостачання кошти в сумі 43 757,53 гривень. В добровільному порядку відповідачі борг сплатити відмовляються, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в сумі 43 757,53 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 612,34 грн, суму втрат від інфляції в розмірі 607,37 грн.
Ухвалою суду від 09.06.2021 р. в справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, яку направлено судом на адресу проживання відповідачів.
Відповідачі у визначений ухвалою суду строк відзив на позов до суду не подали.
Судову кореспонденцію обидва відповідачі отримали 22.07.2021, про що в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є теплопостачальною організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов, визначених «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 р. за № 630 (надалі - Правила), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. за №2189-VIII.
Житлове помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають відповідачі (іншого судом не встановлено), забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються КП BMP «ВМТЕ».
Відповідачі, порушуючи п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII та п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, станом на 31.03.2021 року заборгували позивачу за надані послуги з централізованого теплопостачання в загальній сумі 43 757,53 грн. за період з 31.05.2018 року по 31.03.2021 року, що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.12).
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. за №2189-VIII (далі - Закон), визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч.1 ст.2 Закону).
Згідно зі ст. 5 Закону, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
П.п 1,5 ч.2 ст.7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Верховним Судом України ухвалою № 6-22442св08 від 19.05.2010 р. визначено, що договірні відносини між сторонами, які випливають із договору про користування тепловою енергією, фактично існують незалежно від того, чи укладений договір у письмовій формі. Тобто, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Згідно з положеннями ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у виді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Пунктом 1 ч.2 ст.7 Закону передбачений обов'язок індивідуального споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок кореспондується з обов'язком виконавця, визначеному п.2 ч.2 ст.8 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі - Постанова № 630).
З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.ст. 6-8 Закону, Постанови №630 вбачається, що умови Типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень, врегулювати свої відносини на власний розсуд, а лише мають право конкретизувати його умови.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст.627, 630 ЦК України, ст.ст.7-8 Закону (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 № 6-110цс 12).
У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3, 6, 12-15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права на підставі п.1 ч.2 ст.6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
КП BMP «ВМТЕ» запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, опублікувавши у Вінницькій газеті №32 від 03.08.2018 р. типові договори приєднання. Після цієї публікації вважається, що вони укладені між КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго» та кожним споживачем - фізичною особою.
Зміст договору також розміщено на веб-сайті підприємства http://vmte.vn.ua.
Абзацом 3 ч.4 ст.13 Закону передбачено, що якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ч.5 цієї статті відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Суд погоджується з позицією позивача про те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично підтвердили свою згоду з умовами договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Згідно з ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідачами перед позивачем заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання не погашена, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
На вищевикладене також звернув увагу Верховний Суд в постанові від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Отже, за період з 05.2018 р. по 03.2021 р. відповідачам нарахована сума боргу за надані послуги з централізованого теплопостачання з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми в загальному розмірі 44 977,24 грн, з них:
43 757,53 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання;
612,34 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості;
607,37 грн - сума втрат від інфляції.
Враховуючи викладене та ту обставину, що відповідачі в добровільному порядку не розраховуються з позивачем за надані послуги централізованого теплопостачання, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611,612, 625, 651 ЦК України, ч. 3, ч. 4 ст. 179, ч. 3 ст. 184, ст. 187 ГК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 263-265, 141, 279 ЦПК України,
Позов Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання з врахуванням суми втрат від інфляційних процесів та 3 % річних від суми основного боргу в розмірі 44 977,24 грн, з яких: 43 757,53 грн - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 612,34 грн - 3 % річних від простроченої суми заборгованості; 607,37 грн - сума втрат від інфляції.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» у відшкодування витрат із сплати судового збору 2 270 грн (по 1 135 грн. з кожного).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (ЄДРПОУ 33126849, 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, ІВАN НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478);
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: