Справа № 127/20547/21
Провадження № 2-з/127/45/21
10 серпня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Усовим А.Ю., про забезпечення доказів,
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви та просив витребувати у приватного нотаріусу Вінницького міського нотаріального округ Прокопенко А.Л. належним чином посвідчену копію договору дарування частки квартири АДРЕСА_1 від 08 квітня 2021 року та належним чином засвідчені копії документів на підстав яких був укладений та посвідчувався цей договір дарування. Заява мотивована тим, що він є власником 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником квартири (1/3) була його матір, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він є таким, що прийняв спадщину. Однак згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 квітня 2021 року власником вказаної частки відповідно до договору дарування частки квартири від 08 квітня 2021 року є ОСОБА_2 . Для заявника є незрозумілим, хто є дарувальником частки квартири, на підставі яких документів посвідчувався договір та чи взагалі він існує. Оскільки він має намір оспорити договір дарування просив задовольнити його заяву.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Положеннями ст. 117 ЦПК України передбачені вимоги, яким має відповідати заява про забезпечення доказів.
Як вбачається із положення п.3 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Наразі заява таких відомостей не містить, хоча особа вказує про намір оспорити договір дарування частки квартири власником якої на даний час, як вказує заявник, є ОСОБА_2 .
Відповідно до п.5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Слід відмітити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті в майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо забезпечення доказів висловлений в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Проте, в порушення вимог ЦПК України, заявником у своїй заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.
Заявник помилково ототожнює інститут забезпечення доказів з витребуванням доказів.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення доказів подана без додержання вимог ч.1 ст. 117 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню заявникові.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 116, 117, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Усовим А.Ю., про забезпечення доказів - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: